Ухвала

від 29.05.2007 по справі 20/459-на

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/459-нА

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" травня 2007 р.                                                           Справа № 20/459-нА

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                   Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Зіневич Т.Й. ,

за участю представників сторін:

від позивача:     не з'явився,

від відповідача: Кушнір Д.А., довіреність №14971/10/10-017 від 31.08.2006р.,                     Войт В.Д., довіреність   №87780/10/10-017 від 22.06.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Кам'янець-Подільський  

на постанову господарського суду Хмельницької  області

від "24" січня 2007 р.  у справі № 20/459-нА (суддя Гладій С.В.)

за  позовом Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільське АТП 16855", м.Кам'янець-Подільський

до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Кам'янець-Подільський   

про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.11.2006р. про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2006р. ВАТ "Кам'янець-Подільське АТП 16855" подав до господарського суду Хмельницької області адміністративний позов про скасування податкових повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської ОДПІ від 01.11.2006 року за №№ 003141543/0, 0003151543/0, 0003161543/0, 0003171543/0, 0003181543/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 18794,97грн. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Постановою від 24.01.2007р. господарський суд Хмельницької області позов ВАТ "Кам'янець-Подільське АТП-16855" задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 01.11.2006року №003141543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 7894,10грн., №0003151543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 2611,50грн., №0003161543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 6528,76грн., №0003171543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 986,76грн., №0003181543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 773,85грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим; спірні податкові повідомлення-рішення прийняті  відповідачем всупереч п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно якого  відповідальність платника податків у вигляді пені і штрафу встановлена  для тих випадків, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, без врахування вимог ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", якою визначено строки сплати податку  з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Кам'янець-Подільська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОДПІ посилається на те, що при проведенні перевірок АТП-16855 використовувались розрахунки по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006 рік, розрахунок на 2005 рік та уточнюючий розрахунок суми податку за 2005 рік (з урахуванням договору №11 про розстрочення податкових зобов'язань від 16.01.2005р. та рішення №11/с від 17.04.2006р. про розірвання договору). При поданні розрахунку, укладенні договору розстрочення податкових зобов'язань платник податків відповідно до вимог п.5.1 ст.5, п.п.14.1.3 п.14.1 ст.14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" повністю погоджував всі суми, зазначені ним у даних документах, а тому мав би забезпечити  належне виконання покладених на нього обов'язків - своєчасну сплату узгоджених сум. Зазначає, що позивач не виконував свої зобов'язання, своєчасно не сплачував узгоджених сум. У зв'язку з цим договір з ним був розірваний 17.04.06 р. Після розірвання договору були накладені штрафні санкції.

Зазначає, що в порушення ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11.12.1991р. №1963-ХІІ, відповідно до якої податок належить сплачувати щоквартально рівними частинами до 15 числа місяці, що настає за звітним кварталом, а також відповідно до умов договору, що сплата розстрочених сум  податкового зобов'язання повинна була здійснюватись 14 числа щомісяця, позивач порушував строки сплати податку.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просять постанову господарського суду Хмельницької області від 24.01.2007р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Надали пояснення, що за правилами штрафні санкції застосовуються після розірвання договору розстрочки, а не під час дії договору.  Відповідно до акту перевірки №11612  нараховані   штрафні санкції на поданий розрахунок на 2005 рік. ОДПІ виходила  з дня розірвання договору та графіка розстрочки, керувалася Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; санкції нараховуються лише після розірвання договору розстрочки. Зазначають, що стаття 17 вищевказаного Закону є спеціальною для визначення фінансових санкцій у разі порушення податкового законодавства; Закон визначає термін "податкове зобов'язання" та передбачає нарахування  пені після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання або застосування штрафних санкцій.

Позивач  в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (а.с.81-83) не погоджується з доводами скарги. Посилається на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачена відповідальність платника податку у вигляді штрафу, коли він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків визначених цим Законом. Зазначає, що строки сплати податку з власників транспортних засобів та відповідальність за несвоєчасну сплату встановлюються спеціальним Законом, тому у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону 2181-ІІІ в частині застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати даного податку.

Посилається, що однією з умов застосування штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону є встановлення двох обов'язкових обставин, а саме зобов'язання повинно бути узгоджено, а по-друге має бути порушено саме граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного виключно Законом №2181-ІІІ. З врахуванням наведено, просить скаргу Хмельницької ОДПІ залишити без задоволення, а оскаржувану постанову господарського суду Хмельницької області - без змін.

Представник позивача   в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання позивач повідомлений належним чином (а.с.79).

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представники відповідача не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представника  позивача.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального законодавства,  апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

ВАТ "Кам'янець-Подільське АТП 16855" є юридичною особою та зареєстроване як платник податків в Хмельницькій ОДПІ.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено невиїзні документальні перевірки ВАТ Кам'янець-Подільське АТП 16855" з питань своєчасності погашення узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006 рік, за результатами яких складено акти перевірок якими відповідно встановлено:

- згідно акту  від 24  жовтня 2006 року №11608/15303374244 - податкове зобов'язання    за    2005    рік    в    сумі    15788,19грн. із  граничним    терміном сплати 17.04.2006  року  фактично  було  сплачено позивачем 10.08.2006р. (з затримкою  на   115 календарних днів), 28.08.2006 року (з затримкою на 133 календарних днів) та 12.09.2006року (з затримкою на 148 календарних днів);

- згідно акту від 24  жовтня 2006 року №11611/15303374244 - податкове зобов'язання    за    2005    рік    в    сумі 1973,52грн. із граничним    терміном    сплати 14.04.2006 року фактично  було  сплачено  позивачем   10.08.2006 року (із  затримкою на 115 календарних дні);

- згідно акту від 24  жовтня 2006 року №11612/15303374244 - податкове зобов'язання за 2005 рік в сумі 1547,69грн. із граничним терміном сплати 14.03.2006 року фактично було сплачено позивачем 27.07.2006 року (з затримкою на 102 календарних дні);

- згідно акту від 24  жовтня 2006  року №11609/15303374244 - податкове зобов'язання за другий квартал 2006 року в сумі 13057,50грн. із граничним терміном сплати14.07.2006 року фактично було сплачено позивачем 12.09.2006 року (з затримкою на 61 календарний день);

- згідно акту від 24 жовтня 2006 року №11610/5303374244 - податкове зобов'язання за перший квартал 2006 року в сумі 13057,50 грн. із граничним терміном сплати 14.04.2006 року фактично було сплачено позивачем 10.07.2006 року (з затримкою на 104 календарних дні) та 10.08.2006 року (з затримкою на 116 календарних дні).

На підставі вищевказаних актів, за результатами перевірок Хмельницькою ОДПІ відповідно до п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 01.11.2006р. прийняті податкові повідомлення-рішення №003141543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 7894,10 грн., №0003151543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 2611,50 грн., №0003161543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 6528,76 грн., №0003171543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 986,76грн., №0003181543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 773,85грн.

Зазначені  податкові повідомлення-рішення колегія суддів вважає такими, що прийняті без достатніх правових підстав з врахуванням наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних  осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів  стягнення.

Цим Законом запроваджено процедури адміністрування податків, зокрема передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов'язань та узгоджувати таку суму податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації (п. 5.1 ст. 5).

З аналізу норм п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та  ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" вбачається, що податкове зобов'язання по транспортному податку узгоджується платником податку самостійно за річний базовий (звітний) період, тобто  базовим податковим (звітним) періодом для сплати вказаного податку є календарний рік.

Згідно приписів п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у  тому  числі  при  сплаті  місячних авансових внесків),  - протягом 20 календарних днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом  десяти  календарних  днів,   наступних   за останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.

У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.

Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ  у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму   податкового   зобов'язання   протягом   граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник   податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці  до  30 календарних днів,  наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми   податкового зобов'язання,   -   у  розмірі  десяти  відсотків  погашеної  суми податкового боргу;

-  при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-  при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем всупереч ст.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" без врахування вимог Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", а саме не враховано  Закон України "Про  податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів", яким визначені порядок та строки сплати  податку з власників транспортних засобів, а також передбачена відповідальність платників податків за приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів у вигляді штрафу або пені у  порядку, передбаченому законом.

Згідно приписів статті 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

В порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Згідно приписів ст.5 вищевказаного Закону №1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Отже, строки подання податкової декларації та строки погашення податкового зобов'язання, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на податок з власників транспортних засобів  не розповсюджуються.

Як зазначалось вище, статтею 7 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді пені або штрафу у порядку, передбаченому законом; інші санкції даним Законом не передбачені.

Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, визначених цим Законом. Оскільки строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідальність за їх порушення встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання на дані правовідносини.

Оскільки строки сплати податку з власників транспортних засобів визначались відповідачем без врахування граничних строків сплати податку, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а виходячи із авансових періодичних строків, передбачених ст.5 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів", та із періодичних строків, передбачених договором розстрочення, суд вважає, що штрафні санкції відповідачем визначені з порушенням вимог п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано скасував податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 01.11.2006року №003141543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 7894,10грн., №0003151543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 2611,50грн., №0003161543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 6528,76грн., №0003171543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 986,76грн., №0003181543/0 про застосування штрафних санкцій на суму 773,85грн.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Хмельницької області від 24.01.2007р. у справі №20/459-НА відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької  області від 24.01.2007 року у справі №20/459-нА - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                 Горшкова Н.Ф.

судді:

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

Віддруковано 4прим.:

-------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд