Ухвала

від 21.12.2017 по справі 539/2171/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/2171/17 Номер провадження 22-ц/786/3003/17Головуючий у 1-й інстанції Гудков С. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бондаревської С.М., Кривчун Т.О.,

секретар Філоненко О.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району, треті особи: державний нотаріус Другої Лубенської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державний нотаріус Першої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Ганна Костянтинівна, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2017 року ОСОБА_7 звернувся в суд з позовом до Територіальної громади в особі Засульської сільської ради Лубенського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за правом представлення на земельну ділянку площею 4,39 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Засульської сільської ради, яка належала ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право власності на земелю серії НОМЕР_1 від 04.05.2011 року, кадастровий номер НОМЕР_2. Посилався на те, що за життя ОСОБА_8 склала заповіт, яким усе належне їй майно заповіла дочці ОСОБА_9, однак остання померла 14.06.2016 року. Оскільки він є сином ОСОБА_9 та спадкоємцем першої черги, тому в порядку представлення має право на спадкування майна ОСОБА_8 Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю оригіналу державного акту на спадкову земельну ділянку, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляціній скарзі позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Зазначає, що суд першої інстанції послався на неіснуючу норму, зазначивши, що спадкування за правом представлення має місце за умови, якщо спадкоємець не залишив заповіту.

Заперечує правомірність посилання місцевого суду на п.5.3 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, яке не є джерелом права.

Натомість міськрайонним судом не враховано положення ст.1266 ЦК України та правову позицію Верховного Суду України , викладену в справі № 6-2946цс15 від 22 червня 2016 року, де суд визнав право власності за правом представлення в аналогічному спорі (спадкоємець, на котрого складено заповіт, помер раніше спадкодавця, і його діти успадкували нерухоме майно за правом представлення).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника позивача, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановено судом першої інстанції, 19 листопада 2016 року померла ОСОБА_8, яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1./а.с.15,16/

За життя ОСОБА_8 склала заповіт від 15.08.2011 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Войнихівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, відповідно до якого заповіла усе належне їй майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося , своїй дочці - ОСОБА_9. /а.с. 11/

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_9, яка є матір'ю позивача ОСОБА_7, що підтверджується відповідними свідоцтвами. /а.с. 20-25/

Після смерті ОСОБА_8 залишилося спадкове майно - земельна ділянка, площею 4,3900га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, що належала покійній на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1, від 04.05.2011 року, кадастровий номер НОМЕР_2./а.с.10/

Відповідно до інформації Першої Лубенської державної нотаріальної контори та Спадкового реєстру встановлено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 заведена 24.02.2017 року за номером 24/2017 на підставі заяв про прийняття спадщини від сестер спадкодавця - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та від онука спадкодавця - ОСОБА_3.

Постановою державного нотаріуса Першої лубенської державної нотаріальної контори від 23.05.2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку, що належала спадкодавцю ОСОБА_8, відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку./а.с.12/

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, позивач не може спадкувати за правом представлення, оскільки ОСОБА_8 склала заповіт. Такий висновок обгрунтував пунктом 5.3.узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 та ст.1266 ЦК України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на хибному тлумаченні норми статті 1266 ЦК України та зазначеного пункту узагальнення і не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частина друга статті 1236 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини , а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Врахувавши викладене та проаналізувавши положення статей 1222, 1223, 1245 ЦК України, слід дійти висновку про те, що земельна ділянка, яку спадкодавець заповідав матері позивача, яка померла до дня відкриття спадщини, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна одержують спадкоємці за законом (статті 1261 - 1265 цього Кодексу).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.ч.1,5,6 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Таким чином, право на спадкування за законом земельної ділянки, що

не охоплена заповітом, має позивач, як внук спадкодавця, за правом представлення матері ОСОБА_9, яка, незалежно від складеного на її користь заповіту, відносилася до спадкоємців першої черги та померла до відкриття спадщини, а інші спадкоємці першої черги відсутні.

Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 22 червня 2016 року, висловленою у справі №6-2946цс15.

Місцевий суд помилково на викладене уваги не звернув, вдався до хибного тлумачення норми ст.1266 ЦК України, яка не містить посилання про те, що спадкування за правом представлення має місце лише за відсутності заповіту.

Також міськрайонний суд, навівши в обґрунтуванні рішення позицію, висловлену в п.5.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, здійсненому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ,від 16.05.2013 року, не дотримався вимог ст.ст.213-215 ЦПК України та не врахував, що вказане узагальнення не є нормою права чи правовою позицією в розумінні ст.360-7 ЦПК України ( в редакції, що діяла на час ухвалення рішення). Крім того? на підставі вказаного узагальнення суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, оскільки зміст наведеного пункту узагальнення не протирічить викладеному правовому висновку Верховного Суду України, та вазує на те, що ОСОБА_7 має право успадкувати спадщину після смерті баби ОСОБА_8, яка б за законом належала його матері, якби вона була жива на час відкриття спадщини (право представлення).

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 жовтня 2017 року - скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за правом представлення на земельну ділянку площею 4,39 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розтащована на території Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, та належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 04.05.2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної карги безпосередньо до касаційної інстанції.

Повний текст виготовлено 27.12.2017 року.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді: С.М. Бондаревська

Т.О. Кривчун