Рішення

від 27.11.2017 по справі 183/4429/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4429/17

№ 2/183/2870/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

27 листопада 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 11 червня 2009 року, на житловий будинок з будівлями загальною площею 61,8 кв.м. та знаходиться за адресою: вул. Шевченка, буд. 6, с. Троїцьке, Новомосковського району Дніпропетровської області та квартиру загальною площею 42 кв.м. та належні до неї прибудови, що знаходяться за адресою: вул. Центральна, буд. 6, кв. З, с. Видвиженець, Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 червня 2009 року померла мати позивача - ОСОБА_2. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з будівлями загальною площею 61,8 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, буд. 6, с. Троїцьке, Новомосковського району Дніпропетровської області та квартири загальною площею 42 кв.м. з належними до неї прибудовами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. 26 березня 1998 року ОСОБА_2 склала заповіт, за яким заповіла позивачу усе її майно, що буде їй належати на день її смерті де б воно не було та з чого не складалось, а також все, що належатиме їй на день смерті. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3, та зареєстрований в реєстрі за № 1098. Однак при зверненні до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстав не надання оригіналів правовстановлюючих документів на майно. Означену відмову вважає неправомірною через наявність документів, що підтверджують право власності, а тому просить визнати право власності в судовому порядку.

Позивач, його представник до суду не з'явилися, представник позивача згідно з заявою, наданою суду просила розглянути справу за її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач до суду не з'явився, підстав неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечила проти задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 29 листопада 2006 року ОСОБА_4 на підставі розпорядження органу приватизації від 29 листопада 2006 року Голубівською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області видане свідоцтво про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з надвірними побудовами та спорудами: частина сараю літ. Б в будинку, який у відповідності до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений БТІ Інвентаризатор в цілому складається з: будинку літ. А, тамбуру літ. а, сараю літ. Б, л. кухні літ. В, гаражу літ. Г, сараю літ. Е, л. кухні літ. З, гаражу літ. И, сараю літ. Ж, погрібу літ. пг, сараю т/ч літ. Д, погрібу літ. пг, убиральні літ. І, огорожі №1, огорожі №2, хвіртки №3, хвіртки №4, воріт №5, огорожі №6. Право власності зареєстроване 13 серпня 2008 року /а.с.9, 10, 16-19, 19-20/.

Також, судом, з урахуванням обставин, встановлених в рішенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року встановлено, що 15 вересня 1964 року, згідно з ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 15 вересня 1964 року за №7, ОСОБА_4, як переселенцю переданий в приватну власність житловий будинок з надвірними побудовами, розташований за адресою: вул. Радгоспна, 6 у с. Троїцьке Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 24 жовтня 1996 року Новомосковським БТІ на вищевказаний будинок був складений технічний паспорт, у відповідності до якого житловий будинок в цілому складається з: будинку літ. А, загальною площею 64,2 кв.м, житловою площею 44,6 кв.м з надвірними побудовами та спорудами: сіни літ. а, тамбур літ.а1, сарай літ. Б, сарай літ. В, навіс літ. Г, вбиральня літ. Д, паркану №1, ворота №2, калітки №3.

На підставі розпорядження Голови Новомосковської районної державної адміністрації № 826 від 04 квітня 2004 року, ОСОБА_4 виділена земельна ділянка площею 5,050 га., розташованої на території Голубівської сільської ради, згідно з державним актом на право власності на землю, серія ДП № 104317, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:01452, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 1223282000-01-050-0019.

26 березня 1998 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі № 1098, яким все своє майно заповідала своїй доньці - ОСОБА_1.

11 червня 2009 року мати позивача - ОСОБА_4 померла /а.с.8/.

23 вересня 2009 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом /а.с.39/.

У відповідності до довідки Виконавчого комітету Голубівської сільської ради від 23 вересня 2009 року ОСОБА_4 на момент смерті проживала одна /а.с.45/.

ОСОБА_5 від 17 лютого 2010 року позивачу відм овлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав наявності відмінностей між прізвищем спадкодавця та прізвищем власника майна, вказаного в правовстановлюючих документах /а.с.45/.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2015 року у справі № 183/5369/15 заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Голубівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_4, яка померла 11 червня 2009 року, належить акт переселення від 30 вересня 1982 року на ім'я ОСОБА_2 стосовно будинку № 6, розташованого на вул. Совхозній, у с. Троїцьке Новомосковського району Дніпропетровської області. Встановлено факт належності ОСОБА_4, яка померла 11 червня 2009 року, заповіту, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори 26 березня 1998 року, зареєстрованого за реєстровим № 1098 на ім'я ОСОБА_2 /а.с.46-48/.

30 травня 2017 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4

30 травня 2017 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. у відповідності до якого визнано право позивача на земельну ділянку кадастровий номер 1223282000-01-050-0019, належну ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом.

ОСОБА_5 нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 вересня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва в зв'язку з тим, що нотаріусу не надано правовстановлюючих документів на житловий будинок, розташований за адресою: вул. Радгоспна, 6 у с. Троїцьке Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та квартиру, розташовану за адресою:, АДРЕСА_3.

Аналізуючи правовідносини, що виникли, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст.1233, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч.1 ст.1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В зв'язку з наведеним, враховуючи підтвердження доказами в своїй сукупності факту належності померлій за життя нерухомого майна, зміни назви квартири та вулиці майна внаслідок дії Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , складання померлою за життя заповіту на користь позивача, враховуючи те, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом на вказане спадкове майно, відсутність інших спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, враховуючи своєчасність прийняття спадщини позивачем, відмову нотаріуса, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню. Водночас, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги частково, оскільки позивач за прохальною частиною позовної заяви звернулася з позовом про визнання за нею права власності після смерті ОСОБА_2, в той час, як за заповітом та за свідоцтвом про смерть прізвище померлої та заповідача є ОСОБА_4 і, таким чином, за позивачем підлягає визнанню право на спадкування після ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з надвірними побудовами та спорудами, розташований за адресою: вул. Шевченка, 6 у с. Троїцьке Новомосковського району Дніпропетровської області, який в цілому складається з: будинку літ. А, загальною площею 64,2 кв.м, житловою площею 44,6 кв.м з надвірними побудовами та спорудами: сіни літ. а, тамбур літ. а1, сарай літ. Б, сарай літ. В, навіс літ. Г, вбиральня літ. Д, паркану №1, ворота №2, калітки №3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 11 червня 2009 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на квартиру № 3 розташовану в будинку № 6 по вул. Центральна в с.Видвиженець Новомосковського району Дніпропетровської області, загальною площею 28,00 кв.м., житловою площею 22,6 кв.м, з надвірними побудовами та спорудами: частина сараю літ. Б, який в цілому складається з: будинку літ. А, тамбуру літ. а, сараю літ. Б, л. кухні літ. В, гаражу літ. Г, сараю літ. Е, л. кухні літ. З, гаражу літ. И, сараю літ. Ж, погрібу літ. пг, сараю т/ч літ. Д, погрібу літ. пг, убиральні літ .І, огорожі №1, огорожі №2, хвіртки №3, хвіртки №4, воріт №5, огорожі №6 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлої 11 червня 2009 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.О. Парфьонов