Рішення

від 27.12.2017 по справі 826/5971/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2017 року № 826/5971/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомГромадської організації "Український конгрес інвалідів" доДеснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов до Деснянського районного відділу ДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зобов'язання відповідача виконувати Конвенцію ООН про права інвалідів, Закони України "Про державну службу", "Про звернення громадян", "Про доступ до публічної інформації" та надати позивачу вичерпні відповіді на 42 запити, звернення, скарги, відводи починаючи із 01 січня 2015 року.

У позові зазначається (а.с. 25), що ГО Український конгрес інвалідів є засновником Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціальної особистості , а також його структурного підрозділу - ліцензованої вже чотири рази Всеукраїнської школи персональної освіти Славія (попередня назва - Загальноосвітній навчальний заклад Спеціалізована школа Славія .

Позивачем не заперечується та не спростовується, що засновані заклади є окремими юридичними особами.

У позові зазначається, що обидві ці заклади входять до складу освітньо-реабілітаційного комплексу і вже 17 років здійснюють статутну діяльність у будівлі колишнього дитячого садка по вулиці Сабурова, 16-а.

29.09.1999 року, як зазначено у позові, тоді ще Ватутінська районна у місті Києві державна адміністрація в особі управління освіти уклала з інвалідним закладом договір безоплатного користування зазначеною вище будівлею. Потім цей договір був продовжений до 29.08.2019.

Для надання центральним виконавчим органам повної інформації та документів, які несуть інформацію щодо фактів вчинення прямої дискримінації, були направлені запити, звернення, скарги до відділу державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві.

На всі запити, звернення, скарги позивач від відповідача відповідей не отримує, бо начальник відділу, його заступник і державні виконавці переконують позивача у тому, що відповідач має право не виконувати ЗУ Про звернення громадян , ЗУ Про доступ до публічної інформації , Конвенції ООН про права інвалідів, і що надані інвалідам, інвалідним організаціям та створеним ними закладам, підприємствам, організаціям преференції у спеціальному законодавстві для інвалідів не стосуються відповідача і він не зобов'язаний їх виконувати.

Таким чином, як зазначено у позові за весь 2015 рік та за початок 2016 позивач не отримав від відповідача жодної відповіді на свої запити, звернення, скарги, не отримав офіційних відповідей і на відводи державних службовців. У позові також зазначається, що на особистих зустрічах під час офіційних прийомів громадян у грубій формі начальник відповідача та його заступник виганяючи позивача з кабінету, знову ж таки наголошуючи, що вони будуть виконувати лише свої закони про виконавчі провадження і що інші закони України та Конституція України їх не стосується.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. від 21.04.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.06.2016 року допущено заміну неналежного позивача на належного - Громадську організацію "Український конгрес інвалідів". У справі наявне клопотання первинного позивача ОСОБА_2 (а.с. 24) про його заміну на ГО Український конгрес інвалідів . У зв'язку з наведеним до матеріалів справи додано зміни до позову (а.с. 25).

На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №3922 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Ухвалою від 19.10.2017 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено справу до судового розгляду на 15.11.2017.

На підставі ч. 8 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 15.11.2017 ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що запити/звернення ГО Український конгрес інвалідів формувалися у зв'язку із виконанням:

- рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2015 у справі №910/16599/15, відповідно до якого вирішено виселити Підприємство Загальноосвітній навчальний заклад Спеціалізована школа Славія (м. Київ, вул. Сабурова, 16-А; ідентифікаційний код 31457520; далі також - Школа ) з нежилого приміщення площею 2829,1 кв.м. в будинку № 16-А літер А на вул. Сабурова в місті Києві та повернути приміщення Управлінню освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ, вул. Закревського, 15-А; ідентифікаційний код 37501684). Наказ виданий 22.12.2015.

- рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.13 у справі 2/166-36/248-2012, відповідно до якого вирішено: Виселити Заклад освіти Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціалізації особистості (м. Київ, вул. Сабурова, 16-А; ідентифікаційний код 25411230; далі також - Центр ) з нежилого приміщення загальною площею 2491,00 кв.м. в будинку № 16-а літер А на вул. Сабурова в м. Києві та повернути приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" (м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; код 03366500). Наказ виданий 26.02.2013.

Так, у справі наявна копія листа-звернення до ВДВС (на даний час - Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві; код ЄДР 34972294) від 06.04.2016 № 231, який складено від імені ГО Український конгрес інвалідів , Центру і Школи (отримане ВДВС 06.04.2016).

У листі ГО зазначено, що у листі ВДВС від 28.03.2016 № 196/15 вказано, що 25.03.2015 відповідно до наказу Господарського суду м. Києві № 2/166-36/248 від 26.02.2013 ВДВС проводило виконавче провадження по виселенню ЗО Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціальної особистості з нежилого приміщення загальною площею 2491,0 кв.м. в будинку № 16-а по вулиці Сабурова в м. Києві. У зверненні від 06.04.2016 також зазначається, що у листі ВДВС зазначається, що Проте під час проведення виконавчих дій в приміщенні були виявлені інші юридичні особи, а саме ГО Український конгрес інвалідів та Спеціалізована школа Славія , у зв'язку з чим двері під № 1 не зачинялися з метою доступу даних організацій до власного майна . У листі-зверненні також зазначається, що у період з 25.03.2015 підприємству Загальноосвітній навчальний заклад Спеціалізована школа Славія УДВС ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві обмежила діяльність до рівня лише користування майном. Зазначено у зверненні, що листом від 18.03.2016 № 528/17 на адресу заявника з боку ВДВС надана відповідь, що за період з грудня 2015 і до цього часу виконавчих проваджень по обмеженню діяльності школи, або виселення із зазначеної адреси не проводилось. У зверненні зазначено прохання надати копії документів, відповідно до яких у квітні - листопаді 2015 обмежувалась діяльність та/або передбачалось виселення школи. Зазначено про ігнорування ВДВС вимоги законодавства надати відповідь.

Також до матеріалів справи надано роздруківки звернень Громадської організації "Український конгрес інвалідів", Центру та Школи: № 226 від 05.04.2016 (отримано ВДВС 05.04.16 за № 4740) відносно виселення Школи та надання копій документів; № 225 від 05.04.2016 (отримано ВДВС 05.04.2016) відносно виселення Центру та надання копій документів; № 224 від 05.04.2016 щодо ненадання відповіді на запити № 189, 188, 187 від 17.03.2016.

Крім того, у матеріалах справи наявні звернення, зокрема, Громадської організації "Український конгрес інвалідів": № 223 від 05.04.2016 (отримане ВДВС 05.04.2016) щодо виселення Школи та надання копії першого виконавчого документу на підставі якого розпочато виконавче провадження; № 221 від 29.03.2016 (отримане 30.03.2016 за № 4444) відносно того, що інші органи та посадові особи надають відповіді у відповідності до ЗУ Про доступ до публічної інформації та щодо надання заявникам відповідей; № 189 від 17.03.2016 (отримане 17.03.2016 за № 3469) щодо осіб, які залучені до виконавчих дій та про надання копій документів; № 188 від 17.03.2016 (отримане 17.03.2016 за № 3468) про службових осіб, які призначені проводити виконавчі провадження та надання копій документів; № 187 від 17.03.2016 (отримане 17.03.2016) щодо надання копій книг вхідної кореспонденції на яких зареєстровані листи від 24.02.2016 № 196/15, від 24.02.2016 № 196/15 і надання копій других екземплярів цих листів.

Крім того, наявні звернення Громадської організації "Український конгрес інвалідів", Центру та Школи: № 234 від 08.04.2016 (отримане 08.04.2016 за № 5071) щодо ненадання відповіді на звернення Школи від 18.03.2016 № 17/0316, від 09.03.2016 № 11/0316 щодо неотримання нею інформації про те, чи проводилось виселення, ненадання відповідей на запити Школи №№ 231, 227, 226, 224, 189, 188, 187, на запити Школи № 18/0316, 16/0316, 14/0316, 12/0316 від 18.03.2016, 15.03.2016, 10.03.2016, 09.03.2016; запит цих юридичних осіб № 227 від 06.04.2016 відносно виселення Центру та надання копій документів (отримане 06.04.2016).

Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві листом від 24.02.2016 за № 528/17 проінформовано Школу (на запит від 19.02.2016 № 05/0216) про хід виконавчого провадження щодо виконання рішення суду по справі № 910/16599/15 та про повернення 29.01.2016 року виконавчого документу.

18.03.2016 за № 528/17 на адресу Школи (на запит від 09.03.2016 № 12/0316) від ВДВС направлено повідомлення, відповідно до якого проінформовано про те, що 28.12.2015 сторонам виконавчого провадження направлено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 910/16599/15.

28.03.2016 за № 196/15 ВДВС проінформувало Центр (на запит від 09.03.2016 № 05/0316) про хід виконання наказу суду № 2/166-36/248 від 26.02.2013 про виселення Центру. Зазначено про можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Надалі, 05.04.2016 за № д/15 ВДВС на ім'я Громадської організації "Український конгрес інвалідів", Центру та Школи сформовано лист, копія якого додано до позовної заяви. Лист сформовано у відповідь на звернення від 05.04.2016 вих. №№ 223, 224, 225, 226. У відповіді роз'яснено положення ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9, ч. 5 ст. 9 Закону України Про виконавче провадження та зазначено про неможливість розгляду колективного звернення від 05.04.2016 №№ 223, 224, 225, 226 оскільки у відділі на виконанні не перебуває виконавче провадження за якими солідарними боржниками, стягувачами є, зокрема, Громадської організації Український конгрес інвалідів , Центр, Школа.

Між тим, висловлено запрошення щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Листом від 06.04.2016 № 528/14 Школу проінформовано (на запит від 29.03.2016 № 221) про можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

З наведеного у сукупності вбачається, що Громадська організація "Український конгрес інвалідів" не є стороною виконавчих проваджень відносно виселення Школи (код ЄДР 31457520) та Центру (код ЄДР 25411230), які є окремими юридичними особами та не зверталися до суду відносно розгляду вказаних звернень, які стосуються виконання судових рішень відносно цих юридичних осіб.

По суті всі зазначені вище звернення сформовані Громадською організації Український конгрес інвалідів за формою колективного звернення за участі ГО, Школи та Центру відносно виконання судових рішень щодо Школи та Центру.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про звернення громадян , на порушення якого, крім іншого, посилається позивач у позові, його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження ".

Враховуючи те, що усі наявні у справі звернення стосуються виконання судових рішень, слід зазначити, що спеціальним законом, який регулює відносини у цій сфері, є Закон України Про виконавче провадження (в редакції, враховуючи період взаємовідносин сторін, Закону № 606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606-XIV).

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 606-XIV учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони , представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 606-XIV сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник .

Відповідно до ч. 4. ст. 9 участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону (ч. 5 ст. 9).

Тобто, Центр та Школа, як окремі юридичні особи, мають можливість самостійно реалізовувати свої права у виконавчому провадження через своїх представників шляхом належного оформлення представницьких повноважень.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 11 зазначеного Закону державний виконавець: надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону № 606-XIV сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії , заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 4. ст. 12 Закону № 606-XIV інші учасники виконавчого провадження, до яких позивач не належить , мають право подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання , брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом для цих осіб.

Крім того, як зазначено у ч. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації Закон України "Про виконавче провадження" регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження. Відтак положення Закону України Про доступ до публічної інформації не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.

Слід зазначити, що відповідно до п. 32 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Міністерстві юстиції України, затвердженого наказом від 14 квітня 2017 року N 1277/5 на виконання Закону України Про доступ до публічної інформації , до таких відомостей станом на час розгляду справи віднесено матеріали виконавчих проваджень з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо доступу до такої інформації.

Між тим, в Україні функціонує Автоматизована система виконавчого провадження (веб-адреса: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) , яка надає можливість отримання іншим особам загальної інформації про хід виконавчого провадження.

З наведеного не вбачається права осіб, які не є стороною виконавчого провадження, у даному випадку - позивача , на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання копій документів з виконавчого провадження, та не вбачається обов'язку державного виконавця щодо розгляду заяв та скарг, які не є учасниками виконавчого провадження, тобто, у даному випадку - позивача (ГО).

У взаємозв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права , свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав чи інтересів, що зумовлює обов'язок такої особи довести наявність обставин, які підтверджують порушення відповідачем прав саме цієї особи .

Однак , в контексті наведених у позові норм законодавства, судом під час розгляду справи не встановлено порушень норм цих актів та прав чи інтересів позивача з боку відповідача щодо виконання судових рішень відносно інших осіб. У даному випадку, позивач не є учасником або стороною виконавчих проваджень відносно виконання судових рішень стосовно інших юридичних осіб, законодавство з питань звернень громадян та доступу до публічної інформації не поширюється на спірні відносини, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення цих норм законодавства відносно позивача у сфері, яка регулюється Законом України Про виконавче провадження .

При цьому , судом враховується , що заклад "Всеукраїнська школа персональної освіти Славія" імені Віктора Соломенка (Школа "Славія") (загальноосвітній навчальний заклад Спеціалізована школа Славія ) є окремою юридичною особою (код ЄДР 31457520), яка щодо своїх звернень (а.с. 34, 38, 39, 40, 45, 54, 56, 57, 58) позов не заявляла.

Заклад "Всеукраїнський експериментальний центр персональної освіти та соціалізації особистості" також є окремою юридичною особою (код ЄДР 25411230), яка відносно своїх звернень (а.с. 37, 40, 41,42, 55, 56, 59) також позов не заявляв.

Відтак, з урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову відносно зобов'язання відповідача надати відповіді на звернення позивача відносно виконання судових рішень стосовно інших осіб. Що стосується зобов'язання відповідача виконувати норми національного та міжнародного права, слід зазначити, що вказані вимоги звернені на майбутнє, а відтак задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим позов у цій частині також не підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи позивачем такі висновки суду не спростовані та не доведено зворотного. У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відтак, враховуючи вищенаведені висновку суду у сукупності, які сформовані за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін