Рішення

від 26.12.2017 по справі 815/4562/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4562/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Бутенка А.В.,

за участю секретаря - Філімоненка А.О.,

сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (за ордером)

представник відповідача - ОСОБА_2 (за ордером),

представники третіх осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_2 (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Державне підприємство Ізмаїльське лісове господарство , Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерофіс Лімітед , Товариство з обмеженою відповідальністю Русіч і К про визнання протиправними відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому просило суд:

визнати протиправними відмови Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, що міститься у відповідях Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 06.02.2017 р. вих. № 147/03-01 та від 21.03.2017 р. вих. 270/1/03-01 у прийнятті, оформленні та направленні до Одеської обласної ради для розгляду/прийняття рішення заяви ТОВ Дунайська Дельта і доданих документів щодо надання у користування ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново-Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства прийняти подані ТОВ Дунайська Дельта документи, оформити та направити подання для розгляду до Одеської обласної ради для вирішення питання про надання у користування ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново-Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

встановити для Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

У судовому засіданні 25.10.2017 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Ізмаїльське лісове господарство . У судовому засіданні 18.12.2017 року до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю Інтерофіс Лімітед та товариство з обмеженою відповідальністю Русіч і К .

У судове засідання 18.12.2017 року представники сторін, а також третіх осіб прибули.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Письмових заперечень (відзиву) на позов до суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступні факти та обставини.

На підставі рішення Одеської обласної ради від 11.01.2002 р. № 410-ХХІІ мисливські угіддя, розташовані в межах території Матроської та Ново-Некрасівської сільських рад були надані у користування ТОВ Дельта Дуная для ведення мисливського господарства, на підставі чого Одеським обласним управлянням лісового та мисливського господарства з ТОВ Дельта Дуная було укладено договір № 1 терміном до 26.12.2016 року. Вказані обставини не заперечувались сторонами.

29.11.2016 року ТОВ Дунайська Дельта звернулось з листом до начальника Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4 з листом (клопотанням) про направлення на розгляд Одеської обласної ради заяви з документами про надання ТОВ Дунайська Дельта в користування мисливських угідь на території Матроської та Ново-Некрасівської сільських рад Ізмаїльського району Одеської області за межами населених пунктів для ведення мисливського господарства строком на 25 років, до листа було надано відповідний пакет документів (а.с. 15).

Листом від 15.12.2016 р. вих. № 1145 за підписом начальника Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_4, ТОВ Дунайська Дельта повідомлено, що питання надання в користування мисливських угідь може розглядатись лише після закінчення строку дії договору укладеного з ТОВ Дельта Дунаю , тобто після 26.12.2016 року (а.с. 16).

05.01.2017 р. ТОВ Дунайська Дельта повторно звернулось з відповідним пакетом документів до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо направлення подання до Одеської обласної ради про надання ТОВ Дунайська Дельта у користування мисливських угідь строком на 25 років для ведення мисливського господарства.

Проте, клопотання ТОВ Дунайська Дельта не було направлено на розгляд сесії Одеської обласної ради та Одеським обласним управлінням лісового та мисливського господарства позивачу направлено лист від 06.02.2017 р. вих. № 147/03-01, згідно з яким пакет документів ТОВ Дунайська Дельта повернуто, у зв'язку з: розходженням площі земельної ділянки вказаної в клопотанні ТОВ Дунайська Дельта з довідкою Держгеокадастру в Ізмаїльському районі, також зазначено, що в деяких погодженнях користувачів земельних ділянок не вказано на який термін вони погодили передачу у користування земельних ділянок для ведення мисливського господарства, також вказано, що всі погодження користувачів, сільських рад надані ТОВ Дунайська Дельта датовані 2015 роком до закінчення дії договору з ТОВ Дельта Дунаю . Окрім того, відповідачем зазначено, що в межах мисливських угідь, які визначені позивачем на карті-схемі та надані разом з матеріалами, розташовані землі державного лісового фонду ДП Ізмаїльський лісгосп , з них - на території Матроської сільської ради - 1488 га, Ново-Некрасівської - 767,6 га, на які погодження відсутні (а.с. 19).

21.02.2017 року за вих. № 16 позивач знову звернувся до відповідача з відповідним пакетом документів щодо направлення подання до Одеської обласної ради для надання мисливських угідь ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства строком на 25 років загальною площею 6438,2 га з додатковими матеріалами та усуненими зауваженнями (а.с. 19).

21.03.2017 року за вих. 270/1/03-01 відповідач втретє повернув на доопрацювання матеріали, подані позивачем та зазначив про відсутність погодження ДП Ізмаїльський лісгосп на дані земельні ділянки; відсутність документів, на підставі яких землекористувачі використовують ділянки, а також документів, які підтверджують право користування; також зазначено, що надані погодження ФОП ОСОБА_5В. , СФГ ОСОБА_6В. , ФОП ОСОБА_7П. датовані січнем 2016 року, в той час як термін дії договору з ТОВ Дельта Дунаю укладено до 26.12.2016 року (а.с. 20-21).

Позивач не погоджуючись з рішеннями відповідача, викладеними у листах Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 06.02.2017 року вих. № 147/03-01 та від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01 звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень, суд з урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, що міститься у відповіді від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01, про повернення на доопрацювання клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта від 21.02.2017 року і доданих документів щодо надання у користування товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново-Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, суд вважає його обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечення рівності прав усіх користувачів мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу врегульовано Законом України Про мисливське господарство та полювання .

Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про мисливське господарство та полювання , до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, належить:

здійснення державного регулювання у галузі мисливського господарства та полювання;

організація робіт з охорони, використання і відтворення мисливських тварин, збереження та поліпшення стану мисливських угідь;

розроблення та прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів з питань ведення мисливського господарства та полювання, мисливського собаківництва, використання ловчих звірів і птахів;

встановлення відповідно до законодавства обмежень щодо використання державного мисливського фонду;

розроблення проектів лімітів та норм використання мисливських тварин, встановлення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, строків здійснення полювання;

визначення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вартості ліцензій на добування мисливських тварин;

подання документів з питань надання у користування мисливських угідь;

підготовка проектів планів переселення мисливських тварин, організація роботи з їх штучного відтворення;

затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

встановлення порядку видачі паспортів на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів;

встановлення порядку видачі посвідчень мисливця і щорічних контрольних карток обліку добутої дичини і порушень правил полювання, розроблення та затвердження відповідних навчальних програм з питань мисливського господарства та полювання;

організація роботи з упорядкування мисливських угідь, визначення їх пропускної спроможності;

здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України.

Відповідно до пункту 4.27 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 за № 458/2011, ОСОБА_8 України відповідно до покладених на нього завдань вносить пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають ці рішення.

Згідно з Положенням про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України (затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 134 від 21.03.2012 року із змінами) Управління відповідно до покладених на них завдань підпорядковуються ОСОБА_8 України та є його територіальними органами. Завданням Управлінь є реалізація повноважень ОСОБА_8 України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці у сфері лісового та мисливського господарства. Управління забезпечують подання ОСОБА_8 України документів з питань надання у користування мисливських угідь (абз. 5 п. 4.12 Положення).

Такі повноваження щодо завдань Управління та забезпечення подання ОСОБА_8 України документів з питань надання у користування мисливських угідь визначені також п.3 та абз. 5 п. 4.12 Положення про Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 р. № 405.

Пунктом 4.5. цього положення також передбачено, що відповідач реалізовує державну політику в галузі лісового та мисливського господарства та вносить ОСОБА_8 України пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань регулювання відносин у сфері лісового, мисливського господарства та полювання.

Таким чином, 21.02.2017 року за вих. № 16 позивач звернувся до належного суб'єкта з клопотанням щодо направлення подання до Одеської обласної ради по наданню мисливських угідь ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства строком на 25 років загальною площею 6438,2 га з додатковими матеріалами та усуненими зауваженнями (а.с. 19).

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом враховано, що Одеською обласною радою на момент звернення позивача до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства 21.02.2017 року не було затверджено порядку надання у користування мисливських угідь та відповідне надання у користування мисливських угідь відбувалось лише у відповідності до приписів ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , про вказані обставини свідчить лист Одеської обласної ради від 25.10.2017 року № 4369/01/03-27/2446 (а.с. 187).

Так, порядок надання у користування мисливських угідь визначено ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , згідно з якою мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років. Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя. Переважне право на користування мисливськими угіддями мають: власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

ОСОБА_8 України від 20.06.2012 № 03-06/3375-12 щодо процедури надання мисливських угідь у користування, встановлено перелік документів, які подає претендент на отримання у користування мисливських угідь. Так, претендент на отримання мисливських угідь у користування має підготувати і подати перелік визначених у ньому документів, а саме:

довідку місцевого органу земельних ресурсів, про категорію та стан земельної ділянки на якій розташовані мисливські угіддя (форма 6-зем, роз. 1, 13). В довідці має бути наступна інформація:перелік власників і користувачів земельних ділянок та площа земель, що надана їм у власність або користування; площа земель запасу чи резерву в розрізі сільських (селищних) рад, що входять в проектну територію мисливських угідь.

узгоджена з районним управлінням земельних ресурсів карта-схема мисливських угідь, що надаються у користування з описом меж та нанесенням земель запасу чи резерву.

завірене у сільській (селищній) раді погодження претенденту на користування мисливськими угіддями від власників або користувачів земельних ділянок.

погодження відповідних сільських (селищних), районних рад, районних і обласної державної адміністрації.

копії статутних документів, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що позивачем 21.02.2017 року за вих. № 16 було надано Одеському обласному управлінню лісового та мисливського господарства зазначені документи за винятком погодження обласної державної адміністрації, узгодження з районним відділом Держгеокадастру карти-схеми мисливських угідь, та погодження на користування мисливськими угіддями від власників або користувачів земельних ділянок не були завірені у сільській (селищній) раді.

Щодо необхідності надання позивачем погодження ДП Ізмаїльський лісгосп , суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи учасниками справи не надано доказів щодо наявності правовстановлюючих документів на право постійного користування ДП Ізмаїльський лісгосп землями відповідно до вимог чинного земельного законодавства, які входять до заявлених позивачем для надання мисливських угідь у користування. Зазначене підтверджено відповіддю Відділу Держгеокадастру в Ізмаїльському районі Одеської області на адресу позивача від 14.02.2017 року (а.с.13).

З боку третьої особи надані планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, які відповідно до п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України є належним підтвердженням цього права на раніше надані землі.

Судом враховано, що землі, заявлені в клопотанні, віднесені до земель державної власності. Позивачем подані для розгляду рішення відповідних селищних рад, до повноважень яких віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, на території яких знаходяться відповідні землі.

Так, згідно з ст.10 Закону України Про мисливське господарство та полювання , до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються

надання у користування мисливських угідь

Також позивачем для розгляду надано погоджений перелік мисливських угідь з боку Ізмаїльської районної державної адміністрації, яка в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, реалізацію інших наданих державою повноважень, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Разом з тим, суд критично оцінює рішення відповідача щодо повернення на доопрацювання матеріалів, поданих позивачем 21.02.2017 року, у зв'язку з відсутністю документів, на підставі яких землекористувачі використовують ділянки, документів, які підтверджують їх право користування, оскільки вимоги до претендентів про надання таких документів з боку ОСОБА_8 України не висуваються.

Також, щодо рішення відповідача про неможливість розгляду поданих позивачем документів, у зв'язку з тим, що погодження ФОП ОСОБА_5В , СФГ ОСОБА_6В. , ФОП ОСОБА_7П. датовані січнем 2016 року та у заявах відсутні посилання на документи на підставі, яких землекористувачі використовують ділянки, суд зазначає, що надання позивачем документів, на підставі яких землекористувачі використовують ділянки не передбачено процедурою надання мисливських угідь у користування, визначеною Законом України Про мисливське господарство та полювання та ОСОБА_8 України від 20.06.2012 № 03-06/3375-12.

Суд також зазначає, що отримання погодження ФОП ОСОБА_5В , СФГ ОСОБА_6В. , ФОП ОСОБА_7П. у січні 2016 року не суперечить приписам законодавства, а також дата надання відповідного погодження не ставиться у залежність від дії наявного договору, в тому числі укладеного з ТОВ Дельта Дуная .

Водночас, з боку відповідача не зазначено при поверненні документів на доопрацювання про необхідність узгодження з районним управлінням Держгеокадастру карти-схеми мисливських угідь, з описом меж та нанесенням земель запасу чи резерву, а також необхідність завірення у сільській (селищній) раді погодження від власників або користувачів земельних ділянок відповідно до вимог ОСОБА_8 України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні законодавчо визначені підстави для повернення позивачу на доопрацювання матеріалів поданих 21.02.2017 року за вих. № 16.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, що міститься у відповіді від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01 про повернення на доопрацювання клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта від 21.02.2017 року і доданих документів діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості рішення, що міститься у відповіді від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про визнання протиправним такого рішення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, що міститься у відповіді від 06.02.2017 р. вих. № 147/03-01 у прийнятті, оформленні та направленні до Одеської обласної ради для розгляду/прийняття рішення заяви ТОВ Дунайська Дельта і доданих документів щодо надання у користування ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново- Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки судом, під час розгляду адміністративної справи не було встановлено протиправних дій або бездіяльності під час надання відповіді від 06.02.2017 р. вих. № 147/03-01 на звернення позивача від 05.01.2017 року вих. № 01 щодо надання у користування вищезазначених мисливських угідь. Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а сторонами у справі не заперечувалось, що позивач звернувся до відповідача щодо надання у користування мисливських угідь, які розташовані на території Матроської та Ново-Некрасівської сільських рад Ізмаїльського району Одеської області загальною площею 7350 га, разом з тим, загальна площа мисливських угідь на території вказаних сільських рад складає 6438 га, тобто позивачем було невірно визначено площу угідь та розходження по наявній площі із заявленою в надання у користування склала 912 га. Окрім того, відповідачем встановлено, що в погодженнях, наданих користувачами земельних ділянок не вказано, на який термін такі ділянки надаються у користування позивачу. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно повернуто на доопрацювання матеріали подані позивачем 05.01.2017 року.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства прийняти подані ТОВ Дунайська Дельта документи, оформити та направити подання для розгляду до Одеської обласної ради для вирішення питання про надання у користування ТОВ Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново-Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, суд зазначає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки питання щодо оформлення та направлення вказаного подання до Одеської обласної ради не належить до повноважень відповідача.

Так, відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України (Затверджено Указом Президента України 13.04.2011 року), саме ОСОБА_8 України відповідно до покладених на нього завдань вносить пропозиції щодо надання в користування мисливських угідь та припинення права користування ними органам, що приймають ці рішення. Докази делегування таких функцій обласному управлінню у матеріалах справи відсутні. В свою чергу, згідно з Положенням про обласні управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують подання ОСОБА_8 України документів з питань надання у користування мисливських угідь (абз. 5 п. 4.12 Положення). Суд зазначає, що такі самі повноваження визначені й абз. 5 п. 4.12 Положення про Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства, затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11. 2012 р. № 405.

Крім того, необхідні для прийняття рішення документи за визначеним переліком на час розгляду справи у відповідача відсутні, що виключає можливість їх розгляду та оформлення.

Що стосується позовних вимог про встановлення для Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства строку для надання суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд зазначає, що така вимога не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Завдання адміністративного судочинства обумовлюється його особливостями, які відрізняють його від інших видів судочинства. Завдання відображає спрямованість адміністративного судочинства, тобто його кінцеву мету. Адміністративне судочинство спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб людини та інтересів юридичних ociб незалежно від категорій справ, що підлягають розгляду та суд повинен виходити iз необхідності гарантування дотримання прав свобод та інтересів фізичних ociб людини та інтересів юридичних ociб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеної норми вбачається, що зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. При цьому, таке право виникає у випадку, якщо рішення ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень.

Беручи до уваги, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, що міститься у відповіді від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01, однак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти подані ТОВ Дунайська Дельта документи, оформити та направити подання для розгляду до Одеської обласної ради не підлягають задоволенню, суд вважає, що підстави для покладення на відповідача обов'язку подати звіт про виконання судового рішення не можуть бути задоволені судом, оскільки таке рішення суду не буде відповідати принципам самої мети судового контролю за виконанням рішень.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору Державне підприємство Ізмаїльське лісове господарство , товариства з обмеженою відповідальністю Інтерофіс Лімітед , товариства з обмеженою відповідальністю Русіч і К про визнання протиправними відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, що міститься у відповіді від 21.03.2017 року вих. 270/1/03-01, про повернення на доопрацювання клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта від 21.02.2017 року і доданих документів щодо надання у користування товариству з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта для ведення мисливського господарства, строком на 25 років, мисливських угідь загальною площею 6438,2 га, що розташовані на території Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та Ново-Некрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Дунайська Дельта (код ЄДРПОУ 39808073) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, сплачений судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений та підписаний 26.12.2017 року.

Суддя Бутенко А.В.

.