Постанова

від 21.12.2017 по справі 344/10816/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10816/17

Провадження № 22-ц/779/1928/2017

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Мелінишин Г.П., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою директора ТОВ "Центр еміграції", заінтересовані особи: Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, головний державний виконавець Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Микицей Василь Дмитрович, ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними; визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №52200144, зобов'язання продовжити виконавчі дії, за апеляційною скаргою ТОВ Центр еміграції на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену суддею Пастернак І.А. 10 листопада 2017 року у м.Івано-Франківську,

в с т а н о в и л а :

22 серпня 2017 року директор ТОВ "Центр еміграції" звернувся до суду із вищевказаною скаргою у якій вказав, що на виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 08.05.2015 року у справі №344/19886/14-ц, 23.07.2015 року судом видано виконавчий лист №344/19886/14-ц про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ТОВ "Центр еміграції" 68 160 грн. боргу та 681,60 грн. судового збору, який 19.08.2015 року було направлено до відділу ДВС Коломийського МУЮ для виконання.

12.09.2016 року головним державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Микицей В.Д. відкрито виконавче провадження.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.06.2016 року боржника оголошено у розшук.

29.06.2017 року головним державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв"язку з тим, що боржника із дня оголошення розшуку на протязі року не виявлено.

Однак, заявник вважає таку постанову головного державного виконавця передчасною, а дії щодо її винесення неправомірними, оскільки, державним виконавцем, крім звернення до суду з приводу оголошення боржника у розшук, не вчинено жодних дій з примусового виконання рішення суду.

Посилаючись на вказані обставини та ст.ст.383-385 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення із скаргою до суду), скаржник просив суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Микицей Василя Дмитровича, що проявились у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №52200144;

- визнати незаконною та скасувати постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні №52200144;

- зобов"язати головного державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Микицей Василя Дмитровича продовжити виконавчі дії за рішенням Івано-Франківського міського суду від 08.05.2015 року у справі №344/19886/14-ц.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2017 року в задоволенні скарги директора ТОВ "Центр еміграції" відмовлено.

Директором ТОВ "Центр еміграції" на ухвалу суду подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону.

Апелянт вказав, що оскаржуваною постановою державного виконавця від 29.06.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв"язку з тим, що боржника із дня оголошення розшуку на протязі року не виявлено.

Проте відповідно до вимог ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження" та п.п.1.3;1,5 Порядку розшуку боржника - фізичної особи, затвердженого Наказом МВС №408 від 27.08.2008 року (далі - Порядок №408), розшук громадянина - боржника - це комплекс розшукових заходів, які проводяться з метою встановлення місцеперебування боржника. Якщо стягувач проживає за кордоном, розшук боржника погоджується з ДДГІРФО.

А згідно пунктів 2.1;2.4.3 та 2.10 Порядку № 408, норми вищевказаних підзаконних актів передбачають певний порядок направлення до правоохоронних органів з органів ДВС матеріалів для здійснення розшуку боржника, проведення такого розшуку за закінчення. Всі розшукові дії повинні відображатись у матеріалах виконавчого провадження.

Під час розгляду скарги в суді першої інстанції досліджувались матеріали виконавчого провадження, в яких відсутні документи щодо надсилання до органів внутрішніх справ матеріалів для проведення розшуку, як і відсутні будь-які відомості про результати розшуку.

Таким чином, крім звернення державного виконавця до суду з поданням про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 і постановлення ухвали про розшук, інших належних доказів про проведення розшуку немає.

З наведених підстав апелянт просив оскаржувану ухвалу скасувати, а скаргу задоволити у повному обсязі.

У судовому засіданні апеляційного суду державний виконавець Микицей В.Д. скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні.

Інші належним чином повідомлені учасники процесу у судове засідання не з явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.383 ЦПК України (в редакції, чинній на момент звернення зі скаргою до суду), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з недоведеності скаржником обставин щодо незаконності оскаржуваної постанови державного виконавця та бездіяльності державного виконавця в ході виконання виконавчого листа №344/19886/14-ц від 23.07.2015 року. Такого висновку суд дійшов з огляду на представлені державним виконавцем матеріали виконавчого провадження, якими спростовано твердження скаржника.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. З метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 08.05.2015 року видано виконавчий лист №344/19886/14-ц від 23.07.2015 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ТОВ "Центр еміграції" 68 160 грн. боргу та 681,60 грн. судового збору (а.с.3,26)

10.08.2016 року Коломийський міськрайонний ВДВС отримав від представника ТОВ Центр еміграції оригінал виконавчого листа для виконання (а.с.27).

12.09.2016 року постановою державного виконавця Коломийського міськрайонного ВДВС відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №344/19886/14-ц від 23.07.2015 року (а.с.29).

12.09.2016 року державним виконавцем також направлено запит до сільської ради с.П'ядики, в управління Держгеокадастру в Коломийському районі та до територіального сервісного центру МВС з клопотанням надати інформацію про наявність у боржника ОСОБА_2 транспорту, підтвердження реєстрації (або куди вибув) та ідентифікаційний код, наявність нерухомого майна та земельної ділянки (а.с.30).

За даними довідки П'ядицької сільської ради від 19.09.2016 року ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_1, але не проживає (а.с.40).

Згідно копії інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна №67895584 щодо суб"єкта ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні (а.с.35).

Крім цього, згідно наданих Пенсійним фондом України та Державною податковою службою України відповідей від 12.09.2016 року та 15.09.2016 року на запити №21263502 від 12.09.2016 року, №21263464 від 12.09.2016 року, №21263457 від 12.09.2016 року та №21263469 від 12.09.2016 року за ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1 інформації не знайдено, на обліку в органах ДПС не перебуває (а.с.37, 39, 41, 42).

У відповідності до листів від 04.05.2017 року №31/9/2225 та від 08.10.2016 року №31/9/2008 ТСЦ 2643 м.Коломия, згідно баз даних Єдиного державного реєстру МВС України за гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем с.П»ядики Коломийського району Івано-Франківської області, транспортні засоби у територіальних сервісних центрах не зареєстровані (а.с.43, 49).

Постановою державного виконавця від 12.09.2016 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2 в межах суми стягнення та оголошено заборону на його відчуження (а.с.31).

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.06.2016 року задоволено подання начальника Коломийського міськрайонного ВДВС та оголошено розшук боржника ОСОБА_2 в межах виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого листа №344/19886/2014, виданого 08.05.2015 року Івано-Франківським міським судом. Виконання ухвали доручено Коломийському відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.34).

16.03.2017 року державним виконавцем направлено запит до управління Держгеокадастру у Коломийському районі та до Територіального сервісного центру 2643 Регіонального сервісного центру в Івано-Франківській області з клопотанням надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником ОСОБА_2 (а.с.50).

16.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 (а.с.52).

16.03.2017 року на адресу реєстрації ОСОБА_2 та голові сільської ради с.П'ядики направлено виклик державного виконавця, яким боржника ОСОБА_2 зобов'язано з'явитись до виконання 24.03.2017 до ВДВС (а.с.53).

Таким чином, вищенаведеними матеріалами справи спростовуються посилання апелянта щодо нездійснення державним виконавцем всього комплексу виконавчих дій, на що обгрунтовано вказав суд першої інстанції.

29.06.2017 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.7 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження , у зв'язку з тим, що боржника з дня оголошення розшуку не виявлено протягом року (а.с.5).

В ході апеляційного перегляду справи колегією суддів не встановлено підстав для визнання зазначеної постанови незаконною.

Так, відповідно до положень ст.36 Закону України Про виконавче провадження , у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

За приписами п. 7 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Як зазначено вище, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.06.2016 року задоволено подання начальника Коломийського міськрайонного ВДВС по та оголошено розшук боржника ОСОБА_2 Виконання ухвали доручено Коломийському відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.34).

Отже, у випадку необхідності проведення розшуку боржника Законом надано право державному виконавцю звернутить із відповідним поданням до суду, що в даному випадку державним виконавцем було зроблено.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що в порушення вимог Порядку розшуку боржника - фізичної особи, затвердженого Наказом МВС №408 від 27.08.2008 року (далі - Порядок №408) державним виконавцем не забезпечено належне надсилання до органів внутрішніх справ матеріалів для проведення розшуку, внаслідок чого у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які дані щодо проведених розшукових дій.

Такі твердження апелянта на увагу суду не заслуговують.

Згідно п.п.1.1, 1.5 Порядку №408 (на який посилається апелянт), даний порядок визначає загальні засади організації діяльності територіальних підрозділів служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - підрозділ ГІРФО) з установлення місцеперебування відповідачів у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, на підставі ухвали суду про їх розшук. Ухвалою суду визначається підрозділ внутрішніх справ, на який покладається розшук боржника.

Правовий аналіз пунктів 1.1, 1.5 Порядку №408 вказує на те, що його положення застосовуються при необхідності розшуку боржника по конкретних категоріях справ, а саме у справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.

В даному випадку виконавчий документ №344/19886/14-ц видано на підставі заочного рішення Івано-Франківського міського суду від 08.05.2015 року у справі про стягнення зі ОСОБА_2 на користь суми боргу, що виключає застосування правил Порядку №408.

Крім того, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 16.06.2016 року проведення розшуку доручено Коломийському відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, тому належне виконання ухвали суду в даному випадку є компетенцією відповідного підрозділу поліції, а не ВДВС.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм спеціального закону та у відповідності до вимог цивільного процесуального кодексу. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381,382,383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ Центр еміграції відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови буде складено 27.12.2017року.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Мелінишин Г.П.

Пнівчук О.В.