Рішення

від 22.12.2017 по справі 915/1206/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 року Справа № 915/1206/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 01/53-1000 від 30.12.2016 року,

від відповідача - ОСОБА_2, керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» , 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),

до відповідача: фермерського господарства «Воскресенськ-Агро» , 57210, Миколаївська область, Вітовський район, смт Воскресенське (код ЄДРПОУ 34010535),

про: стягнення 20627,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом до фермерського господарства «Воскресенськ-Агро» про стягнення 20627,82 грн., з яких:

- 8 480,53 грн. - борг за спожиту активну електричну енергію за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року;

- 300,81 грн. - пеня;

- 32,23 грн. - три проценти річних;

- 183,57 грн. - інфляційні;

- 11 630,68 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2016 року та січні 2017 року.

Як на підставу свого позову позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 40/780 від 14.07.2010 року.

Відповідач відзив по суті позову не подав, проти розрахунку позовних вимог не заперечував.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.11.2017 року.

23.11.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2017 року.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року розгляд справи відкладено на 22.12.2017 року.

22.12.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» , правонаступником якого є ПАТ «Миколаївобленерго» (далі - позивач) та фермерським господарством «Воскресенськ-Агро» (далі - відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 40/780 від 14.07.2010 року (далі-Договір) (а.с. 13-17).

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 910 від 17.10.2005 року) (далі - ПКЕЕ) договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

В п. 2.1. Договору зазначено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Згідно п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару, зокрема в обсягах, визначених відповідно до р. 5 та з урахуванням умов р. 6 цього Договору (додаток № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» ).

Згідно з п.п. 2.3.3. п. 2.3. Договору, в редакції додаткової угоди від 02.09.2011 року, відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами вказаного Договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» .

Згідно п. 1 Додатку № 4 до Договору, в редакції додаткової угоди від 08.04.2013 року, сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 10 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі).

Відповідно до абз. 1, 2, п. 1, абз. 3 п. 2, абз. 1, 3 п. 4 Додатку № 10 до Договору, в редакції додаткової угоди від 08.04.2013 року, сторони передбачили, що розрахунковим вважається період з 10 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінчення розрахункового періоду вважається місяць, у якому відповідач зобов'язаний надати позивачу дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. В день надання «Акту про використану електричну енергію» позивач надає відповідачу рахунок на здійснення попередньої оплати та вартості фактично спожитої електроенергії. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж визначається відповідно до «Акту про використану електричну енергію» . Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 6.39. ПКЕЕ у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

У зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов Договору не надав позивачу акт про використану електричну енергію за грудень 2016 року, позивач керуючись положеннями п.6.39. ПКЕЕ, п. 4 Додатку № 10 до Договору, в редакції додаткової угоди від 08.04.2013 року, визначив обсяг спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період на підставі контрольного огляду розрахункових точок обліку відповідача, проведеного представниками позивача 06.12.2016 року, а також акту технічної перевірки № 2/05762 від 13.12.2016 року, акту про пломбування та встановлення індикаторів від 13.12.2016 року № 2/01979, які направлені відповідачу 14.12.2016 року (а.с. 46-49).

Відповідно до довідки по розрахунку за спожиту електроенергію за грудень 2016 року (а.с. 50) обсяг споживання електроенергії за частину розрахункового періоду від 10.11.2016 року (акт про використану електричну енергію за листопад 2016 року, акт про прийняття -передавання товарної продукції за листопад 2016 року від 30.11.2016 року) до 06.12.2016 року (акт контрольного огляду розрахункових точок обліку відповідача від 06.12.2016 року) підсумований з обсягом споживання електроенергії за 4 дні (з 06.12.2016 року (дата проведення контрольного огляду розрахункових точок обліку відповідача) по 10.12.2016 року (кінцева дата надання відповідачем показників розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді згідно умов Договору) за середньодобовим обсягом споживання між контрольним оглядом за 06.12.2016 року та технічною перевіркою за 13.12.2016 року, тобто: 009698 (показники згідно акту контрольного огляду 06.12.2016 року) - 004224 (показники 10.11.2016 року згідно акту про використану електричну енергію за листопад 2016 року) = 5474 кВт/год.; 010070 (контрольні показники 13.12.2016 року) - 009698 (контрольні показники 06.12.2016 року) = 372 кВт/год.; 372 кВт/год/7 днів (період з 06.12.2016 року (дата проведення контрольного огляду) по 13.12.2016 року (дата проведення технічної перевірки) = 53,1428 кВт/год.; 53,1428*4 дні (період з 06.12.2016 року (дата проведення контрольного огляду) по 10.12.2016 року (кінцева дата надання відповідачем показників розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді згідно умов Договору) = 213 кВт/год.; 165 кВт/год - втрати за грудень 2016 року. Разом за грудень 2016 року: 213 кВт/год + 5474 кВт/год + 165 кВт/год = 5852 кВт/год.

