Справа № 760/23942/17
№1-кс/760/15936/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 грудня 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
заявника ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного на майно у кримінальному провадженні № 12017100090004530 від 26.04.2017,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернувся в порядку ст. 174 КПК України до слідчого судді з заявою про скасування арешту, на кладеного на належні йому на праві власності земельні ділянки, зокрема просив:
-скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від14.06.2017 у справі №760/8729/17-к (провадження №1-кс-8746/17), на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0110;
-скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від02.06.2017 у справі №760/8729/17-к (провадження №1-кс-8154/17), на земельні ділянки з кадастровими номерами №8000000000:72:412:0111, №8000000000:72:412:01, №8000000000:72:412:0045.
Заявник вказує, що на зазначені земельні ділянки накладений арешт (із забороною розпоряджатись та використовувати їх) ухвалами слідчого судді в межах кримінального провадження №12017100090004530 від 26.04.2017, порушеного за ознаками ст. 356 КК України.
Заявник посилається на те, що кримінальне провадження начебто здійснюється на підставі отриманої інформації про те, що власник зазначених земельних ділянок здійснювали на них роботи з порушенням цілісності схилу шляхом його зрізу та виїмки грунтів, які його утворювали, без відповідного дозволу. Крім того, з ухвал слідчого судді вбачається, що начебто невідомими особами було зрізано весь перепад схилу, чим створено обрив висотою приблизно 10-15 метрів впритул до житлових будинків, розташованих на АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_6 , без виконання кріплення створеного обриву.
Натомість, Заявник вважає, що арешт на належні ОСОБА_3 земельні ділянки був накладений необгрунтовано, жодних цілей для кримінального провадження він досягає, необгрунтовано порушуючи при цьому право власності.
У судовому засіданні Заявник та його адвокат підтримали клопотання про скасування арешту.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на необхідності збереження арешту з метою недопущення подальших незаконних будівельних робіт на земельних ділянках, які можуть призвести до зсувів грунтів з сусідніх земельних ділянок.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні Солом`янського управління поліції ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090004530 від 26.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження розслідується можливий факт проведення незаконних робіт по виїмці ґрунтів, планування території та підготовки до будівництва на території земельних ділянок за №8000000000:72:412:0106, №8000000000:72:412:0111, №8000000000:72:412:0110 та №8000000000:72:412:0045 розташованих по АДРЕСА_7 , біля Автозаправочної станції «КЛО» (вул.Кайсарова,17).
На підставі клопотань слідчих, поданих в межах вказаного кримінального провадження, ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.06.2017 від 14.06.2017 на зазначені земельні ділянки було накладено арешт із забороною розпорядження та користування ними. Метою вказаного арешту слідчим суддею зазначена необхідність забезпечення збереження речових доказів, якими земельні ділянки і були визнані.
Встановлено, що на підставі Договору купівлі-продажу зареєстрованого за № 2060 від 27.08.2015 є власником земельної ділянки №8000000000:72:412:0110, на підставі Договору купівлі-продажу зареєстрованого за № 1937 від 27.08.2015 є власником земельної ділянки№8000000000:72:412:0111,на підставі Договору купівлі-продажу від 10.08.2015 є власником земельної ділянки №8000000000:72:412:0045.
Згідно з ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вирішуючи питання про обгрунтованість клопотання про скасування арешту у вигляді заборони розпорядження та користування земельними ділянками, слідчий суддя враховує наступні обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, законом не передбачена можливість накладення арешту на майно з метою припинення кримінального правопорушення чи усунення умов для вчинення кримінального правопорушення в подальшому.
Як вбачається зі змісту ухвал від 02.06.2017 та від 14.06.2017, арешт накладений на земельні ділянки з метою забезпечення збереження їх як речових доказів.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Очевидно, що земельні ділянки визнані речовими доказами у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що на них збережені сліди можливого кримінального правопорушення. В той же час, фіксування таких слідів має здійснюватися за допомогою необхідних оглядів, проведення вимірювань, експертиз тощо.
В матеріалах справи наявний протокол огляду місця події від 27 квітня 2017 року. Даних про призначення будь-яких експертиз земельних ділянок протягом наступних шести місяців після їх арешту в справі немає.
Натомість, в матеріалах справи міститься достатньо документів, зокрема: припис КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 28.04.2017 року №8/30, припис Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Київській області від 24.11.2017, які свідчать про необхідність приведення землекористування у відповідність до чинного законодавства. Виконання ж таких приписів на сьогодні фактично не є можливим з огляду на чинну заборону використовувати арештовані земельні ділянки.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови від 27.11.2017 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 168 Земельного кодексу України. Зазначене стягнення накладене на ОСОБА_3 саме за зняття та вивезення поверхневого (родючого) грунту без отримання спеціального дозволу на проведення таких робіт. Таким чином, за ті дії, які розслідуються в межах даного кримінального провадження ОСОБА_3 вже притягнутий до іншого виду відповідальності, що ставить під сумнів можливість притягнення його до відповідальності за одне й те саме правопорушення повторно.
Таким чином, з огляду на тривалість досудового розслідування, відсутність осіб, яким пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, збереження арешту на земельні ділянки, належні ОСОБА_3 , неможливо вважати розумним та співмірним заходом забезпечення кримінального провадження.
З огляду на викладене клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.
На підставі вище наведеного та керуючись ст. ст. 98, 100, 170-174 КПК України, слідчий суддя -
У Х В А Л И В :
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від02.06.2017 у справі №760/8729/17-к (провадження №1-кс-8154/17), на земельні ділянки з кадастровими номерами №8000000000:72:412:0111, №8000000000:72:412:0045,які на праві власності належать громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від14.06.2017 у справі №760/8729/17-к (провадження №1-кс-8746/17), на земельну ділянку кадастровий номер №8000000000:72:412:0110, яка на праві власності належить громадянину Російської Федерації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2017 |
Оприлюднено | 09.03.2023 |
Номер документу | 71282907 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Коробенко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні