Постанова

від 07.12.2009 по справі 42931/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адмі ністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" грудня 2009 р. № 2а- 42931/09/2070

Харківський окружний адм іністративний суд у складі

Головуючого судді Тацій Л. В.

за участю секретаря судово го засідання Когут Н.М.,

за участю:

представника позивача - Козлович С. М., діє на підстав і довіреності від 06. 11. 2009 року;

представника відповідача - Тарасенко О. В., що діє на підс таві довіреності від 07. 12. 2009 рок у за № 7850/Т/10-013; Васильєвої Ю. О., діє на підставі довіреності від 07. 09. 09 року за № 6104/В/10-013

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміще нні Харківського окружного а дміністративного суду адмін істративну справу за позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю «ЕЙ ПІ ЕМ Контр олс» до Державної податков ої інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визна ння недійсним податкового п овідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з об меженою відповідальністю «Е Й ПІ ЕМ Контролс» (далі - ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс»), звернувс я до Харківського окружного адміністративного суду з поз овом, в якому просив визнати н едійсним податкове повідомл ення-рішення від 26 жовтня 2009 ро ку № 0000221800/0 Державної податково ї інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова.

В судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав в повному обсяз і, посилаючись на невідповід ність прийнятого відповідач ем рішення фактичним обстави нам справи. Зазначив, що Недот римання продавцем порядку, в становленого пп. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість», не є підставою д ля висновку про неправомірні сть віднесення понесених пок упцем витрат до податкового кредиту та не свідчить про об ґрунтованість рішення відпо відача, оскільки згідно з абз ацом другим пп. 7.4.5 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість» підставою для від повідальності платника пода тку є не підтвердження сум по датку, включеного до податко вого кредиту, на момент перев ірки платника податку. Отже, н а думку позивача, податкові о ргани не можуть нараховувати податок на додану вартість т а накладати штрафні санкції на покупця при порушенні вим ог Закону про ПДВ продавцем, о скільки чинне законодавство не встановлює підстав для та кого нарахування та накладен ня штрафних санкцій.

Представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі, в обґрунтува ння своїх доводів посилались на наступне. При проведенні п еревірки встановлено, що ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» у 2008 році м ало взаємовідносини з ПФ «ТТ В». Усі договори були підписа ні з боку ПФ «ТТВ» ОСОБА_1, з боку ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» - ОСОБА_2. Усі накладні, вип исані ПФ „ТТВ», були підписан і ОСОБА_1 ПФ «ТТВ» відсутн є за юридичною адресою: м. Харк ів, пр.-т. Московський, буд. 257. Под аткова звітність подається д о ДПІ Фрунзенського району м . Харкова засобами поштового зв' язку. ПФ «ТТВ» направило до Департаменту державної р еєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Ха рківського МВК рішення № 1-06-09 в ід 15 червня 2009р. засновника ПФ « ТТВ» Ценіної Белли Данилівни , про ліквідацію підприємств а. 19.08.2009 року до ЄДР було внесено запис про судове рішення щод о порушення провадження у сп раві про банкрутство юридичн ої особи ПФ «ТТВ». Посадова ос оба - директор ОСОБА_1 за місцем знаходження підприєм ства відсутня, про що свідчит ь лист від Державної прикорд онної служби України, в якому наведені дані про стан перет инання державного кордону Ук раїни громадянкою ОСОБА_1 . Згідно податкової звітност і ПФ «ТТВ», встановлено прове дення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здій снення операцій надання пода ткової вигоди покупцям ПФ «Т ТВ» та далі по ланцюгу постач ання, з метою штучного формув ання валових витрат та подат кового кредиту, з використан ням контрагентів, які не вико нують свої податкові зобов' язання. Таким чином, на думку в ідповідача, в ході перевірки встановлено недодержання ви мог ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивіль ного Кодексу України в момен т вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне наста ння правових наслідків, що об умовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Конт ролс» з постачальниками та п окупцями та є нікчемними.

Суд, заслухавши пояснення п редставника позивача, предст авників відповідача, досліди вши матеріали справи, проана лізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважа є, що позов підлягає частково му задоволенню з наступних п ідстав.

ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» прой шло процедуру державної реєс трації, значиться в Єдиному д ержавному реєстрі, а отже наб уло прав юридичної особи.

ДПІ У Фрунзенському районі м. Харкова здійснила позапла нову виїзну перевірку ТОВ «Е Й ПІ ЕМ Контролс» з питань дот римання вимог7 податкового з аконодавства за період з 01. 07. 2006 року по 30. 06. 2009 року, валютного та іншого законодавства за пер іод з 01. 07. 2006 року по 30. 06. 2009 року.

Результати проведеної пер евірки оформлені актом від 06.1 0.2009 року за №5975/23-212133816640 (а. с. 9-49). Переві ркою встановлено порушення Т ОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс»: ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодек су України в момент вчинення правочинів, які не спрямован і на реальне настання правов их наслідків, що обумовлені н ими по правочинах, здійснени х ТОВ «ЕЙ-ПІ-ЕМ Контролс»з пос тачальниками та покупцями та є нікчемними; п.3.1 ст. 3, п.п.4.1.1 п.4.1 ст . 4, п. 5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1 994 № 334/94- ВР «Про оподаткування п рибутку підприємств», в резу льтаті чого Підприємством за вищені валові доходи всього на суму 230 322,0 грн. у т.ч. за 2 кварта л 2008 року на суму 8 650,0 грн., за 3 ква ртал 2008 року на суму 221 672,0 грн.; п.п .5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону Україн и «Про оподаткування прибутк у підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповнен нями, в результаті чого підпр иємством завищені валові вит рати на загальну суму 230 322 грн., у т.ч. за 2 квартал 2008 року на суму 8 650,0 грн., за 3 квартал 2008 року на с уму 221 672,0 грн.; ст. 3, ст. 4, п.п 7.7.1 , п.п.7.7.2 п .п.7.7, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 із зм інами та доповненнями в част ині формування податкових зо бов' язань від операцій по п родажу ТМЦ, отриманих від ПФ « ТТВ» на суму 44 334,0 грн. та податк ового кредиту від операцій п о придбанню ТМЦ від ПФ «ТТВ» н а суму 46064,0 грн., в результаті чог о підприємством завищено від ' ємне значення різниці між сумою податкових зобов' яза нь та податкового кредиту в п еріоді, що перевірявся, на заг альну суму 161,0 грн. та занижено податок на додану вартість н а суму 1569,0 грн., а саме за червень 2008 року.

За результатами перевірки контролюючим органом прийня то Податкове повідомлення - рішення від 26 жовтня 2009 року за № 0000221800/0 про визначення сум пода ткового зобов' язання (з ура хуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість в розмірі 2353,50 грн. (в тому числі 1569 ,00 грн. - за основним платежем ; 784,50 грн. - сума штрафних (фінан сових) санкцій) (а. с. 50).

Судом встановлено, що факти чною підставою для визначенн я суми податкового зобов' яз ання слугували викладені в а кті перевірки висновки відпо відача про нікчемність угод між ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» та ПФ «ТТВ», у зв' язку з тим, що к онтрагент позивача відсутні й за місцем реєстрації та від сутністю керівника ПФ «ТТВ».

В судовому засіданні було в становлено, що між ТОВ «ЕЙ ПІ Е М Контролс» (Покупець) та ПП «Т ТВ» було укладено Договір № 19/ 2008 від 25.06.08, предметом якого була поставка манометрів на умов ах 100% попередньої оплати варт ості продукції. (а.с. 60-63). Та дода ткова угода від 30. 07. 2008 року № 1 на поставку регулятора тиску (а . с. 66) Позивачем було сплачено 31. 07. 2008 року 28950,00 грн., що підтверджу ється платіжним дорученням № 682 (а.с. 79) та банківською виписко ю (а. с. 80) У зв' язку з отримання м вказаних коштів ПП «ТТВ» бу ло виписано податкові наклад ні № 481 від 27.06.08р. та № 725 від 31.07.2008 року (а.с. 64, 67). Отримання товару підт верджується видатковими нак ладними № 694 від 29 липня 2008 року т а № 1746 від 26.11.2008 року (а. с. 65, 69).

