Постанова

від 27.12.2017 по справі 396/893/17

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/893/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Кухарської Н.А.,

з участю секретаря - Стеценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новоукраїнка в режимі відеоконференцзв'язку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа: ВАТ "Більшовик" про визнання протиправними рішення та бездіяльність суб"єкта владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернулась до суду з позовом до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про визнання протиправним рішення Малотимошівської сільської ради від 29 лютого 2016 року № 19, від 15 березня 2016 року № 24, від 15 квітня 2016 року № 29 про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні документації та наданні земельної ділянки; визнання протиправною бездіяльність Малотимошівської сільської ради щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.05.2017 року вх. № 76 та зобов"язати Малотимошівську сільську раду розглянути заяви ОСОБА_1 від 25.02.2016 року вх. № 35, від 10.05.2017 року вх. № 76 та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до рішення Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 14 липня 2015 року № 228 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою , сільська рада надала їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новоукраїнського району Малотимошівської сільської ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2 га, у тому числі: 2 га. орної землі з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, з цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного рішення ОСОБА_1 замовила у ФОП ОСОБА_3 та виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Відділ Держгеокадастру у Новоукраїнському районі 12.11.2015 року надав висновок про погодження даного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

25 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про затвердження проекту землеустрою та передачу їй у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га., на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та до заяви додала матеріали погодженого проекту землеустрою. Відповіді на заяву від 25.02.2016 року не отримала. 07.06.2016 року ОСОБА_1 знову звернулася до сільської ради з проханням надати їй обгрунтовану відповідь на заяву від 25.02.2016 року. Відповіді до цього часу ОСОБА_1 не отримала.

10 травня 2017 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про затвердження проекту землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки. Але її заява залишилась без розгляду сільською радою. В травні 2017 року відповідач надав їй копії рішень Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області якими тричі відмовлено громадянці ОСОБА_1 у затвердженні документації та наданні земельної ділянки, а саме: на четвертій сесії 29 лютого 2016 року рішення № 19, на п'ятій сесії 15 березня 2016 року рішення № 24, на шостій сесії 15 квітня 2016 року рішення № 29. Рішення сільської ради не містили вмотивовану підставу відмови чим було порушено вимоги Закону України Про звернення громадян та Земельного кодексу України.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в частині визнання протиправними рішення Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 29.02.2016 року № 19, від 15.03.2016 року № 24, від 15.04.2016 року № 29, а також нерозгляд заяви від 25.02.2016 року № 35 про відмову громадянці ОСОБА_1 у затвердженні документації та наданні земельної ділянки, залишено без розгляду. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в частині визнання протиправною бездіяльність Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо нерозгляду заяви від 10.05.2017 року, зобов'язання відповідача розглянути заяву від 10.05.2017 року та прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою, - продовжено розглядом по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених в позові підстав. Пояснив, що вважає дії відповідача у відмові у затвердженні документації та наданні земельної ділянки не законними, а також вважав, що сам по собі факт нерозгляду письмових хаяв позивача по суті є порушенням прав позивача, який підлягає захисту.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив позов задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представник відповідача Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області в судовому засіданні позов не визнав повністю, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Просив в позові відмовити, вказавши, що суд позбавлений можливості зобов'язати сільську раду прийняти те чи інше рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. з клопотанням про відкладеня розгляду справи до суду не звертався, в зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування..

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Згідно із ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників..

Судом встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2016 року звернулась з заявою до сільського голови Малотимошівської сільської ради про передачу їй у валасність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га., кадастровий номер № НОМЕР_1 на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 10).

Згідно висновку № ДС-28-1116-0.3-777/22-15 від 12.11.2015 року виданого відділом Держгеокадастру у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства у власність загальною площею 2,0000 га, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі по угіддях: 2,0000 га рілля за адресою: Малотимошівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області (в межах населеного пункту) відділ Держгеокадастру у Новоукраїнському районі Кіровоградської області погоджує його та не заперечує проти відведення земельної ділянки гр ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства у власність загальною площею 2,0000 га, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, в тому числі по угіддях: 2,0000 га рілля за адресою: Малотимошівська сільська рада і Новоукраїнського району Кіровоградської області (в межах населеного пункту) (а.с. 11).

07.06.2016 року ОСОБА_1звернулась з заявою до сільського голови Малотимошівської сільської ради про надання їй відповіді на її заяву від 25.02.2016 року (а.с. 15).

ОСОБА_1 10.05.2017 року звернулась з заявою до сільського голови Малотимошівської сільської ради про передачу їй у валасність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2 га., кадастровий номер № НОМЕР_1 на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 16).

Рішенням № 228 від 14.07.2015 року тридцять третьої сесії сільської ради шостого скликання Малотимошівська сільська рада надала дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новоукраїнськоґо району Малотимошівської сільської ради. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га., у тому числі: 2,0000 га орної землі з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства( код класифікатора видів цивільного призначення земель - 01.03). Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.17).

Рішенням № 19 від 29.02.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 четверта сесія сьомого скликання с. Мала Тимошівка відмовила громадянці ОСОБА_1 в затвердженні документації та наданні земельної ділянки (а.с. 18).

Рішенням № 24 від 15.03.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 п"ята сесія сьомого скликання с. Мала Тимошівка відмовила громадянці ОСОБА_1 в затвердженні документації та наданні земельної ділянки (а.с. 20).

Рішенням № 29 від 15.04.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 шоста сесія сьомого скликання с. Мала Тимошівка відмовила громадянці ОСОБА_1 в затвердженні документації та наданні земельної ділянки (а.с. 22).

ФОП ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення що перебувають у запасі на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 25-33).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Конституції України та ст. 71 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За змістом пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами пункту 7 частини першої статті 4 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Земельним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010 N 10-рп/2010, положення частини 1 статті 143 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень. Органи місцевого самоврядування відповідно до Земельного кодексу України вирішують питання про розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, та при вирішенні таких питань ці ради виступають як суб'єкти владних повноважень.

Виходячи з приписів норм чинного законодавства та зазначеного рішення Конституційного Суду України, спір, який виник між сторонами у даній справі, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За приписами статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності до статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в ч. 3 ст. 116 Земельного Кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст.118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

25.02.2016 року, ОСОБА_1 звернувся із заявами до Малотимошівської міської ради про затвердження проекту землеустрою та передачу їй у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га., на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Як вбачається із рішень № 19 від 29.02.2016 року, № 24 від 15.03.2016 року, № 29 від 15.04.2016 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 Малотимошівська сільська рада відмовила громадянці ОСОБА_1 в затвердженні документації та наданні земельної ділянки.

Відповідно до ч. ч. 10, 11 ст. 118 Земельного Кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи, що рішенням Малотимошівської сільської ради № 228 від 14.07.2015 року тридцять третьої сесії сільської ради шостого скликання Малотимошівська сільська рада надала дозвіл гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Новоукраїнськоґо району Малотимошівської сільської ради. Орієнтований розмір земельної ділянки 2,0000 га., у тому числі: 2,0000 га орної землі з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у запасі, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (код класифікатора видів цивільного призначення земель - 01.03), - після чого за замовленням ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення що перебувають у запасі на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, - після чого, остання, 10.05.2017 року звернулась до Малотимошівської сільської ради із заявою про затвердження виготовленого проекту землеустрою та передачі зазначеної земельної ділянки їй у власність, однак, до цього часу Малотимошівської сільської радою, вказаний проект землеустрою не розглянутий та не вирішено питання щодо його затвердження або відмові в затвердженні, що є протиправним, оскільки відповідно до ч.9 ст.118 Земельного Кодексу України Малотимошівської сільської рада, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Малотимошівська сільська рада на момент розгляду адміністривного позову в суді не розглянула заяву ОСОБА_1 від 10.05.2017 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1, що було підтверджено представником відповідача в ході судового розгляду, що також є порушенням ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Враховуючи наведене, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення або вчинити певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 2 статті 245Кодексу адміністративного судочинства, які суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Дійсно існують випадки, у яких суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень діяти певним чином і це вбачається з аналізу зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства, оскільки, відповідач наділений дискреційними повноваженнями і в конкретній ситуації може обирати між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

У зв'язку із вищенаведеним, суд дійсно не може і до його компетенції не входить можливість зобов'язати відповідача приймати на сесії будь-яке конкретне рішення, оскільки відповідно до чинного законодавства України, суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію дозвільного органу, яка не покладена на суд законом.

Враховуючи вищенаведене, суд не вправі зобов'язати Малотимошівську сільську раду прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га., із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, а тому в задоволенні цієї вимоги, слід відмовити.

Разом з тим, з метоюзахисту порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов язати Малотимошівську сільську раду розглянути у встановленому законом порядку та строки заяву ОСОБА_1 від 10.05.2017 року вх. № 76 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також зобов'язати Малотимошівську сільську раду повідомити заявника ОСОБА_1 про прийняте рішення у встановленому законом порядку та строки, оскільки ця вимога позивача є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем у виді сплати судового збору у розмірі 1920,00 грн. підлягають частковому відшкодуванню, пропорційно до задоволених вимог, відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, а саме у розмірі 960,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 116, 118, 122 Земельного Кодексу України, ст.ст. 6, 8, 9, 10, 11, 241- 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа: ВАТ "Більшовик" про визнання протиправними рішення та бездіяльність суб"єкта владних повноважень, зобов"язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1, від 10.05.2017 року вх. № 76 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2 га., із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Зобов язати Малотимошівську сільську раду розглянути у встановленому законом порядку та строки заяву ОСОБА_1 від 10.05.2017 року вх. № 76 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також зобов'язати Малотимошівську сільську раду повідомити заявника ОСОБА_1 про прийняте рішення у встановленому законом порядку та строки.

Стягнути з Малотимошівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, код 23221330 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір при подачі адміністративного позову в суд в сумі 960 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровськогоо апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України апеляційна скарга подається у строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 27.12.2017 року.

Головуючий Н. А. Кухарська