Акт про прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2016 року від 31.12.2016 року на суму 13833,42 грн. зі свого боку позивач належним чином оформив та передав уповноваженому представнику відповідача (ОСОБА_2А.) під підпис для його належного оформлення, однак підписаний примірник акту відповідач позивачу не повернув, у позивача залишився лише корінець від акту з відміткою про його отримання (а.с. 70).

04.01.2017 року за фактичне споживання електричної енергії у розмірі 5852 кВт/год у грудні 2016 року позивачем було виставлено рахунок № 40/780/12/1 на суму 13833,42 грн., який уповноважений представник відповідача (ОСОБА_2А.) отримав під підпис (а.с. 68).

Відповідно до довідки про розподіл заборгованості від 12.10.2017 року (а.с. 56) за грудень 2016 року відповідачем сплачено 7241,80 грн. Отже, заборгованість відповідача за активну електроенергію за грудень 2016 року складає 6591,62 грн. (13833,42 - 7241,80)

Оскільки згідно акту про використану електричну енергію за січень 2017 року від 10.01.2017 року (а.с. 73), акту приймання - передачі товарної продукції за січень 2017 року від 31.01.2017 року (а.с. 72) відповідач у січні 2017 року спожив 1255 кВт/год, позивачем 10.01.2017 року виставлено рахунок № 40/780/1/1 на суму 2951,70 грн. за фактичне споживання, який уповноважений представник відповідача (ОСОБА_2А.) отримав під підпис (а.с. 71).

Відповідно до довідки про розподіл заборгованості від 12.10.2017 року (а.с. 56) за січень 2017 року відповідачем сплачено 1654,72 грн. Отже, заборгованість відповідача за активну електроенергію за січень 2017 року складає 1296,98 грн. ( 2951,70 - 1654,72)

Оскільки, згідно акту про використану електричну енергію за лютий 2017 року від 13.02.2017 року (а.с. 76), акту приймання - передачі товарної продукції за лютий 2017 року від 28.02.2017 року (а.с. 75) відповідач у лютому 2017 року спожив 641 кВт/год на суму 1474,04 грн., позивачем 13.02.2017 року виставлено рахунок №40/780/2/1 на суму 1474,04 грн. за фактичне споживання, який уповноважений представник відповідача отримав під підпис (а.с. 74).

Відповідно до довідки про розподіл заборгованості від 12.10.2017 року (а.с. 56) за лютий 2017 року відповідачем не здійснено оплату за активну електроенергію, отже заборгованість за лютий 2017 року в сумі 1 474,04 грн. залишилась несплаченою.

Загальна сума заборгованості за активну електоенергію за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року становить 9362,64 грн. (6591,62 +1296,98 + 1474,04)

На підставі рішення комісії ПАТ «Миколаївобленерго» за протоколом № 70 від 10.11.2016 року по розгляду акту про порушення ПКЕЕ споживачем (а.с. 60) та протоколу засідання комісії ПАТ «Миколаївобленерго» № 1260 від 28.12.2016 року по розгляду актів про порушення ПКЕЕ споживачем (а.с. 58) позивачем на підставі п. 6.20 ПКЕЕ «Порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача» відповідачу донараховано за лютий 2017 року 116 кВт/год на суму 211,69 грн., а за листопад 2016 року знято 604 кВт/год на суму 1093,80 грн.

Отже, заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року включно складає 8 480,53 грн. (9 362,64 + 211,69 - 1093,80).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за спожиту активну електричну енергію за період з грудня 2016 року по лютий 2017 року в сумі 8480,53 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору, абз. 1 п. 7 Додатку № 10 до Договору, в редакції додаткової угоди від 08.04.2013 року, у разі несвоєчасної оплати рахунку за фактично спожиту електроенергію, позивач проводить нарахування відповідачу за весь час прострочення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії повинна бути сплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині повноти та своєчасності оплати рахунків за спожиту електричну енергію, виставлених з грудня 2016 року по січень 2017 року, позивачем була нарахована пеня за період з 12.01.2017 року по 10.02.2017 року включно на загальну суму 300,81 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 53). Відповідачем жодним чином не спростовано позовні вимоги в частині нарахування пені. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 300,81 грн. є обґрунтованою.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по сплаті рахунків за спожиту активну енергію, виставлених у період грудень 2016 року - січень 2017 року, нараховано три проценти річних від простроченої суми за період з 12.01.2017 року по 10.02.2017 року включно в сумі 32,23 грн., а також інфляційні за період з 12.01.2017 року по 10.03.2017 року в сумі 183,57 грн.

Розрахунок суми трьох процентів річних та інфляційних нарахувань є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнуті розрахунки трьох процентів річних та інфляційних нарахувань наявні в матеріалах справи (а.с. 52, 54).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 32,23 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 183,57 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до п. 1, 2 додатку № 1 до Договору, в редакції від 12.11.2012 року, постачання електричної енергії відповідачу здійснюється позивачем в межах договірних величин електроспоживання, зазначених у Додатку № 1-а за місяцями. Відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно їх сплачує з урахуванням попередньої оплати (планових платежів) і роздрібних тарифів.

Згідно з абз. 1 п. 4.4. ПКЕЕ відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору, в редакції додаткової угоди від 02.09.2011 року, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 15 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу» .

Згідно з п. 3 додатку № 1 до Договору, в редакції від 12.11.2012 року, відповідач має право не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду, визначеного у п. 1 додатку № 10 до Договору, в редакції додаткової угоди від 08.04.2013 року, звернутися до позивача із заявою щодо зміни встановленого у додатку 1-а обсягу постачання електричної енергії. У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач несе відповідальність згідно ст. 26 ЗУ Про електроенергетику , в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин.

Згідно додатку № 1-а до Договору, в редакції від 15.11.2015 року, договірна величина споживання електричної енергії відповідачу на грудень 2016 року встановлена на рівні 0,500 тис. кВт/год.

Відповідно до копії корінця про отримання акту про прийняття - передачі товарної продукції від 31.12.2016 року за грудень 2016 року, рахунку № 40/780/12/1 від 04.01.2017 року відповідач за вказаний період спожив електричної енергії в обсязі 5852 кВт/год. на суму 13833,42 грн., з ПДВ.

Під час підбиття підсумків розрахункового періоду позивачем визначено, що у грудні 2016 року різниця між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії складає 5352 кВт/г, яка розрахована як перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 10542,90 грн.

05.01.2017 року позивачем уповноваженому представнику відповідача (ОСОБА_2А.) під підпис було вручене повідомлення про перевищення договірної (встановленої) величини (обсягів) споживання електричної енергії від 05.01.2017 року № 04-29/26 на 5352 кВт/год. (а.с. 40) та рахунок № 40/780/12/1 від 05.01.2017 року щодо сплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за грудень 2016 року на суму 10542,90 грн. (а.с. 41)

Згідно додатку № 1-а до Договору, в редакції від 10.11.2016 року, договірна величина споживання електричної енергії відповідачу на січень 2017 року встановлена на рівні 0,700 тис. кВт/год.

Відповідно до акту про використану електричну енергію за січень 2017 року від 10.01.2017 року, акту про прийняття-передавання товарної продукції за січень 2017 року від 31.01.2017 року, рахунку № 40/780/1/1 від 10.01.2017 року відповідач за вказаний період спожив електричної енергії в обсязі 1255 кВт/год. на суму 2951,70 грн., з ПДВ.

Враховуючи, що відповідачем у січні 2017 року було спожито 1255 кВт/год., замість визначених додатком № 1-а до Договору, в редакції від 10.11.2016 року, 700 кВт/год., обсяг спожитої понад договірну величину споживання електричної енергії у січні 2017 року склав 555 кВт/год.

Під час підбиття підсумків розрахункового періоду позивачем визначено, що у січні 2017 року різниця між фактично спожитою і договірною величиною споживання електричної енергії складає 555 кВт/г, яка розрахована як перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 1087,78 грн.

18.01.2017 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення від 10.01.2017 року № 04-29/39 про перевищення договірної (встановленої) величини (обсягів) споживання електричної енергії за січень 2017 року (а.с. 42, 44). Рахунок № 40/780/1/1 від 10.01.2017 щодо сплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за січень 2017 року на суму 1087,78 грн. був вручений уповноваженому представнику відповідача (ОСОБА_2А.) під підпис 10.01.2017 року (а.с. 43).

Відповідач з заявами щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії на грудень 2016 року, січень 2017 року до позивача не звертався.

Загальна сума заборгованості відповідача за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2016 року та січні 2017 року становить 11630,68 грн. (10542,90+1087,78). Детальний розрахунок заборгованості наявний у матеріалах справи (а.с. 39).

21.02.2017 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 16.02.2017 року № 01-12/635 з вимогою оплати заборгованості за спожиту активну електричну енергію, перевищення договірних величин споживання електричної енергії, штрафні санкції, яку відповідач отримав 22.02.2017 року (а.с. 28-29).

Доказів надання відповідачем відповіді на претензію або оплати заборгованості суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у сумі 1 600,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до фермерського господарства «Воскресенськ-Агро» про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства «Воскресенськ-Агро» (57210, Миколаївська область, Вітовський район, смт Воскресенське, код ЄДРПОУ 34010535) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) грошові кошти в сумі 20627,82 грн. (двадцять тисяч шістсот двадцять сім грн. 82 коп.)

3. Стягнути з фермерського господарства «Воскресенськ-Агро» (57210, Миколаївська область, Вітовський район, смт Воскресенське, код ЄДРПОУ 34010535) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) суму судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 27.12.2017 року.

Суддя А.П. Алексєєв