Ухвала

від 28.09.2017 по справі 200/15680/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/15680/17

Провадження №2/200/3938/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гленкор-ЮГ , Департаменту транспорту зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гленкор-ЮГ , Департаменту транспорту зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про поновлення на роботі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 вересня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2017 року.

Через канцелярію представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради вчиняти певні дії, а саме: призначати для роботи на автобусних маршрутах загального користування № 148 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний) та № 280 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний), будь-якого іншого автомобільного перевізника, в тому числі того, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце; оголошувати та проводити конкурс із перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування № 148 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний) та № 280 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний).

В обґрунтування заяви зазначив, що основним видом діяльності ТОВ Гленкор-Юг є перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Наскільки відомо позивачу, його звільнення відбулось саме з причини припинення обслуговування вказаних маршрутів. У разі задоволення у майбутньому позовної заяви про поновлення на роботі у ТОВ Гленкор-Юг , захистити права та законні інтереси Позивача буде неможливо, оскільки Відповідач-2 вже призначить або відбере на конкурсних засадах іншого автомобільного перевізника на маршрути, що обслуговує ТОВ Гленкор-Юг . За таких обставин, рішення про поновлення на роботі Позивача не матиме сенсу і не зможе бути виконане, оскільки право на обслуговування у ТОВ Гленкор-Юг інших маршрутів відсутнє і роботи як такої вже не буде. З врахуванням викладеного, позивач вважає, що існують передбачені законом підстави для забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст.15 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, які допускаються на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини другої статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч. 3 цієї статті - забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У частині першої статті 152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку . Згідно ч. 2, 3 цієї статті - у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина 5 цієї статті визначає, що - про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене суд оцінює наскільки захід забезпечення позову, який пропонується вжити позивачем пов'язаний з предметом позову та наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, оскільки співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що є підстави припускати, що невжиття забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вважає за необхідне задовольнити частково заяву позивача в частині заборони Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради призначати для роботи на автобусних маршрутах загального користування № 148 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний) та № 280 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний), будь-якого іншого автомобільного перевізника.

В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не обґрунтовано такий спосіб забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153, 209-210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради призначати для роботи на автобусних маршрутах загального користування № 148 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний) та № 280 (в режимах руху - маршрутне таксі та звичайний), будь-якого іншого автомобільного перевізника.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також подальшому розгляду справи.

Суддя: Е.В. Женеску