Постанова

від 28.12.2017 по справі 367/6346/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6346/17 Головуючий у І інстанції Карабаза Н. Ф. Провадження № 22-ц/780/5766/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 21 28.12.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

секретар: Топольський В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті про розірвання договору та відшкодування матеріальної, моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом в якому просив розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири, стягнути з ТОВ Аверс-Сіті на свою користь суму забезпечувального внеску у розмірі 396910,00 грн., суму матеріальної шкоди у розмірі 158600,00 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 51840, 00 грн..

У вересні 2017 року представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила до розгляду справи по суті накласти арешт на однокімнатну квартиру загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корп. 1, квартира 327, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Авер-Сіті , код ЄДРПОУ: 33939099., обґрунтовуючи її тим, що відсутність арешту на майно відповідача в сумі позовних вимог, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення в подальшому.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року у задоволені заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати заяву на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність та порушення судом норм процесуального права. Вважає, що обраний ним вид забезпечення позову є співмірним з заявленими вимогами. Крім того, арешт на майно в рамках позовних вимог не може перешкоджати діяльності відповідача, а саме будівництву житлових і нежитлових будівель, отже, обраний вид забезпечення позову не є пов'язаним з діяльністю відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову не вбачається підстав для висновку, що існує чи виникне реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Також, суд першої інстанції зазначив, що заява про забезпечення позову не містить належного мотивування необхідності накладення арешту на майно відповідача. Крім того, суд зазначив, що заявником не надано відомостей щодо власника квартири на яку необхідно накласти арешт.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 22 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ Аверс-Сіті в якому просив розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири №252, загальною площею 50,57 кв.м., що розташовано на 3 поверсі будинку 26, корпус 1 по вул. Пономарьова в смт. Коцюбинське м. Ірпінь Київської області від 26 квітня 2011 року, що укладено між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099, на користь ОСОБА_2 суму забезпечувального внеску у розмірі 396910 (триста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот девять) гривень 00 копійок; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099, на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 158600 (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот) гривень, 00 копійок; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099, на користь ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 51840 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот сорок) гривень, 00 копійок; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099 на користь позивача судові витрати (а.с.2-8).

25 вересня 2017 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Аверс-Сіті про розірвання договору та відшкодування матеріальної, моральної шкоди (а.с.59).

19 жовтня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила до розгляду по суті справи за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ: 33939099, Про розірвання договору та відшкодування матеріальної, моральної шкоди на суму 607350 гривень, 00 копійок накласти арешт на однокімнатну квартиру загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корп.1, квартира 327, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099 (а.с.86-88).

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали)).

Відповідно до ст.152 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_1 України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову закріплює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, вона відповідає встановленим ст.151 ЦПК України (в редакції чинній на момент подання до суду заяви про забезпечення позову) вимогам, містить посилання на обставини справи, причини, у зв'язку із якими необхідно забезпечити позов та вид його забезпечення.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а не реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Також помилковими є твердження суду першої інстанції щодо не подачі заявником відомостей про власника квартири на яку необхідно накласти арешт, оскільки матеріали справи містять Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12 жовтня 2017 року та від 20 листопада 2017 року, відповідно до змісту яких власником квартири є відповідач ТОВ Аверс-Сіті (а.с.98, 120).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позовувідповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на однокімнатну квартиру загальною площею 49,1 кв.м., житловою площею 20,9 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корп.1, квартира 327, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті , код ЄДРПОУ 33939099.

За даною ухвалою стягувачем є ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а боржником: Товариство з обмеженою відповідальністю Аверс-Сіті код ЄДРПОУ 33939099, юридична адреса: Київська область місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 26, корпус 2, офіс 173.

Копію ухвали направити для виконання Ірпінському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (08200, Київська область, місто Ірпінь, вул. Ярославська, 11).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання 3 (три) роки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2017 року.

Головуючий:

Судді: