Постанова

від 03.11.2009 по справі 45/83(05-6-48/998)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2009 р. № 45/83(05-6-48/998)

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Бернацької Ж.О.,

Разводової С.С.

розглянувши у відкрит ому

судовому засіданні каса ційну

скаргу Акціоне рного товариства "Українськи й інноваційний банк" в особі К иївської філії

на рішення господ арського суду міста Києва ві д 29 квітня 2009 року

та на постанову Ки ївського апеляційного госпо дарського суду від 25 березня 2 009 року

у справі №45/83

господарського суду міста Києва

за позовом Акціоне рного товариства "Українськи й інноваційний банк" в особі К иївської філії

до 1. Головного упра вління Державного казначейс тва України у м. Києві

2. Відділу Державно ї виконавчої служби Шевченкі вського районного управлінн я юстиції у м. Києві

про стягнення 300000 гр н.

за участю представн иків

позивача - Водоп'я нова М.С. - довіреність №66 від 17.03.2009 р.

відповідачів - 1. Ступа к Н.О. - довіреність № 05-04/523-4949 від 12.05.2009 р.

2. не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товарист во “Український інноваційни й банк” в особі Київської філ ії звернулося до господарськ ого суду міста Києва з позово м до Управління державного к азначейства у Шевченківсько му районі м. Києва та Відділу Д ержавної виконавчої служби Ш евченківського районного уп равління юстиції у місті Киє ві про стягнення 300000,00 грн.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 29 квітня 2009 року (суддя Балац С.В.) залишен им без змін постановою Київс ького апеляційного господар ського суду від 14 липня 2009 року (судді Рєпіна Л.О., Дикунська С .Я., Євграфова Є.П.) у справі № 45/83 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду міста К иєва від 29 квітня 2009 року та пос тановою Київського апеляцій ного господарського суду від 14 липня 2009 року Акціонерне тов ариство "Український інновац ійний банк" в особі Київської філії звернулась з касаційн ою скаргою, в якій просить заз начені рішення та постанову скасувати та прийняти нове р ішення, яким задовольнити по зовні вимоги останнього.

Вимоги касаційної скарги А кціонерне товариство "Україн ський інноваційний банк" в ос обі Київської філії обґрунто вує тим, що оскаржувані рішен ня та постанова прийняті з по рушенням вимог матеріальног о та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, з аслухавши пояснення предста вника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривш и юридичну оцінку обставин с прави та повноту їх встановл ення, дослідивши правильніст ь застосування господарськи м судом першої та апеляційно ї інстанцій норм процесуальн ого права, вважає, що касаційн а скарга не підлягає задовол енню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що Рішенням О болонського районного суду м . Києва від 21.10.2005 у справі № 2-3209/2005 за доволено позов АТ “Українськ ий інноваційний банк” до ОС ОБА_1 та ОСОБА_2 та виріше но стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному поряд ку на користь АТ “Українськи й інноваційний банк”борг у р озмірі 406629,14 грн.

Оболонським районним судо м м. Києва 15.02.2006 видано виконавч ий лист для виконання рішенн я Оболонського районного суд у м. Києва від 21.10.2005.

Постановою державного вик онавця Поліщук Л.В. від 13.03.2006 № 283/41 відкрито виконавче провадже ння по виконанню виконавчого листа 2-3209 виданого Оболонськи м районним судом м. Києва.

Державним виконавцем Полі щук Л.В. 01.08.2006 при примусовому ви конанні виконавчого листа № 2-3209 винесено постанову про аре шт майна боржника та оголоше ння заборони його відчуження .

У відповідності з належним чином посвідченим витягом з Державного реєстру правочин ів № 3425854 від 28.12.2006 одна п' ята ква ртири, що знаходиться за адре сою м. Київ, вул. Михайлівська, будинок 22а, кв. 30, була подарова на ОСОБА_2 ОСОБА_3 20.06.2006.

Спір виник в наслідок того, що на думку позивача зволіка ння Відділом Державної викон авчої служби Шевченківськог о районного управління юстиц ії у м. Києві з вчиненням викон авчих дій, призвело до неможл ивості звернення стягнення н а нерухоме майно, що належить позичальнику, та заподіянню збитків в сумі 300000,00 грн.

Відповідно до частини перш ої статті 1166 ЦК України майнов а шкода, завдана неправомірн ими рішеннями, діями чи безді яльністю особистим немайнов им правам фізичної або юриди чної особи, а також шкода, завд ана майну фізичної або юриди чної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї ї завдала. При цьому під шкодо ю слід розуміти зменшення аб о втрату (загибель) певного ос обистого чи майнового блага.

Відповідно до ст. 1173 ЦК Украї ни шкода, завдана фізичній аб о юридичній особі незаконним и рішеннями, дією чи бездіяль ністю органу державної влади , органу влади Автономної Рес публіки Крим або органу місц евого самоврядування при зді йсненні ними своїх повноваже нь, відшкодовується державою , Автономною Республікою Кри м або органом місцевого само врядування незалежно від вин и цих органів.

Отже, для відшкодування шко ди за правилами ст. 1166 ЦК, з врах уванням положень ст. 1173 ЦК Укра їни, щодо наявності вини, підл ягають доведенню: неправомір ність поведінки особи, наявн ість шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Наявність всіх вищезазнач ених умов є обов'язковим для п рийняття судом рішення про в ідшкодування завданої шкоди .

Разом з тим, як зазначається в п. 9 Роз'яснення Вищого арбіт ражного суду “Про деякі пита ння практики вирішення спорі в пов'язаних з відшкодування м шкоди”№02-5/215 від 01.04.1994, для висно вку про наявність безпосеред нього причинного зв'язку між невиконанням судового рішен ня, яке набрало законної сили , та заподіяною шкодою недост атньо встановити тільки факт невиконання судового рішенн я та неотримання кредитором присудженого судом. Під час р озгляду справи суду необхідн о встановити, чи могло бути та ке судове рішення фактично в иконане в момент пред'явленн я його до виконання, зокрема, ч и мав боржник майно, достатнє для виконання судового ріше ння в порядку та у спосіб, зазн ачений в ньому, чи не було це м айно обтяжене іншими зобов'я заннями, які перешкоджали б в иконанню рішення, чи були зая влені в цей час вимоги інших с тягувачів на майно боржника тощо.

У розгляді позовів про відш кодування шкоди, завданої вн аслідок неправомірних дій де ржавних виконавців при викон анні судового рішення, слід в раховувати, що згідно зі стат тею 85 Закону України “Про вико навче провадження” на дії (бе здіяльність) державного вико навця та інших посадових осі б державної виконавчої служб и або відмову від вчинення ни ми дій може бути подано скарг у до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного с уду. Отже, факт неправомірнос ті дій державного виконавця або інших посадових осіб дер жавної виконавчої служби на момент розгляду господарськ им судом спору про відшкодув ання шкоди повинен вже бути в становлений відповідними за собами доказування.

Судами встановлено, що ухва лою Оболонського районного с уду м. Києва від 12.04.2007 у справі № 4 -С-19/2007 за скаргою Київської філ ії АТ “Український інновацій ний банк” на бездіяльність Д ВС Шевченківського району м. Києва визнано бездіяльність державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. К иєва щодо невиконання рішенн я Оболонського районного суд у м. Києва від 21.10.2005 року неправо мірною. Зобов' язано державн у виконавчу службу у Шевченк івському районі м. Києва пров ести передбачені Законом Укр аїни “Про виконавче провадже ння” дії для стягнення боргу за виконавчим листом № 2-3209.

Судом встановлено, що 13 бере зня 2006 року державним виконав цем Поліщук Л.В. ДВС у Шевченкі вському районі м. Києва винес ено постанову про відкриття виконавчого провадження та б оржнику запропоновано погас ити борг у добровільному пор ядку до 23 березня 2006 року. Проте після спливу строку для добр овільного виконання судовог о рішення лише 01 серпня 2006 року винесено постанову про ареш т майна боржника ОСОБА_2 Б удь-які дані про складання ак ту опису й арешту майна відсу тні та зі слів ОСОБА_2 опис майна за місцем його прожива ння не проводився. Відсутні т акож будь-які дані про вжиті д ержавною виконавчою службою заходи щодо проведення стяг нення з ОСОБА_1

Отже, факт неправомірності бездіяльності відповідача 2 у виконанні Рішення Оболонс ького районного суду м. Києва від 21.10.2005 у справі № 2-3209/2005 відпові дно до правил ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню.

Спричиненою шкодою позива ч вважає суму коштів яку він м іг би отримати в разі задовол ення своїх вимог у виконавчо му провадженні про примусове виконання рішення суду за ра хунок реалізації належного б оржнику майна, а саме однієї п ' ятої квартири, яка за розра хунком позивача (виходячи з с ередньої ринкова вартості пр опозицій трьох кімнатних ква ртир в Шевченківському район і станом на 23.05.2007) могла б бути ре алізована за 300000 грн.

Проте, встановлення факту щ одо неправомірної бездіяльн ості державної виконавчої сл ужби у Шевченківському район і м. Києва, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій , не може свідчити про те, що ві дповідачем 2 вичерпано всіх з аходів щодо примусового вико нання рішення Оболонського р айонного суду м. Києва від 21.10.2005 у справі № 2-3209/2005.

Рішенням суду позивачу при суджено до стягнення грошові кошти, а отже, невчасне наклад ення арешту на одну п' яту кв артири боржника ОСОБА_2 не свідчить про неможливість в иконання рішення Оболонсько го районного суду м. Києва від 21.10.2005, зокрема, за рахунок як без посереднього належних боржн ику грошових сум (в тому числі заробітної плати) так і іншог о майна, чи за рахунок майна та коштів ОСОБА_1, що є соліда рним боржником, та виконавче провадження щодо якої трива є.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог та заперечень.

З огляду на наведене, колегі я суддів Вищого господарсько го суду України погоджується з висновком суду першої та ап еляційної інстанцій, що АТ “У країнський інноваційний бан к” не доведено факту заподія ння йому шкоди у розмірі 300000,00 гр н. в наслідок дій чи бездіяльн ості саме Відділу Державної виконавчої служби Шевченків ського районного управління юстиції у м. Києві, отже відсу тні правові підстави для зад оволення вимог до відповіда ча 2.

Також суди попередніх інст анцій прийшли до абсолютно в ірного висновку стосовно нео бґрунтованості та безпідста вності вимог АТ “Український інноваційний банк” до Голов ного управління Державного к азначейства України у м. Києв і, з огляду на те, що така вимог а є похідною від вимоги до Від ділу Державної виконавчої сл ужби Шевченківського районн ого управління юстиції у м. Ки єві.

Отже, під час вирішення сп ору, судами попередніх інста нцій правильно встановлені у сі обставини, що мають значен ня для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи к асаційної скарги не спростов ують висновків суду.

За наведених вище обставин , Вищий господарський суд Укр аїни не знайшов законних під став для повного або частков ого задоволення вимог касаці йних скарг, а тому рішення та п останову слід залишити без з мін, а касаційну скаргу - без з адоволення.

На підставі наведеного ви ще і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акц іонерного товариства "Україн ський інноваційний банк" в ос обі Київської філії залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 14.07.2009 року зі справи № 45/83 за лишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Ж. О. Бернацька

С. С. Разводова