Постанова

від 14.12.2017 по справі 554/7003/17

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.12.2017 Справа № 554/7003/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 грудня 2017 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гришко М. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області (Шевченківський район) (далі - ПОУПФ) щодо відмови йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

- скасувати рішення ПОУПФ від 19 квітня 2016 року № 23, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

- зобов'язати ПОУПФ призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 25 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 квітня 2017 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, в чому йому було відмовлено рішенням останнього від 19 квітня 2017 року № 23 у зв'язку з відсутністю нібито необхідної тривалості стажу роботи за Списком № 2, підтвердженого у встановленому законом порядку, яке він отримав особисто в ПОУПФ 29 червня 2017 року.

Не погоджуючись з ним та вважаючи його незаконним, він зазначив, що має загальний трудовий стаж, що дає право на пільгову пенсію, більше 30 років, з них більше 15 років відповідно до Списку № 2, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці та іншими документами, а отже має право на пенсію за віком на пільгових умовах, в зв'язку з чим і звернувся за захистом свого права до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з мотивів, викладених в позовній заяві. Наголосив, що в період з 8 лютого 1989 року по 3 квітня 2003 року він працював муляром 3 - 5 розряду, зайнятим в бригаді мулярів у Будівельній дільниці УВС Полтавського облвиконкому.

Представник відповідача Гришко М. Г. позов не визнала та заперечувала проти його задоволення, зазначаючи, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, підтверджений у встановленому законодавством порядку, а тому він не має права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та у своїх міркуваннях виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до записів у трудовій книжці (а. с. 13-15) позивач з 1 вересня 1979 року по 24 липня 1980 року навчався в Полтавському ГПТУ № 21, після закінчення якого одержав атестат № 2717 від 24 липня 1980 року та йому було присвоєно кваліфікацію муляра 3 розряду.

З 24 липня 1980 року по 23 липня 1982 року він працював муляром 3 розряду у БМУ Полтавжитлобуд тресту Полтавпромбуд .

З 22 жовтня 1982 року по 1 лютого 1989 року працював помічником оператора дефектоскопічного візка 11- ої Полтавської дистанції колії.

В період з 8 лютого 1989 року по 3 квітня 2003 року позивач працював муляром 3 - 5 розряду в Будівельній дільниці УВС Полтавського облвиконкому.

З 22 червня 2004 року по 8 листопада 2005 року ОСОБА_1 перебував на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю.

З 8 листопада 2005 року по 31 грудня 2013 року позивач працював муляром у Полтавському Райагробуді по трудовій угоді.

З 1 квітня по 1 грудня 2014 року працював у ПП Фірма СВ-БУД муляром 5 розряду.

Факт роботи позивача протягом повного робочого дня муляром в бригаді мулярів Будівельної дільниці УВС Полтавського облвиконкому в період з 8 лютого 1989 року по 3 квітня 2003 року підтвердили під час допиту в суді свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконроб та майстер будівельної дільниці відповідно.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що затверджено постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 22 листопада 2005 року до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637.

З наведених норм законодавства України вбачається, що додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенс по на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення .

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного Закону.

Згідно ст.100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок атестації робочих місць за умовами праці від 1 серпня 1992 року № 442 встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до положень пункту 3 зазначеної Постанови проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання. Абзацом 2 пункту 4 порядку проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. При цьому, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації за умовами праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Згідно п. 4 Порядку проведення атестації за умовами праці та підпункту 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Отже, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації, а не на працівника.

Таку ж позицію висловив і Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 20 лютого 2013 року у справі № к/9991/23947/12-с.

Згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 28 лютого 2017 року на підставі наказу МВС України від 20 січня 2011 року № 14 державне підприємство МВС України Будівельна дільниця Полтавської області (колишня Будівельна дільниця УМВС України в Полтавській області), код 08564334 ліквідоване (а. с. 10).

Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 9 січня 2014 року внесено запис № 15881120009008443 про проведення державної реєстрації припинення вищезазначеної юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Частиною другою статті 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист гарантується, у тому числі, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Проаналізувавши наведене, суд констатує, що позивач в період з 8 лютого 1989 року по 3 квітня 2003 року працював муляром 3 - 5 розряду в Будівельній дільниці УВС Полтавського облвиконкому, тобто на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Крім того, позивач з 1 вересня 1979 року по 24 липня 1980 року навчався в Полтавському ГПТУ № 21, після закінчення якого одержав атестат № 2717 від 24 липня 1980 року та йому було присвоєно кваліфікацію муляра 3 розряду. З 24 липня 1980 року по 23 липня 1982 року він працював муляром 3 розряду у БМУ Полтавжитлобуд тресту Полтавпромбуд .

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що між закінченням навчання і днем зарахування на роботу позивача перерви не існує, оскільки на роботу він був прийнятий в день закінчення навчання.

Отже, наведене дає підстави суду прийти до висновку, що відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (розділ ХХVІІ позиція 27 а), позивач має права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Зважаючи, що позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії 11 квітня 2017 року, то пенсія йому повинна бути призначена саме з цієї дати, а не з 23 березня 2017 року, як він про це просить в позовній заяві, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть буди обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність як загального так і спеціального трудового стажу, а отже наявність правових підстав для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах згідно Списку № 2.

Керуючись ст.ст. 159-163 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 23 від 19 квітня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , починаючи з 11 квітня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 21 грудня 2017 року.

Суддя А.Г. Савченко