Отриманий товар ТОВ «ЕЙ ПІ Е М Контролс» відвантажено на адресу ТОВ «Рем-Строй» на під ставі договору № 30/2008 від 24.07.2008 рок у (а. с. 99-102). Відповідно до даних в идаткової накладної № 21/11 від 26.11. 2008 року товар відвантажений ТОВ «РЕМ -СТРОЙ» (а. с. 104).

«За відвантажений товар ТО В «Рем-Строй» перераховано н а розрахунковий рахунок ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» 50452,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями N 108 від 18.12.2008 року на суму 25000,0 грн., № 178 від 03.02.2009 року на суму 10316,96 грн. № 186 від 05.02.2009 року на с уму 15135,84 грн. (а. с. 106-108). Платником в иписана податкова накладна № 2 від 26.11. 2008 року (а. с. 103) на загальн у суму 50452,00 грн., в тому числі ПДВ - 8408,80 грн.

Таким чином, позивачем прав омірно до складу валових дох одів віднесено у 4 кварталі 2008 р оку 42044,0 грн., до складу податков их зобов' язань у листопаді 2008 року -8408,80 грн.

На підставі договору № 19/2008 ві д 25.06. 2008 року (а. с. 60-63) та додаткової угоди від 30.07.2008 № 2 до договору ві д 25.06.2009 № 19/2008 (а. с. 70-71), відповідно вид аткової накладної № 953 від 28.08.2008 ( а. с. 73) на адресу ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Ко нтролс» від ПФ „ТТВ» надійшо в товар (клапани в кількості 3 штук) на загальну суму 217550 40 грн.

За отриманий товар з рахунк у ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» на ад ресу ПП «ТТВ» 01.10.2008 року перерах овано 217550,40 грн., у тому числі ПДВ 36258,40 грн., що підтверджується пл атіжним дорученням № 754 (а. с. 75).

Зазначений товар на підста ві договору № 5692 в повному обся зі відвантажено на адресу ВА Т «АрселорМіттал Кривий Ріг» (а. с. 87-92).

Відповідно до видаткової н акладної № 16/08 від 29. 08. 2008 року сум а поставки складає 237050,40 грн., в т ому числі ПДВ 39508, 40 грн. (а. с. 94).

За відвантажений товар ВАТ «АрселорМіггал Кривий Ріг» 02.09.2008 року перераховано на розр ахунковий рахунок ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» 237050,40 грн., що підтв ерджується карткою рахунку ( а. с. 95). Платником податку випис ана податкова накладна № 4 ві д 29. 08. 2008 року на загальну суму 237050 ,40 грн., в тому числі ПДВ 39508,40 грн. (а . с. 93)

Таким чином, до складу валов их доходів ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контр олс» правомірно у 3 кварталі 20 08 року віднесено 197 542,0 грн., до ск ладу податкових зобов' язан ь у серпні 2008 року віднесено 39 50 8,40 грн.

Відповідно до п.п. 5.1. Закону У країни "Про оподаткування пр ибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР валові витрати виро бництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витр ат платника податку у грошов ій, матеріальній або нематер іальній формах, здійснюваних як компенсація вартості тов арів (робіт, послуг), які придб аваються (виготовляються) та ким платником податку для їх подальшого використання у в ласній господарській діяльн ості.

Згідно з п.п. 5.2.1. Закону Україн и "Про оподаткування прибутк у підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94 -ВР до складу валових витрат в ключаються суми будь-яких ви трат, сплачених (нарахованих ) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, органі зацією, веденням виробництва , продажем продукції (робіт, по слуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання ел ектричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обм ежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 11.2.1. Закону України "Про оподаткування п рибутку підприємств" від 28.12.1994р . за № 334/94-ВР датою збільшення ва лових витрат виробництва (об ігу) вважається дата, яка прип адає на податковий період, пр отягом якого відбувається бу дь-яка з подій, що сталася рані ше або дата списання коштів з банківських рахунків платни ка податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх прид бання за готівку - день їх вида чі з каси платника податку; аб о дата оприбуткування платни ком податку товарів, а для роб іт (послуг) - дата фактичного о тримання платником податку р езультатів робіт (послуг).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітно го періоду визначається вихо дячи із договірної (контракт ної) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 8-1 цього Закону, протягом та кого звітного періоду у зв' язку з: придбанням або вигото вленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку; пр идбанням (будівництвом, спор удженням) основних фондів (ос новних засобів, у тому числі і нших необоротних матеріальн их активів та незавершених к апітальних інвестицій в необ оротні капітальні активи), у т ому числі при їх імпорті, з мет ою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатко вуваних операцій у межах гос подарської діяльності платн ика податку.

Згідно з п.п. 7.5.1. Закону Украї ни "Про податок на додану варт ість" від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР датою в иникнення права платника под атку на податковий кредит вв ажається дата здійснення пер шої з подій або дата списання коштів з банківського рахун ку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата в иписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розра хунків з використанням креди тних дебетових карток або ко мерційних чеків; або дата отр имання податкової накладної , що засвідчує факт придбання платником податку товарів (р обіт, послуг).

З приводу доводів відповід ача, суд зазначає наступне. Зг ідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочи н, якщо його недійсність вста новлена законом (нікчемний п равочин). У цьому разі визнанн я такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абзацом 1 ч. 1 ст . 216 ЦК України, недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов' язан і з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, щ о порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на, знищення, пошкодження май на фізичної або юридичної ос оби, держави, Автономної Респ убліки Крим, територіальної громади, незаконне заволодін ня ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 ЦК Укр аїни, правочин, який порушує п ублічний порядок, є нікчемни м.

Як вбачається з договорів, у кладених між ТОВ «ЕЙ ПІ КМ Кон тролс» та ПП «ТТВ», предметом даних договорів є купівля - продаж товарів. Розрахунки з а виконані роботи здійснюють ся шляхом перерахування грош ових коштів на поточний раху нок постачальника.

Ухилення однією із сторін д вохстороннього договору від сплати податків за цим догов ором жодним чином не свідчит ь про порушення конституційн их прав і свобод людини і гром адянина, знищення, пошкоджен ня майна фізичної або юридич ної особи, держави, Автономно ї Республіки Крим, територіа льної громади, незаконне зав олодіння ним (активні дії), оск ільки об' єктивна сторона не сплати до бюджету відповідно го податку міститься не в дія х, а в бездіяльності, з чого ви пливає, що висновок відповід ача про наявність ознак нікч емності правочинів в укладен их між позивачем та ПП «ТТВ» д оговорах, в розумінні п. 1 ст. 228 Ц К України - зроблений відпові дачем із невірним тлумачення м змісту вказаної норми мате ріального права.

Відповідачем не враховано припис акту цивільного зако нодавства України, який викл адений в ч. 1 ст. 204 ЦК України, згі дно з яким правочин є правомі рним, якщо його недійсність п рямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судо м недійсним.

Суд зазначає, що підставою н едійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недоде ржання в момент вчинення пра вочину стороною (сторонами) в имог, які встановлені частин ами першою-третьою, п' ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су. Загальні вимоги, додержан ня яких є необхідним для чинн ості правочину, визначені ст аттею 203 ЦК України, згідно із я кою зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства. Особа, яка вч иняє правочин, повинна мати н еобхідний обсяг цивільної ді єздатності. Волевиявлення уч асника правочину має бути ві льним і відповідати його вну трішній волі. Правочин має вч инятися у формі, встановлені й законом. Правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним. Правочин, що вчин яється батьками (усиновлювач ами), не може суперечити права м та інтересам їхніх малоліт ніх, неповнолітніх чи непрац ездатних дітей.

Таким чином, висновок відпо відача про наявність ознак н ікчемності правочинів в усіх укладених між ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Ко нтролс» та ПП «ТТВ» договора х купівлі - продажу, в розумінн і ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі не вірного тлумачення відповід ачем змісту вказаної норми м атеріального права.

Стаття 215 ЦК України розрізн яє нікчемні та оспорювані пр авочини. Відмінність оспорюв аних правочинів від нікчемни х правочинів полягає в тому, щ о оспорювані правочини припу скають дійсними, такими, що по роджують цивільні права та о бов' язки. Проте їхня дійсні сть може бути оспорена сторо ною правочину або іншою заці кавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випад ку існує виключно судовий по рядок (спеціальні правила) ви знання правочину недійсним. Хоча відповідач і використав в акті перевірки такий термі н, як «нікчемний правочин», ві дповідач не звернув уваги на те, що згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни нікчемним правочином є п равочин, недійсність якого в становлена законом. Відповід ачем, при використанні термі ну «нікчемний правочин», не з вернуто увагу на те, що недійс ність нікчемних правочинів в изначена безпосередньо у пра вовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність пр авочину, є приписи, які містят ься: у ч. 1 ст. 219 ЦК України, відпо відно з якою у разі недодержа ння вимоги закону про нотарі альне посвідчення односторо ннього правочину такий право чин є нікчемним; у ч. 1 ст. 220 ЦК Ук раїни, відповідно з якою у раз і недодержання сторонами вим оги закону про нотаріальне п освідчення договору такий до говір є нікчемним; у абзаці 1 ч . 2 ст. 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схва лення правочину, який вчинен о малолітньою особою за межа ми її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) ма лолітньої особи або одним з н их, з ким вона проживає, або оп ікуном, цей правочин є нікчем ним; тощо.

Частиною 1 ст. 207 Господарсько го кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що госп одарське зобов' язання, що н е відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завід омо суперечить інтересам дер жави і суспільства, або уклад ено учасниками господарськи х відносин з порушенням хоча б одним з них господарської к омпетенції (спеціальної прав осуб' єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або в ідповідного органу державно ї влади визнано судом недійс ним повністю або в частині. Ча стиною 2 ст. 207 ГК України встано влено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умов у господарського зобов' яза ння, яка самостійно або в поєд нанні з іншими умовами зобов ' язання порушує права та за конні інтереси другої сторон и або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умо ви типових договорів і догов орів приєднання, що: виключаю ть або обмежують відповідаль ність виробника продукції, в иконавця робіт (послуг) або вз агалі не покладають на зобов ' язану сторону певних обов' язків; допускають односторон ню відмову від зобов' язання з боку виконавця або односто ронню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержува ча товару (послуги) сплати неп ропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його в ід договору і не встановлюют ь аналогічної санкції для ви конавця.

Також відповідач не зверну в увагу на те, що згідно із ч. 3 с т. 215 ЦК України, якщо недійсніс ть правочину прямо не встано влена законом, але одна із сто рін або інша заінтересована особа заперечує його дійсніс ть на підставах, встановлени х законом, такий правочин мож е бути визнаний судом недійс ним (оспорюваний правочин).

Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону Укра їни «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 50 9-XII встановлено, що органи держ авної податкової служби у ви падках, в межах компетенції т а у порядку, встановлених зак онами України, подають до суд ів позови до підприємств, уст анов, організацій та громадя н про визнання угод недійсни ми.

Як свідчать матеріали спра ви у сторін відсутні судові р ішення, які набрали законної сили, за яким Договора, укладе ні між ТОВ «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» та ПП «ТТВ» щодо купівлі - пр одажу товарів, визнані відпо відним судом недійсними.

