Рішення

від 21.12.2017 по справі 908/2224/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2017 Справа № 908/2224/17

м.Запоріжжя

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, м.Краматорськ, пров. Земляний, 2) в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (49001, Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2)

про стягнення 26170,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на поставку теплової енергії № 4 від 01.08.2015, 5264,20 грн. пені, 2452,59грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

07.11.2017 до господарського суду Запорізької області звернулося Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , Донецька область, м. Дружківка з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» , Запоріжжя про стягнення 26170,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на поставку теплової енергії № 4 від 01.08.2015 р., 5264,20 грн. пені, 2452,59 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою від 07.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2224/17, справі присвоєно номер провадження 4/129/17, судове засідання призначено на 05.12.2017, у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою суду від 05.12.2017, розгляд справи відкладено на 21.12.2017.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Відповідно до ч. 1 п. 9 Перехідних положень ГПК України, який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Зважаючи на те, що з винесенням ухвали про порушення провадження у справі - відкрито позовне провадження, суд вважає, що розгляд цієї справи слід проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Судовий розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судове засідання 21.12.2017 представник позивача не з'явився, проте 12.12.2017 на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив провести розгляд справи, призначений на 21.12.2017 без участі уповноваженого представника позивача. Повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача судом задоволено.

Позовні вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані договором на поставку теплової енергії № 4 від 01.08.2015 р., ст. ст. 509, 526, 527, 530, 623, 624, 625, 629 ЦК України, на підставі яких позивач просив позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» , Запоріжжя суму 26170,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 5264,20 грн. пені, 2452,59грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 07.11.2017 та від 05.12.2017 документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191767) є: 49001, Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 07.11.2017 про порушення провадження у справі № 908/2224/17, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За зазначеною адресою не проживає та За закінченням терміну зберігання» , ухвала суду від 05.12.2017 на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2224/17.

У відповідності до ч. 2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

У відповідності до ч. 5 ст.252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення відповідачем про причини неявки в судове засідання, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які надані позивачем, та знаходяться в матеріалах справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2015 між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі директора виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» ОСОБА_2 (теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та ОСОБА_1 акціонерним товариством «Кіндратівський вогнетривкий завод» (споживачем, відповідачем у справі) укладений Договір на поставку теплової енергії № 4 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 Договору).

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір дії з 01.01.2015 до 01.08.2016.

Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не буде письмово заявлено ні однією із сторін. (п.10.4 Договору).

Матеріали справи, не містять настання зазначених випадків, визначених в п.10.4 Договору, отже договір є продовженим.

Об'єкти, теплопостачання якого обумовлюються цим договором, знаходяться за адресою : смт. Олексієво-Дружківка по вул. Паніна, 5-18, вул. Сєдова, 1а-23, вул. Сєдова, 1а-33.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору опалювальна площа становить 120,00 кв.м.

Пунктами 6.1 - 6.3 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів, встановлених для населення постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 596 від 03.03,2015 р. теплова енергія 1 Гкал - 656,86 грн. без ПДВ. У залежності від цін на енергоносії, встановленних Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватися без узгодження зі Споживачем але у відповідності з діючим законодавством. Загальна сума договору складається із сум вартості місячних поставок теплової енергії за весь строк дії договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Генлоіюсгачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно п. 6.5 Договору кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію незалежно від обліку споживання споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.7 Договору споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця.

Відповідно до пункту 3.2.3 Договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

На виконання умов Договору за період з 15.10.2016 по 08.04.2017 включно, позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 26 745, 59грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за спірний період.

Акти прийому-передачі теплової енергії за жовтень 2016, листопад 2016, грудень підписані відповідачем без жодних зауважень та претензій. Акти за січень 2017, лютий 2017, березень 2017 та квітень 2017 відповідачем підписані не були, але зазначені акти (з жовтня по квітень 2017) були направлені на адресу відповідача, про що свідчить супровідний лист за вих. №693/04 від 27.09.2017 та фіскальний чек від 28.09.2017 (копії зазначених документів долучено до матеріалів справи).

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки №5 від 27.10.2016, №5 від 14.11.2016, №5 від 06.12.2016, №5 від 24.01.2017, №5 від 21.02.2017, №5 від 22.03.2017 та №5 від 20.04.2017, на оплату наданих послуг з 15.10.2016 по 08.04.2017 включно на суму 26 745, 59грн.

Рахунки: №5 від 27.10.2016, №5 від 14.11.2016, №5 від 06.12.2016, були вручені особисто представнику Відповідача, що підтверджується підписом представника на зазначених рахунках. Рахунки №5 від 24.01.2017, №5 від 21.02.2017, №5 від 22.03.2017 та №5 від 20.04.2017 були направлені поштою, про що свідчить супровідний лист за вих. №693/04 від 27.09.2017 та фіскальний чек від 28.09.2017.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні місяці.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з 15.10.2016 по 08.04.2017 включно здійснив частково, в розмірі 575, 50 грн., таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 26170,09 грн.

Письмовим клопотанням, яке надійшло на адресу суду за вих. №1507/10 від 07.12.2017 (вх. №08-06/29606 від 1.12.2017) позивач повідомив, що заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі26170,09 грн. відповідач не сплатив.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 26170,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на поставку теплової енергії № 4 від 01.08.2015 пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.2.3 Договору встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кожен день прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 5264,20 грн., яка розрахована за період з 27.10.2016 по 26.10.2017.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що при розрахунку пені період заборгованості визначено невірно, оскільки відповідно до 6.5 Договору кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію незалежно від обліку споживання споживач зобов'язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату за теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за загальний період з 11.11.2016 по 26.10.2017 в сумі 3 441,12 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 2452,59грн. інфляційного нарахування, за загальний період з листопада 2016 по вересень 2017.

Суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційного нарахування є обґрунтованою, але розрахунок інфляційного нарахування позивачем виконаний не вірно, з огляду на таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін ).

Таким чином, стягненню підлягають інфляфійні витрати в розмірі 1998, 74 грн., за загальний період з грудня 2016 по вересень 2017. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних витрат судом відмовляється в задоволенні позову.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребувані судом докази не подав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» , Запоріжжя 26170,09 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором на поставку теплової енергії № 4 від 01.08.2015, 3441,12 грн. пені та 1998, 74 грн. втрат від інфляції грошових коштів. В задоволенні решти позовних вимог судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 185, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа»до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (49001, Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 00191767) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, м.Краматорськ, пров. Земляний, 2) в особі структурного підрозділу виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, код ЄДРПОУ 05540853) 26170 (двадцять шість тисяч сто сімдесят) грн. 09 коп. основного боргу, 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. 12 коп. пені, 1998 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 74 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 1492 (одну тисячу чотириста дев'яносто дві) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 238, 240, 241 ГПК України « 27» грудня 2017.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.