Рішення

від 09.11.2017 по справі 510/917/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/917/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2017 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Орлівської сільської ради збільшені позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав письмову заяву.

Позивач, його представник ОСОБА_2 на задоволенні збільшених позовних вимог наполягали, просили про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 24.06.2011 р. померла ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на:

-житловий будинок із господарськими спорудами та будівлями № 26 по вул. Бессарабська в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим Ренійським БТІ 03.09.2017 р.

-земельна ділянка площею 0,2500 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0188), розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946172 від 30.12.2010 року.

-земельна ділянка площею 0,0859 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0187), розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946171 від 30.12.2010 року.

-земельна ділянка площею 2,16 га. (із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0331, 5124183600:01:005:0857), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669566 від 12.02.2008 року.

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, 06.08.2007 року залишила заповіт на ім'я свого сина - ОСОБА_4, 24.06.2011р. - померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк, після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 (як спадкоємець за заповітом) до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся, однак він прийняв спадщину з наступних підстав. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На час відкриття спадщини, ОСОБА_4 постійно проживав разом із спадкодавцем, протягом строку встановленого для прийняття спадщини ОСОБА_4 про відмову від спадщини не заявляв, а отже фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном.

Таким чином, ОСОБА_4 прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, після померлої ОСОБА_3, однак не встиг оформити її на себе, оскільки згідно із положеннями ст. 25 ЦК України, правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку.

25.12.2016 року помер ОСОБА_4, за життя якому належало:

-житловий будинок із господарськими спорудами та будівлями № 26 по вул. Бессарабська в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, що підтверджується технічним паспортом, виготовленим Ренійським БТІ 03.09.2017 р.,

-земельна ділянка площею 0,2500 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0188), розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946172 від 30.12.2010 року.,

-земельна ділянка площею 0,0859 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0187), розташована за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділена для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946171 від 30.12.2010 року.,

-земельна ділянка площею 2,16 га. (із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0331, 5124183600:01:005:0857), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669566 від 12.02.2008 року., (фактично успадковані після смерті матері ОСОБА_3, в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вступом в управління та володіння спадковим майном).

-земельна ділянка площею 2,16 га. (із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0330, 5124183600:01:005:0856), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669553 від 12.02.2008 року.

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном, 25.02.2013 року залишив заповіт на ім'я позивача, якому заповідав усе своє майно, 25.12.2016р. - помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивач (як спадкоємець за заповітом) звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. За зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці відсутні, представник відповідача не заперечував, щоб позивач оформив право власності на спадкове майно після смерті спадкодавця на своє ім'я.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Він у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається таким, що її прийняв. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, він не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки згідно із положеннями ст. 25 ЦК України, правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. У випадку смерті власника нерухомого майна, первинну реєстрацію права власності на яке не було проведено та правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання про перехід права власності на це нерухоме майно до спадкоємця повинно вирішуватися у судовому порядку.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно .

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України, одним із шляхів захисту прав громадян на землю є визнання прав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове нерухоме майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

-житловий будинок із господарськими спорудами та будівлями № 26 по вул. Бессарабська в с. Орлівка Ренійського району Одеської області,

-земельну ділянку площею 0,2500 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0188), розташовану за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946172 від 30.12.2010 року,

-земельну ділянку площею 0,0859 га. (кадастровий номер 5124183600:02:002:0187), розташовану за адресою: Одеська область, Ренійський район, с. Орлівка, вул. Толбухіна, 26, виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 946171 від 30.12.2010 року,

-земельну ділянку площею 2,16 га. (із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0331, 5124183600:01:005:0857), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669566 від 12.02.2008 року,

-земельну ділянку площею 2,16 га. (із кадастровими номерами 5124183600:01:001:0330, 5124183600:01:005:0856), розташовану на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 669553 від 12.02.2008 року,

після смерті ОСОБА_3, померлої 24.06.2011 року, ОСОБА_4, померлого 25.12.2016 року.

Строк оскарження рішення в Апеляційний суд Одеської області через Ренійський районний суд Одеської області: 10 днів - з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В.І. Дудник