Рішення

від 06.12.2017 по справі 755/11414/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11414/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

За участі секретарів Бурячек О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 (ідентифікаційний код юридичної особи 02140751) на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 33489,90 грн., що є предметом позову.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період 04.02.2011 року по 31.01.2016 року включно, працював на посаді контролера технічного стану автотранспортних засобів в Приватному акціонерному товаристві Баришівське автотранспортне підприємство 13247 . 31.01.2016 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням на підставі наказу №3-к від 31.01.2016 року. З січня 2014 року по грудень 2015 року відповідач по справі не здійснював виплату заробітної плати. В подальшому позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період січень-грудень 2014 року у розмірі 13082,54 грн. та за період січень-грудень 2015 року в розмірі 14845,71 грн. та просив стягнути з відповідача 27928,25 заробітної плати, вказана заява була задоволена та видано судовий наказ. Згідно довідки заробітна плата Позивача за останні два місяці роботи (листопад-грудень 2015 року) складала 1201,42 грн. у листопаді 2015 року та 2666,28 грн. у грудні 2015 року. Станом на 26.07.2017 року Відповідач має сплатити на користь Позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 33489,90 грн., оскільки до цього часу відповідачем не проведено виплату заробітної плати за минулий час.

25 жовтня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 (ідентифікаційний код юридичної особи 02140751) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 39027,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність уповноваженого представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ВАТ Баришівське автотранспортне підприємство 13247 № 7-П від 04 лютого 2011 року ОСОБА_1 було прийнято з 04.02.2011 року на посаду контролера технічного стану автотранспортних засобів.

Наказом ПАТ Баришівське автотранспортне підприємство 13247 № 3-К від 31 січня 2016 року, позивача було звільнено з 31 січня 2016 року за власним бажанням.

У відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до довідки від 13 січня 2017 року, виданої Приватним акціонерним товариством Баришівське автотранспортне підприємство 13247 , станом на 13.01.2017 року заборгованість по заробітній платі складає 27928,25 грн. (а.с. 11)

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено у п.п. 19, 20 Постанови Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13, при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Не можна вважати спором про розмір сум, належних до виплати при звільненні, спір про відрахування із заробітної плати (на відшкодування матеріальної шкоди, на повернення авансу тощо), оскільки він вирішується в іншому встановленому для нього порядку.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.

Вказані роз'яснення взаємоузгоджуються з правовими висновками, що викладені в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі 6-195цс14 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Текнос про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогул та відшкодування моральної шкоди.

Згідно п.8 Порядку розрахунку середнього заробітку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як роз`яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Зазначені роз`яснення Пленуму Верховного Суду України узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України.

Як вбачається з розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, розмір нарахованої заробітної плати позивачу у листопаді 2015 року становив 1201,42 гривень, у грудні 2015 року - 2666,28 гривень.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

З огляду на викладене, враховуючи порядок розрахунку середнього заробітку, враховуючи кількість робочих днів у листопаді 2015 року - 21 робочих днів, у грудні 2015 року - 23 робочих днів (загалом - 44 робочих днів), а також розмір заробітної плати позивача за період з листопада 2015 року по грудень 2015 року - 3867,70 гривень (1201,42 гривні + 2666,28 гривні), середньоденна заробітна плата позивача становить 87,90 грн.

При цьому, період, за який розраховується середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати позивачу, враховується судом, становить з січня 2016 року по 25 жовтня 2017 року включно, тобто загалом 444 робочих днів.

Таким чином, розрахунок виплати середнього заробітку за час затримки визначається шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів протягом усього часу затримки, що становить: 87,9 гривень х 444 робочих дні = 39027,60 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з січня 2016 року по 25 жовтня 2017 року у розмірі 39027,60 гривень.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до положень ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. 69 ГК України, Порядком розрахунку середнього заробітку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, Постановою Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 39027 (тридцять дев'ять тисяч двадцять сім) грн. 60 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Баришівське автотранспортне підприємство 13247 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: