Рішення

від 26.12.2017 по справі 803/1702/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року ЛуцькСправа № 803/1702/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ів.Франка про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Рожищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – позивач, Рожищенське об'єднане управління ПФУ) звернулося з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ів.Франка (далі – відповідач, СВК ім. Ів.Франка) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з серпня по листопад 2017 року включно у розмірі 5660,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідач не відшкодував (не покрив) позивачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у розмірі 5660,55 грн. за період з серпня по листопад 2017 року включно. Просить стягнути з СВК ім. Ів.Франка на користь Рожищенського об'єднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 5660,55 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У клопотанні від 20.12.2017 року позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника управління.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, заяви про розгляд справи за відсутності їхнього представника та відзиву на позовну заяву не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як визначено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.12.1992 року СВК ім. Ів.Франка зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується витягом з Єдиного державного юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується пенсіонер-пільговик, якій пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У відповідності до пункту 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СВК ім. Ів.Франка розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з серпня по листопада 2017 року.

Отже, за період з серпня по листопад 2017 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, 5660,55 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.08.2017 року по 26.11.2017 року, розрахунком боргу, наданими позивачем.

Таким чином, оскільки за СВК ім. Ів.Франка обліковується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня по листопад 2017 року включно у розмірі 5660,55 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 205, 229, 246 КАС України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Ів.Франка (45111, Волинська область, Рожищенський район, село Літогоща, код ЄДРПОУ 03728305) на користь Рожищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Шевченка, будинок 89, код ЄДРПОУ 40378680) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з серпня по листопад 2017 року включно у розмірі 5660,55 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят грн. 55 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя                               О. О. Андрусенко