Рішення

від 27.12.2017 по справі 823/1993/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року справа № 823/1993/17

                                                            м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

при секретарі Дудці Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до дочірнього підприємства “Спеціалізоване управління № 2” товариства з обмеженою відповідальністю “УБК Будмеханізація” про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

05.12.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі – позивач) з адміністративним позовом про стягнення з ДП “СУ-2” ТОВ “УБК БМ” (далі – відповідач) на користь позивача заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 28438,92грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівнику якої призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов'язаний щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на її виплату та доставку. Обов'язок щодо такого відшкодування встановлений п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається позивачем щорічно у розрахунках пенсійних витрат, які надсилаються відповідачеві до двадцятого січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених його працівникам, по Списку № 2 за жовтень-листопада 2017 року на загальну суму 28438,92грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Дочірньє підприємство “Спеціалізоване управління №2” товариства з обмеженою відповідальністю “УБК Будмеханізація””, ідентифікаційний код 04012939, зареєстроване як юридична особа 07.10.1997.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список № 2), згідно з вимогами п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсії колишнім працівникам за жовтень-листопад 2017 року на загальну суму 28438,92грн. Вказані особи працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах.

Зазначені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії були направлені та вручені відповідачеві, проте, станом на час розгляду справи відповідач означену суму заборгованості самостійно не сплатив.

Пунктом 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами “б” - “з” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII.

Однак, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії цим працівникам.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачеві були направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (Список №2) за жовтень-листопад 2017 року на загальну суму 28438,92 грн.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується відповідним витягом з картки особового рахунку відповідача.

Статтями 14, 15 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, частини 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення “Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

У відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства “Спеціалізоване управління № 2” товариства з обмеженою відповідальністю “УБК Будмеханізація” (18036, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 290, ідентифікаційний код 04012939) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 37930126) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 28438 (дватцять вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 92 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Черкаський окружний адміністративний суд.

Суддя П.Г. Паламар