Стосовно посилання відпов ідача, про відсутність ПП «ТТ В» за юридичною та фактичної адресою, суд зазначає наступ не. Державна податкова інспе кція, відповідно до Закону Ук раїни «Про державне реєстрац ію юридичних осіб та фізични х осіб-підприємців», надсила є повідомлення до Державного реєстратора про відсутність юридичної особи за її місцез находженням. Вказана інформа ція заноситься Державним реє стратором до Єдиного державн ого реєстру та є підставою дл я постановлення судового ріш ення щодо припинення юридичн ої особи. (ст. 38 Закону України « Про державну реєстрацію юрид ичних осіб та фізичних осіб-п ідприємців»). Таким чином, суд вказує, що не знаходження юри дичної особи за юридичною та фактичною адресою є підстав ою для постановлення судовог о рішення про припинення юри дичної особи, однак не має від ношення для визнання вчинени х такою юридичною особою пра вочинів нікчемними.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 16 8/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) визн ачено, що платники податку зо бов' язані вести окремий обл ік операцій з поставки та при дбання товарів (послуг), які пі длягають оподаткуванню цим п одатком, а також які не є об' є ктами оподаткування згідно і з статтею 3 та звільнених від о податкування згідно із статт ею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітно го періоду визначається вихо дячи із договірної (контракт ної) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна цін а на такі товари (послуги) відр ізняється більше ніж на 20 відс отків від звичайної ціни на т акі товари (послуги), та склада ється із сум податків, нарахо ваних (сплачених) платником п одатку за ставкою, встановле ною пунктом 6.1 статті 6 та статт ею 8-1 цього Закону, протягом та кого звітного періоду у зв' язку з: придбанням або вигото вленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого використан ня в оподатковуваних операці ях у межах господарської дія льності платника податку; пр идбанням (будівництвом, спор удженням) основних фондів (ос новних засобів, у тому числі і нших необоротних матеріальн их активів та незавершених к апітальних інвестицій в необ оротні капітальні активи), у т ому числі при їх імпорті, з мет ою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатко вуваних операцій у межах гос подарської діяльності платн ика податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість» визначено, що якщо платник податку прид баває (виготовляє) матеріаль ні та нематеріальні активи (п ослуги), які не призначаються для їх використання в господ арській діяльності такого пл атника, то сума податку, сплач еного у зв' язку з таким прид банням (виготовленням), не вкл ючається до складу податково го кредиту.

Судом встановлено та підтв ерджується матеріалами спр ави усі витрати позивача з оп лати придбаних товарів спрям овані позивачем для забезпеч ення власної господарської д іяльності - для здійснення по дальшого продажу для отриман ня прибутку.

Крім того, суд окремо відзна чає, що в силу п.п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст .4 Закону України «Про порядок погашення зобов' язань плат ників податків перед бюджета ми та державними цільовими ф ондами», норм Інструкції про порядок застосування штрафн их (фінансових) санкцій орган ами державної податкової слу жби (затверджена наказом Дер жавної податкової адміністр ації України від 17.03.2001р. №110, заре єстровано в Міністерстві юст иції України 23.03.2001р. за №268/5459), норм Порядку направлення органам и державної податкової служб и України податкових повідом лень платникам податків та р ішень про застосування штраф них (фінансових) санкцій (затв ерджений наказом Державної п одаткової адміністрації Укр аїни від 21.06.2001р. №253, зареєстрован о в Міністерстві юстиції Укр аїни 06.07.2001р. за №567/5758), правова спец ифіка податкових повідомлен ь рішень (рішень про застосув ання штрафних (фінансових) са нкцій) як актів органів держа вної податкової служби Украї ни (правових актів індивідуа льної дії) полягає у тому, що в ладний припис таких правових актів індивідуальної дії мі ститься безпосередньо в само му податковому повідомленні -рішенні або рішенні про заст осування штрафних (фінансови х) санкцій, а мотиви його винес ення (тобто обставини, яким к ерувався суб' єкт владних по вноважень) - у відповідному акті перевірки, на підставі я кого і приймався такий право вий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, перевірк а законності податкового пов ідомлення - рішення або ріш ення про застосування штрафн их (фінансових) санкцій з огля ду на приписи ч.3 ст.2 КАС Україн и полягає, в тому числі, і у виз наченні достатності тих обст авин, які наведені у відповід ному акті перевірки, для обґр унтованого (слід розуміти юр идично та фактично вірного) в исновку про наявність в діях особи порушення конкретно в изначеного положення чинног о законодавства.

Посилання в акті за результ атами перевірки на нікчемніс ть правочинів позивача з кон трагентом ПП «ТТВ» не містит ь посилання на конкретні дог овори та первинні документи, які були підставою для висно вку про наявність порушень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції У країни встановлено, що орган и державної влади та органи м ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обо в' язок щодо доказування пра вомірності свого рішення, ді ї чи бездіяльності покладаєт ься на відповідача, якщо він з аперечує проти адміністрати вного позову. З огляду на прип ис наведеної норми процесуал ьного права при розгляді суд ом спору щодо правомірності рішення органу державної под аткової служби, яким платник у податків донараховані пода ткові зобов' язання чи зменш ені податкові вигоди, презум ується добросовісність плат ника податків, якщо зазначен им органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного пр оцесуального обов' язку сто совно податкового повідомле ння- рішення за № 0000221800/0 від 26 жо втня 2009 року, не виконано, тому суд приходить до висновку пр о невідповідність прийнятог о відповідачем податкового п овідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимога м діючого законодавства.

Позивач звертається до суд у з вимогою про визнання нечи нним податкового повідомлен ня-рішення. Суд зазначає, що ві дповідно до теорії права, чин ність - це властивість нормат ивно-правового акту, яка визн ачається в обов'язковість за стосування норм права (загал ьнообов'язкових правил повед інки, що забезпечуються держ авою як засіб регулювання су спільних відносин), протягом певного часу, на певній терит орії, щодо певного кола осіб (в изначеного або не визначеног о). Тобто, визнання нечинним мо же бути застосовано як спосі б захисту порушеного права л ише у разі оскарження нормат ивно-правового акту, що виокр емлено законодавцем в ч. 11 ст. 17 1 КАС України. Оскаржуване под аткове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуал ьної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового з астосування норми права шлях ом покладення на вказану осо бу обов'язку сплатити певні п одаткові зобов'язання. Таким чином, враховуючи вкладене, с уд приходить до висновку, що а декватним способом поновлен ня порушеного права особи у р азі оскарження податкового п овідомлення-рішення є скасув ання вказаного акту. При вирі шенні справи суд виходить з т ого, що позивач оспорює право мірність покладення на нього обов'язку по оплаті суми под аткового зобов'язання та штр афних санкцій. Як встановлен о в судовому засіданні, покла дення на позивача обов'язку з і сплати ПДВ та штрафних санк цій шляхом винесення відпові дачем податкового повідомле ння-рішення № 0000102328/0 від 24.06.2009 вчин ено відповідачем всупереч ді йсним обставинам справи та д іючому законодавству.

Аналізуючи зазначені у час тині 2 статті 162 КАС способи зах исту порушеного права, суд пр иходить до висновку, що вони н е містять виняткового перелі ку. У абзаці другому зазначен ої статті законодавець вказа в, що суд може прийняти іншу по станову, яка б гарантувала до тримання і захист прав, свобо д, інтересів людини і громадя нина, інших суб'єктів у сфері п ублічно-правових відносин ві д порушень з боку суб'єктів вл адних повноважень.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку про нео бхідність скасування податк ового повідомлення-рішення № 0000221800/0 від 26.10.2009.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України я кщо адміністративний позов з адоволено частково, судові в итрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповід но до задоволених вимог, а від повідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 19 Конституції Укра їни, ст. 204, 215, 216, 219, 220, 228 ЦК України, ст . 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Зако ну України «Про державну под аткову службу в Україні», ст. ст. 5, 11 Закону України "Про опод аткування прибутку підприєм ств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, су д - , -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний п озов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙ ПІ ЕМ К онтролс»до Державної податк ової інспекції у Фрунзенсько му районі м. Харкова про визна ння недійсним податкового п овідомлення - рішення - з адовольнити частково.

2. Скасувати податкове пові домлення-рішення від 26 жовтня 2009 року №0000221800/0 Державної податк ової інспекції у Фрунзенсько му районі м. Харкова.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Това риства з обмеженою відповіда льністю «ЕЙ ПІ ЕМ Контролс» (і дентифікаційний код 33816640, юрид ична адреса: вул. Соколова, 3, м. Харків) витрати по сплаті дер жавного мита в сумі 1,70 (одна грн. 70 коп.) грн.

7. Постанова може бути оскаржена в Харківський апел яційний адміністративний су д через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її п роголошення та поданням післ я цього протягом двадцяти дн ів апеляційної скарги, або бе з попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подаєт ься у строк, встановлений для подання заяви про апеляційн е оскарження.

8. Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано. Якщо було по дано заяву про апеляційне ос карження, але апеляційна ска рга не була подана у встановл ений строк, постанова набира є законної сили після закінч ення цього строку. У разі пода ння апеляційної скарги поста нова, якщо її не скасовано, наб ирає законної сили після зак інчення апеляційного розгля ду справи.

Повний текст постанови виг отовлено 11 грудня 2009 року.

Суддя Тацій Л.В.