Ухвала

від 21.12.2017 по справі 495/10134/17

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/10134/17

№ провадження 2/495/3817/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Левченко А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/ 10134 /17

за позовом ОСОБА_1

до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області

про надання додаткового строку на вступ у спадщину

В С Т А Н О В И В :

01.12.2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту - відповідач) про надання додаткового строку на вступ у спадщину (а.с.1-2).

Так, позивач просить суд надати ОСОБА_1 додатковий строк на подачу заяви про вступ у спадщину на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,81 га. державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076883, кадастровий номер 5120884200:01:001:0025.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04.12.2017 року відкрито провадження у справі № 495/10134/17 за позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради про надання додаткового строку на вступ у спадщину. Справу призначено до розгляду (а.с.11).

Позивач - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, але подала до суду заяву, згідно якої заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності (а.с.17).

Представник відповідача - Маразліївської СР, у судове засідання не з'явився, але від сільського голови на адресу суду надійшов лист, згідно якого просить суд розглянути справу згідно вимог чинного законодавства за відсутністю представника сільської ради (а.с.16).

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 26.08.2016 року помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,81 га. державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076883, кадастровий номер 5120884200:01:001:0025 (а.с.7) .

За життя ОСОБА_2 було складено заповіт від 09.07.2015 року, який зареєстровано в реєстрі за № 59, посвідчений секретарем виконавчого комітету Приморської сільської ради ОСОБА_3, згідно якого на випадок своєї смерті ОСОБА_2 зробив таке розпорядження: земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,81 га. державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076883, кадастровий номер 5120884200:01:001:0025, він заповідає - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний заповіт за життя ОСОБА_2 не був змінений і не скасований (а.с.5).

Між тим, після смерті 26.08.2016 року ОСОБА_2, спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1, не встигла в шестимісячний термін, що встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України, звернутися до нотаріальної контори за оформленням та отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Так, за твердженням ОСОБА_1, вона не встигла у встановлений строк звернутися до нотаріуса, з поважних причин, а саме у зв ?язку із тим що, ОСОБА_1 не знала про існування даного заповіту, а дізналась випадково, коли син ОСОБА_1 переглядаючи вдома документи знайшов його та передав позивачу.Покійний ОСОБА_2 тимчасово проживав у ОСОБА_1, допомагав їй по господарству, а вона в свою чергу допомогла покійному відновити всі його документи як паспорт так і документи на будинок, земельну ділянку тощо.Ще за життя покійний ОСОБА_2 говорив, що в подяку за те, що ОСОБА_1 йому допомогла, він зробить на її ім'я заповіт на земельну ділянку, але позивач вважала, що він пожартував, оскільки на той момент він був уже досить хворий та тяжко пересувався без сторонньої допомоги.

Згідно із листом завідувача Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 28.11.2017 року № 1590/02-17, при зверненні до нотаріальної контори з метою оформлення та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного терміну, що встановлений ст.1270 Цивільного кодексу України. Рекомендовано звернутися до суду (а.с.9).

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто (ст.ст. 1233, 1234 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Як встановлено матеріалами справи та було вище зазначено, спадкоємцем померлого 25.12.2016 року ОСОБА_5 за заповітом являється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строку у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі уразі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктами 2.20, 2.21 ОСОБА_6 Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року встановлено наступне.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними:

- тривалу хворобу;

- перебування спадкоємця тривалий час за межами України;

- відбування покарання в місцях позбавлення волі;

- перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Матеріалами справи встановлено той факт, що позивач строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори пропустив з поважних причин, що документально підтверджено.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його позовна заява ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради про надання додаткового строку на вступ у спадщинупідлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1216, 1258, 1268-1269, ч.1 ст.1270, ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 Про практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року, ст.ст. 2, 12, 13, 76-77, 81, 247, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради про надання додаткового строку на вступ у спадщину- задовольнити.

Надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Приморське, вул. 50 років Жовтня, 108, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) додатковий строк на подачу заяви про вступ у спадщину на земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 5,81 га. державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076883, кадастровий номер 5120884200:01:001:0025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Мишко