Постанова

від 18.10.2017 по справі 804/4514/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р. Справа № 804/4514/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства Олімп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ :

13 липня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства Олімп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.06.2017: №0008421306 (форма Д ) та №0008411306 (форма ПС ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фермерським господарством Олімп (далі - ФГ Олімп ) засновнику господарства ОСОБА_2 у березні 2015 року було виплачено дивіденди за 2014 рік на підставі фінансового звіту за 2014 рік у сумі 900000,00 грн.. Із вказаної суми утримано податок на доходи фізичних осіб - 45000,00 грн. за ставкою, яка діяла до 01.01.2015, тобто 5%.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ Олімп , в ході якої податковий орган прийшов до висновку, що підприємством при виплаті дивідендів неправомірно застосовано ставку ПДФО 5%, оскільки з 01.01.2015 така ставка дорівнює 20%. На підставі означеного, відповідачем збільшено підприємству суму грошового зобов'язання з ПДФО на суму 168750,00 грн. за податковим повідомленням - рішенням від 26.06.2017 №0008421306 (форми Д ) та застосовано штраф у сумі 510,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.06.2017№0008411306 (форма ПС ). Вказані податкові повідомлення - рішення позивач вважає протиправними, вказуючи на те, що оскільки дивіденди засновнику господарства нараховані за 2014 рік, в якому діяла ставка ПДФО при виплаті зазначених доходів 5%, то і підстави застосовувати іншу ставку, зокрема 20 %, до вказаних правовідносин відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2017 року відкрито провадження у справі № 804/4714/17 та призначено її до розгляду на 17 серпня 2017 року о 15:00. Останнє судове засідання по справі відбулось 18 жовтня 2017 року.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти адміністративного позову. Відповідач зазначив, що за наслідками проведеної податковим органом перевірки встановлено, що ФГ Олімп було невірно оподатковано виплачені засновнику підприємства у 2015 році дивіденди за 2014 рік, оскільки підприємством невірно застосовано ставку податку - 5% , у той час як з 01.01.2015 така ставка становить 20%.

Представник позивача в судове засідання 18.10.2017 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, заявив клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2017 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Олімп зареєстроване Петропавлівським районним управлінням юстиції 26.01.2004 за №Ю0070175 та перебуває на податковому обліку у Західно - Донбаській ОДПІ.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФГ Олімп з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 01.06.2017 р. № 5737/04-36-14-06/3259834.

Згідно висновків акта перевіркою встановлено порушення п. 167.5 ст. 167, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.5.1, п.п. 170.5.2 п. 170.1 ст. 170 ПК України; за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 135000 грн.; п. 51.1 ст. 51, п. 176.2.6 ст. 176 ПК України податкові розрахунки за формою 1ДФ за І квартал 2015 р. надані до Західно-Донбаської ОДПІ з інформацією не в повному обсязі.

В ході проведення позапланової документальної перевірки ФГ Олімп (код 32598341) встановлено, що у березні 2015 року ФГ Олімп було виплачено дивіденди на підставі наказу від 27.02.2015р. № 1 за результатами фінансового звіту за 2014 року в розмірі 900000,00 грн. засновнику господарства ОСОБА_2.

Згідно первинних документів, наданих ФГ Олімп , під час перевірки перевіряючими встановлено, що у березні 2015 року підприємством нараховано та перераховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі - 45000,00 грн., що дорівнює 5 % від нарахованих дивідендів. У той час як згідно з п. 167.5. ст. 167 Податкового кодексу України, ставки податку на пасивні доходи бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: - пп. 167.5.1. 20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту); -пп. 167.5.2. 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог п. 167.5 ст.16 пп.168.1.1, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.5.1 пп. 170.5.2 п.170.1 ст.170 ПК України - не нарахування, неутримання та не перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб з виплати дивідендів у 2015 році, в розмірі 135000,00 грн..

На підставі акта перевірки від 01.06.2017 № 5737/04-36-14-06/3259834 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені податкові повідомлення-рішення від 26.06.2017 № НОМЕР_1 (форми Д ), за яким ФГ Олімп визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 168750, 00 грн., з яких - 135000, 00 грн. - основного зобов'язання та 33750,00 грн. - за штрафними санкціями та від 26.06.2017 № НОМЕР_2 (форми ПС ), яким до ФГ Олімп застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ФГ Олімп у березні 2015 року на підставі наказу від 27.02.2015 № 1 засновнику господарства ОСОБА_2 виплачено дивіденди в розмірі 900 000,00 грн..

Також встановлено, що оскільки у вказаних правовідносинах ФГ Олімп виступає податковим агентом, ним було утримано із суми дивідендів податок на доходи фізичних осіб у розмірі 45000,00 грн. за ставкою 5%, яка діяла у 2014 році.

Згідно п. 168.1.1. п. 168.1 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п.170.5.1 п. 170.5 ст. 170 ПК України).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2. п. 170.5 ст. 170 ПК України).

Нарахування дивідендів за 2014 рік було здійснено відповідно до наказу від 24.12.2014 №7, яким затверджено фінансовий звіт ФГ Олімп та наказано виплатити дивіденди засновнику ОСОБА_2 за 2014 рік.

Згідно п.п. 170.5.3. та п.п. 170.5.4. п. 170.5 ст. 170 ПК України дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2. п. 168 .1. ст. 168 ПК України).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п. 168.1. ст. 168 ПК України).

Законом України від 27.03.2014 №1166-V11 "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" змінено порядок оподаткування пасивних доходів - дивідендів, процентів, роялті та інвестиційних доходів, а саме: введено особливий механізм оподаткування і прогресивна шкала.

Відповідно до норм Закону №1166, до загального річного доходу платника включатиметься дохід, отриманий у вигляді дивідендів, виграшів, призів та процентів, окрім тих процентів, сума яких не перевищує в рік сімнадцять прожиткових мінімумів для працездатної особи. Також не включатимуться до такого доходу проценти та дивіденди, що не підлягають оподаткуванню відповідно до норм Податкового кодексу.

Оподаткування пасивних доходів, отриманих фізичними особами протягом звітного місяця, здійснюватиме податковий агент за ставкою 15 відсотків.

При цьому, отримувач таких доходів зобов'язаний здійснити річний перерахунок нарахованого податку на доходи фізичних осіб та зазначити результати перерахунку в податковій декларації.

Пасивні доходи оподатковуватимуться за ставками 15%, 20% та 25% залежно від їх загальної суми.

Згадані зміни стосовно податку на доходи фізичних осіб набирають чинності з 1 липня 2014 року, окрім норм щодо оподаткування дивідендів, які набирають чинності з 1 січня 2015 року.

Суд зазначає, що дійсно, виплата дивідендів ОСОБА_2 здійснена у березні 2015 року, проте нараховані такі дивіденди були у 2014 році, а нарахована сума є результатом діяльності підприємства, засновником якого є вказана особа, за підсумками 2014 року.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Аналогічної правової позиції з цього питання дотримується і Верховний Суд України в постанові від 06.02.2012 у справі № 21-266а11 (номер судового рішення в ЄДРСР 22547535).

Отже, до вказаних правовідносин, повинні застосовуватись норми права, які врегульовували такі правовідносини на час їх виникнення, тобто у 2014 році та діяли до 01.01.2015.

Так, нарахування дивідендів за 2014 рік було здійснено відповідно до наказу від 24.12.2014. Отже, дані правовідносини були врегульовані відповідно до норм ПК України, який діяв станом на момент їх виникнення.

Крім того, відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма ПК України чи іншого нормативно - правового акта, виданого на його підставі, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Також на необхідність застосування вказаного вище принципу у разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків платників податків вказує і Європейський суд з прав людини рішенні від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України".

Так у пункті 51 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що «говорячи про «закон» , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (див. рішення у справі «Шпачекs.r.o.» проти Чеської Республіки» (Spaceks.r.o. v. theCzechRepublic), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Вона відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-I)» .

У пункті 57 рішення наголошується на тому, що «Суд не може не помітити вимогу підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, який передбачав, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку» .

Ставка податку на доходи фізичних осіб, встановлена ст. 167 ПК України, у редакції статті, яка діяла до 01.01.2015, дорівнювала 5 %.

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом (п. 167.2. ст. 167 ПК України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що ФГ Олімп було вірно застосовано ставку під час нарахування та оподаткування дивіденди за 2014 рік у розмірі 5 %, що діяла до 01.01.2015.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи наведене вище та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесених податкових повідомлень-рішень від 26.06.2017 №0008421306 (форма Д ) та №0008411306 (форма ПС ) вимогам норм чинного законодавства.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 128, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства Олімп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.06.2017 №0008421306 (форма Д ) та №0008411306 (форма ПС ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.06.2017 №0008421306 (форма Д ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 26.06.2017 №0008411306 (форма ПС ).

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2538 (дві тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 90 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1