Ухвала

від 15.12.2017 по справі 761/45252/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45252/17

Провадження № 1-кс/761/28722/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого з ОВС першого відділу Управління розслідування кримінальних проваджень Головного управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32017000000000189 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2017 до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого з ОВС першого відділу Управління розслідування кримінальних проваджень Головного управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32017000000000189 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, а саме: на грошові кошти ТОВ «Зернопромопт» (код ЄДРПОУ 40379553), що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), та арешт на видаткові операції по вищезазначеним рахункам ТОВ «Зернопромопт» (код ЄДРПОУ 40379553).

В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий посилається на мету збереження речових доказів.

В судовому засіданні слідчий, який ініціював вказане клопотання, підтримала доводи клопотання.

Статтею 131 КПК України передбачено вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Проте як убачається з наданих матеріалів клопотання, витягу з ЄРДР, достатні дані на підтвердження причетності вказаної юридичної особи, їх службових осіб до вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 212 КПК України відсутні в матеріалах клопотання, доводи ґрунтуються на припущеннях.

Суду не наведено достатніх даних на підтвердження того, що грошові кошти являються доказами, предметом кримінально протиправних дій, як це зазначено слідчим в клопотанні.

Відомості про проведення передбачених слідчих (розшукових) дій та результати, отримані в підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України, відсутні.

Наведені матеріали - дані узагальнення Держфінмоніторингу не достатні для вжиття таких суттєвих обмежень, втручань, при тому, що в порядку, визначеному КПК України, даних про причетність до вчинення злочину посадових осіб вказаних підприємств не здобуто.

Одночасно наведені дані Держфінмоніторингу отримані в порядку, встановленому Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто поза межами процесуальних дій у даному кримінальному провадженні.

При цьому нові дані в повідомленні Держфінмоніторингу до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має також обов`язково переконатись на підтвердження вчинення кримінального правопорушення в наявності доказів, які мають давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, доводи в клопотанні, що конкретні грошові кошти, що належать ТОВ «Зернопромопт», на банківському рахунку, відповідають критеріям, визначеним ст.98 КК України у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, можуть бути доказами - ґрунтуються на припущеннях.

Одночасно слід зазначити, що в даному кримінальному провадженні не визначено конкретний розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку ( Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у праві «Інтерсплав проти України»).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність необхідності накладення арешту на грошові кошти, у співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження суд з наданих матеріалів клопотання не має можливості пересвідчитися.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого з ОВС першого відділу Управління розслідування кримінальних проваджень Головного управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 32017000000000189 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України, а саме: на грошові кошти ТОВ «Зернопромопт» (код ЄДРПОУ 40379553), що знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299), та арешт на видаткові операції по вищезазначеним рахункам ТОВ «Зернопромопт» (код ЄДРПОУ 40379553).

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1