Рішення

від 14.12.2017 по справі 145/1627/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

"14" грудня 2017 р. 145/1627/17

2/145/872/2017

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Мазурчака А. Г. ,

при секретарі Мигдальській Н.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що 12 листопада 2014 року між нею та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір міни земельних ділянок, відповідно до якого вона поміняла належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,4769 га, кадастровий номер 0524587000:01:003:0174, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області на земельну ділянку площею 2,3577 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

На виконання умов даного договору вона передала відповідачу оригінал державного акту серії ЯК № 015762, яким посвідчувалось її право власності на земельну ділянку, а відповідач в свою чергу передав їй оригінал державного акта серії ІІІ-ВН № 047805 від 09.10.2002 року, яким посвідчується його право на земельну ділянку.

Відповідач також зобов'язався оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, однак від оформлення необхідних документів ухилився.

На неодноразові прохання належним чином оформити договір міни відповідач під різними приводами відмовляється, мотивуючи це або відсутністю у нього коштів, або браком часу чи неможливістю з'явитись до нотаріуса у зв'язку з хворобою, зайнятістю, тощо.

Внаслідок цього вона не має можливості зареєструвати земельну ділянку за собою та розпоряджатись нею.

Вважає, що вказані обставини порушують її права, відтак звертається до суду за їх захистом.

Відповідно до інформаційної довідки, виданої відділом Держгекадастру в Тиврівському районі Вінницької області вартість земельної частки (паю) на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області становить 61719, 92 грн.

Просить визнати за нею право власності на земельну ділянку № 132 площею 2,3577 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві, пояснив, що позивачка передала земельну ділянку, що знаходиться на території Черемошненської сільської ради навіть більшу ніж отримала взамін, оскільки отримана нею земельна ділянка більше влаштовує через її географічне розташування. Дана угода повинна бути посвідчена нотаріально, однак через примхи відповідача вона тривалий час не може цього зробити. Угода між ними укладена добровільно і вони обмінялись державними актами.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, хоч про час і місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку, заяв про розгляд справи у їх відсутності, про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено що громадяни України можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором міни.

До кола прав власників земельних ділянок за ч. 1 ст. 90 Земельного Кодексу України входить продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її у спадщину.

Громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, успадкування, укладання таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України, як то передбачено ст. 131 ЗК України.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються, угоди повинні містити назву сторін; вид угоди; предмет угоди; документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням; зобов'язання сторін.

Відповідно до ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження, осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилученню (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього кодексу.

Тобто, відповідно до ст. 131 та п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, дозволено обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку.

При цьому, відповідно до роз'яснень Держкомзему України, викладених в листі N 14-20-11/4411 від 02.09.2002р., договір міни земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства, іншого товарного сільськогосподарського виробництва можливий лише за умови їх обміну на тотожні земельні ділянки.

Оскільки земельні ділянки щодо яких позивачем та відповідачем було проведено обмін знаходяться на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, їхні площі майже однакові (має місце розбіжність 0,1192 га), сторони домовились, що вони є тотожними, що знайшло своє підтвердження в договорі міни від 12.11.2014 року (а.с. 4), відповідач ухилився від укладення нотаріально посвідченого договору, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ч.2 ст.220 ч.І ст.328, ч.3 ст. 334, ст.715 ЦК України, ст. ст. 81, 90, 131,132 ЗК України,

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати договір міни земельних ділянок від 12.11.2014 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсним.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку № 132 площею 2,3577 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черемошненської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Заочне рішення може бути переглянуто Тиврівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Мазурчак А. Г.