Рішення

від 18.12.2017 по справі 914/2289/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2017р.                                                                         Справа № 914/2289/17

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації”, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Подорожник Тернопіль”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ФРАМ КО” , с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

про стягнення 26 038 грн. 63 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

           м. Львів, вул. Личаківська, 128

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - представник

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

Позов заявлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Подорожник Тернопіль” про стягнення 26 611 грн. 41 коп. основного боргу.

Ухвалою суду від 09.11.2017 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ФРАМ КО”, розгляд справи призначено на 21.11.2017 р. Ухвалою суду від 21.11.2017 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 18.12.2017 р.

28.11.2017 р. на адресу суду надійшло пояснення третьої особи ТзОВ “ФРАМ КО” від 17.11.2017 р. про те, що на підставі укладеного 03.07.2017 р. між ТзОВ “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” (фактором) та ТзОВ “ФРАМ КО” (клієнтом) договору надання послуг факторингу №Ф030717/31 та додатків до нього, клієнт передав факторові право грошової вимоги за договором поставки товару №3961 від 23.12.2016 р. до ТзОВ “Подорожник Тернопіль”, за яким у ТзОВ “Подорожник Тернопіль” є боргове зобов’язання перед ТзОВ “ФРАМ КО”, в розмірі 26 611,41 грн., згідно товарно-транспортних накладних. У зв’язку з чим ТзОВ “ФРАМ КО” просить задовольнити повністю позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 611,41 грн.

18.12.2017 р. позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 18.12.2017 р., в якій вказує на те, що оскільки товарно-транспортна накладна №38235/2 від 11.02.2017 р. на суму 572,78 грн., яка містить усі реквізити передбачені договором поставки №3961 від 23.12.2016 р. та за якою фактично був поставлений товар, проте помилково була засвідчена відповідачем печаткою ТзОВ «Повноділ», і позивач не бажає затягувати розгляду справи, у зв’язку з чим просить суд зменшити розмір позовних вимог на суму 572,78 грн., тобто на вартість товару поставленого на підставі товарно-транспортної накладної №38235/2 від 11.02.2017 р.

Також 18.12.2017 р. позивач подав суду клопотання про долучення доказів, а саме: засвідчені копії чеку та опису вкладення про направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків, та роздрук з сайту ПАТ «Укрпошта» про вручення цінного листа відповідачу.

У зв’язку з набранням чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, та згідно п.9 розділу XI Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Клопотань про роз’яснення прав та обов’язків відповідно до ст. 205 ГПК України не надходило.

Суд ухвалив продовжити розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією ГПК України, та переходить до розгляду справи по суті.

Присутній в судовому засіданні 18.12.2017 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити в розмірі згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Позивач позовну заяву обґрунтовує тим, що 23.12.2016 р. між ТзОВ “ФРАМ КО”, як постачальником, та ТзОВ “Подорожник Тернопіль”, як покупцем, було укладено договір поставки товару №3961, на виконання умов якого постачальник на підставі товарно-транспортних накладних в період з 09.02.2017 р. по 14.03.2017 р. поставив покупцю товар на загальну суму 26 611,41 грн., за який відповідач не розрахувався (товарно-транспортні накладні додаються). 03.07.2017 р. між ТзОВ “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” (фактором) та ТзОВ “ФРАМ КО” (клієнтом) укладено договір надання послуг факторингу №Ф030717/31 та додатки до нього, на виконання умов якого клієнт відступив факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару №3961 від 23.12.2016 р. в розмірі 26 611,41 грн. Відтак у позивача виникло право вимоги до відповідача, яке виникло через неналежне виконання відповідачем умов договору поставки товару №3961, на загальну суму 26 611,41 грн. Позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, а також з вимогою сплати боргу в розмірі 26611,41 грн. у 3-денний строк з дня отримання повідомлення, проте таке залишене відповідачем без відповіді, а борг не оплаченим (повідомлення від 26.07.2017 р. з доказами надіслання додаються). В процесі розгляду справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 26 038,63 грн.

Відповідач відзиву по суті позовних вимог суду не надав, явку повноважного представника в жодне із судових засідань не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належно був повідомлений про час та місце судового засідання, призначеного на 18.12.2017 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 21.11.2017 р. про відкладення розгляду справи на 18.12.2017 р.), отримане ним 27.11.2017 р.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене суд розглядає по суті заявлені позовні вимоги згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.12.2017 р. та стягнення 26 038,63 грн.

Також суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між ТзОВ “ФРАМ КО” (постачальник, третя особа у справі) та ТзОВ “Подорожник Тернопіль” (покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки товару №3961 від 23.12.2016 року, за яким продавець зобов’язується передати у власність покупцю лікарські засоби, вироби медичного призначення, а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору(п.1.1). Загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове сповіщення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в накладних. Накладні є специфікаціями та складаються невід’ємну частину цього Договору. Постачання товару здійснюється партіями. Партією товару є товар, наведений в накладній (п.1.2). Строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних (4.1). Покупець зобов’язаний прийняти, а також оплатити товар у строк вказаний у накладних (п. 5.2).

На підтвердження факту передачі та приймання відповідачем товару, до позовної заяви додано і в матеріалах справи наявні підписані постачальником і покупцем та скріплені їх печатками товарно-транспортні накладні, за якими постачальник на підставі договору №3961 від 23.12.2016 р. в період з 09.02.2017 р. по 14.03.2017 р. передав, а покупець прийняв товар на загальну суму 26 038,63 грн. (без врахування товарно-транспортної накладної №38235/2 від 11.02.2017 р. на суму 572,78 грн., яка скріплена печоткою іншої юридичної особи).

Окрім цього, між ТзОВ “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” (фактор, позивач у справі) та ТзОВ “ФРАМ КО” (клієнт, третя особа у справі) 03.07.2017 р. укладено договір надання послуг факторингу №Ф030717/31, за яким фактор зобов’язується передати грошові кошти у сумі 25 280,84 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару №3961 від 23.12.2016 р. до ТзОВ “Подорожник Тернопіль” у розмірі 26 611,41 грн. (п. 1.1). Детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом та фактором визначені додатком №1 та додатком №2 до договору (абз. 1 п. 2.1). Винагорода фактора дорівнює 5% від суми відступленої грошової вимоги, визначеної п. 1.1 договору. Фактор сплачує клієнту у строк до 01.04.2018 р. шляхом перерахування на його банківський рахунок грошових коштів у розмірі 25 280,84 грн. (в редакції додаткової угоди №1 від 03.08.2017 р. до договору). Додаткові договори та додатки до нього є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками (п. 9.4).

Додатком №1 до договору надання послуг факторингу №Ф030717/31 «Перелік вимог» сторони узгодили, що сума відступленої грошової вимоги до ТзОВ “Подорожник Тернопіль” за договором поставки товару №3961 від 23.12.2016 р. складає 26 611,41 грн. Додатком №2 до договору надання послуг факторингу №Ф030717/31 «Порядок відступлення вимог» сторони погодили графік передання вимог, склад документації (договір поставки №3961 від 23.12.2016р., реєстр податкових накладних станом на 14.03.2017 р., реєстр неоплачених видаткових накладних станом на 14.03.2017 р., акт звірки взаємних розрахунків з 09.02.2017 р. по 14.03.2017 р.). Актом до договору надання послуг факторингу №Ф030717/31 від 03.07.2017 р., підписаного сторонами 03.07.2017 р. та скріпленого їх печатками, сторони підтвердили що фактору перейшло право вимоги до ТзОВ “Подорожник Тернопіль” в розмірі 26 611,41 грн., яке виникло за договором поставки товару №3961, укладеному 23.12.2016 р. між ТзОВ “ФРАМ КО” та ТзОВ “Подорожник Тернопіль”.

В матеріалах справи наявне повідомлення позивача від 26.07.2017 року, адресоване відповідачу про відступлення права грошової вимоги факторові за договором поставки №3961 від 23.12.2016р. та з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 26 611,41 грн. у 3-денний строк з дати отримання повідомлення (фіскальний чек від 27.07.2017 р. з описом вкладення в цінний лист та роздрук з сайту ПАТ «Укрпошта» про вручення 03.08.2017 р. цінного листа відповідачу, додаються).

Проте відповідач на повідомлення позивача не відреагував, на момент розгляду справи зазначену заборгованість не оплатив, що і стало причиною виникнення даного спору та звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов’язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 ЦК України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Частиною 1 ст. 1080 ЦК України, передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У відповідності до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Таким чином заборгованість, яка виникла у ТзОВ “Подорожник Тернопіль” перед ТзОВ “ФРАМ КО” за невиконання зобов’язань за договором поставки товару №3961 від 23.12.2016 р., підлягає стягненню на користь фактора - ТзОВ “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації”, на підставі договору надання послуг факторингу №Ф030717/31 від 03.07.2017 р.

Станом на дату судового засідання 18.12.2017 р. заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 26 038,63 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог), доказів її погашення відповідач суду не представив, проти вказаної суми не заперечив, відтак вказана заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на все вище наведене позовні вимоги про стягнення 26 038,63 грн. - основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір за подання позову до суду, сплачений платіжним дорученням №211 від 20.10.2017 р. в розмірі 1600,00 грн., та зарахований до Державного бюджету України, згідно виписки суду від 24.10.2017 р., покладається на відповідача у відповідності до п.1 ч. 4 ст. 129 ГПК України. Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв’язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст.193, 265 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 629, 692, 712 ЦК України , ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Подорожник Тернопіль” (79052, м. Львів, вул. Широка, буд. 64, ідентифікаційний код 40818746) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Європейське бюро реструктуризації” (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139, ідентифікаційний код 39704618) 26 038 грн. 63 коп. - основного боргу та 1 600 грн. 00 коп. - судового збору.

3. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначенні статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.12.2017 року.

Суддя                                          Морозюк А.Я.