Рішення

від 29.11.2017 по справі 911/2984/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р. Справа № 911/2984/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "ЛОГО!"

до Фізичної особи-підприємця Сивигорли Лілії Петрівни

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К"

про стягнення 37450,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Варуха А.В. (довіреність б/н від 25.09.2017 року);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства "ЛОГО!" до Фізичної особи-підприємця Сивигорли Лілії Петрівни за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К" про стягнення 37450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року порушено провадження у справі № 911/2984/17 та призначено справу до розгляду на 06.11.2017 року.

06.11.2017 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів, яке розглянуте в судовому засіданні та залишено судом без задоволення як необґрунтоване.

У зв'язку з перебуванням судді Карпечкіна Т.П. на лікарняному розгляд справи 06.11.2017 року не відбувся та ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2017 року розгляд справи призначено на 20.11.2017 року.

В судове засідання 20.11.2017 року представник третьої особи не з'явився, відповідач та третя особа вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 06.10.2017 року не виконали, третя особа про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 29.11.2017 року.

В судовому засіданні 29.11.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 29.11.2017 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки господарський суд не повідомили, відповідач письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Фізичною особою-підприємцем Сивигорлою Лілією Петрівною (далі - відповідач, Постачальник) було виставлено Приватному підприємству "ЛОГО!" (далі - позивач, Покупець) рахунок № 6 від 23.07.2016 року на оплату:

1) Принтера Stylus Photo R1410 EPSON (C11C655041) в кількості 1 шт. на суму 14250,00 грн.

2) Ноутбука Dell Vostro 5459 (MONET 14SKL1605_011GRW) в кількості 1 шт. на суму 20800,00 грн.

3) Комп'ютер BRAIN Entertainment Slim B60 в кількості 1 шт. нa суму 6250,00 грн.

4) Маршрутизатора Wi-Fi TP-Link TL-WR740N в кількості 1 шт. на суму 450,00 грн.

5) Microsoft Office 2013 (79G-03573) в кількості 1 шт. на суму 2400,00 грн. (далі - Товар) на загальну суму 44150,00 грн.

Як зазначає позивач, 29.06.2016 року виставлений відповідачем рахунок був повністю оплачений, в підтвердження чого надав платіжне доручення № 126 від 29.06.2016 року на суму 44150,00 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

06.07.2016 року позивачем була створена приймальна комісія, яка складалася з голови комісії - директора Освальда Т.Л. та члена комісії - заступника директора Кізченка М.М., яка провела інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, поставлених 06.07.2016 року Приватному підприємству "ЛОГО!" на адресу: м. Київ, вул. М. Раскової, 23, кімната 319, громадянином Хачіяном К.С. (директором Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К") від імені відповідача.

Актом про приймання ТМЦ Приватного підприємства "ЛОГО!" б/н від 06.07.2016 року (далі - Акт приймання), який підписаний головою та членом приймальної комісії, засвідчено факт отримання від Продавця фізичної особи-підприємця Сивигорли Лілії Петрівни зазначених у виставленому відповідачем рахунку на оплату двох з п'яти позицій, а саме: системного блока BRAIN Entertainment Slim B60 (серійний номер 0616SC02285002) в кількості 1 шт. нa суму 6250,00 грн. та маршрутизатора Wi-Fi TP-Link TL-WR740N в кількості 1 шт. на суму 450,00 грн. на загальну суму 6700,00 грн., решта оплаченого Товару, зокрема принтер Stylus Photo R1410 EPSON (C11C655041) в кількості 1 шт. на суму 14250,00 грн., Ноутбук Dell Vostro 5459 (MONET 14SKL1605_011GRW) в кількості 1 шт. на суму 20800,00 грн. та Microsoft Office 2013 (79G-03573) в кількості 1 шт. на суму 2400,00 грн. на загальну суму 37450,00 грн. залишились непоставленими.

Окрім того, вищевказаним Актом приймання засвідченого факт ненадання відповідачем первинних документів, які підтверджують часткову поставку Товару позивачу.

У зв'язку з недопоставкою спірного Товару на загальну суму 37450,00 грн. протягом обумовленого сторонами в усному порядку 2-х денного строку, 01.08.2016 року позивач звернувся до відповідача з Претензією № 6 від 28.07.2016 року, в якій просив повернути на його розрахунковий рахунок кошти за недоотриману частину оплаченої техніки в сумі 37450,00 грн. протягом 3-х банківських днів з дня отримання претензії, яка отримана відповідачем 03.08.2016 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яка наявна в матеріалах справи, однак залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

31.03.2017 року позивач звернувся до відповідача, громадянина Хачіяна К.С. (директора Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К"), яким від імені відповідача було поставлено частину спірного Товару та до Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К" з листами від 29.03.2017 року № 2 про надання інформації та повернення коштів, № 3 та № 4 про надання інформації відповідно (які повернуті за закінченням терміну зберігання), в яких позивач повідомив останніх про те, що у зв'язку порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань та існуванням у позивача виробничої необхідності в погодженому сторонами, проте недопоставленому Товарі, позивач був змушений здійснити закупівлю подібного недопоставленого Товару у інших продавців, що призвело до додаткових фінансових затрат з боку останнього.

У зв'язку з чим просив, зокрема відповідача, протягом семиденного строку з моменту отримання листа а) допоставити спірний Товар або б) надати видаткову накладну на частково поставлений Товар або в) повернути кошти в сумі 37450,00 грн. на рахунок позивача та усіх адресатів, просив надати інформацію щодо повноважень громадянина Хачіяна К.С. від імені відповідача здійснювати будь-які господарські операції, в т.ч. спірну поставку Товару, щодо передачі відповідачем громадянину Хачіяну К.С. обумовленого сторонами Товару на поставку його позивачу, щодо засобів зв'язку з відповідачем та щодо підтвердження наявності у відповідача розрахункового рахунку, на який позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 44150,00 грн. згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату. Окрім того, позивач просив відповідача з'явитись на юридичну адресу позивача для досудового врегулювання спору та повідомив відповідача про те, що враховуючи добровільне неповернення коштів в сумі 37450,00 грн. необхідність у існуванні господарських відносин між сторонами відпала (докази надіслання містяться в матеріалах справи). Вказані листі залишені без відповіді та задоволення.

Згідно даних, наданих Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" 05.07.2017 року листом № 101.8.5.3-0-3069, лист позивача № 2 від 29.03.2017 року надісланий відповідачу 31.03.2017 року отриманий родичем адресата 05.04.2017 року (копія листа ПАТ "Укрпошта" наявна в матеріалах справи).

Відтак, оскільки Товар на спірну суму коштів у погоджений строк не був поставлений, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить суд стягнути з відповідача 37450,00 грн. здійсненої передплати за Товар, потреба у поставці якого відпала.

В ході розгляду спору, відповідачем надано банківську виписку по рахунку останнього за період з 29.06.2017 року по 02.07.2016 року, в підтвердження перерахування позивачем 29.06.2016 року грошових коштів в сумі 44150,00 грн. в якості передоплати за поставлений Товар згідно виставленого відповідачем рахунку на оплату № 6 від 23.07.2016 року на суму 44150,00 грн.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, про що свідчить виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату погодженого сторонами Товару, попередньої оплати позивачем обумовленого сторонами Товару, отримання позивачем частини товару від відповідача, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов'язки, в тому числі зобов'язань з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обовязку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки частини оплаченого, але непоставленого Товару, що з огляду на ст. ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 37450,00 грн. не повернув, Товар на відповідну суму не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 37450,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Позивач в ході розгляду спору повідомив суд про те, що відповідач після порушення провадження у даній справі ухвалою від 06.10.2017 року, 02.11.2017 року припинив свою господарську діяльність.

У зв'язку з чим, судом на безоплатній основі зроблено Спеціальний витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача станом на 20.11.2017 року за № 1003268630, з якого вбачається, що фізична особа-підприємець Сивигорла Лілія Петрівна припинила свою підприємницьку діяльність 02.11.2017 року на підставі власного рішення, номер запису 23610060005006398.

Згідно з п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою - сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 37450,00 грн. передплачених коштів, на які Товар не був поставлений, є правомірними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сивигорли Лілії Петрівни (АДРЕСА_1) на користь Приватного підприємства "ЛОГО!" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 23, кімната 319, код 31992370) 37450 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. передплачених коштів та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.12.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін