Рішення

від 20.12.2017 по справі 510/1999/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1999/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2017 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності його представника.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - померла 19.06.2006р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер 20.10.2009р.; копія заповіту від 24.02.2000р., оформленого на ім'я ОСОБА_1; копія сертифікату серії ОД № 0140110 від 25.07.1996р. на право на земельну частку (пай) у КСП Анадол с.Долинське Ренійського району, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія довідки Відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про вартість земельного паю; копія державного акту серії ЯА № 090599 від 28.11.2003р. на право власності на земельну ділянку площею 1,35 га, оформленого на ім'я ОСОБА_3; копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.11.2017р.; копії кадастрового плану земельної ділянки; копія довідки відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки; копія свідоцтва про одруження батьків позивача; копія довідки Долинської сільради із відомостями про місце мешкання позивача; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.11.2017 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином нині померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 За життя ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії ОД №0140110 від 25.07.1996р. на право на земельну частку (пай) належала земельна частка (пай) розміром 3,29 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Анадол с. Долинське Ренійського району. ОСОБА_3 на підставі державного акту ЯА № 090599 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку належала земельна ділянка розміром 1,35 га, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За життя ОСОБА_2 не розпорядилася належним їй майном, 19.06.2006р. померла. Після смерті ОСОБА_2 спадщину за законом (на земельний пай згідно сертифікату) прийняв її чоловік - ОСОБА_3, який мешкав разом із дружиною.

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядився належним йому майном, 24.02.2000р. склав заповіт на ім'я сина - позивача у справі, 20.10.2009р. - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно (на земельний пай та земельну ділянку).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за заповітом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв'язку із тим, що в нього були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю ОСОБА_3 позивач мешкав разом із ним, доглядав за ним, як за батьком. Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказані земельний пай та земельну ділянку, про що 30.11.2017р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельний пай та земельну ділянку, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає, відповідач на неї не претендує також.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах, суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України) (він за прийняттям спадщини за заповітом в установлений законом строк не звертався).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звертався до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельний пай та земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майно (зберігання правовстановлюючих документів на земельний пай та земельну ділянку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельний пай та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

- земельну частку (пай) розміром 3,29 га у колективній власності КСП Анадол с.Долинське Ренійського району Одеської області на підставі сертифікату серії ОД №0140110 від 25.07.1996р., оформленого на ім'я ОСОБА_2, померлої 19.06.2006р. ;

- земельну ділянку площею 1,35 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0070, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА № 090599 від 28.11.2003р. на право власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3, померлому 20.10.2009 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник