Рішення

від 20.12.2017 по справі 510/2007/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2007/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2017 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності його представника.

Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини від 18.07.2012р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - померла 02.04.2012р.; копія заповіту від 27.04.2011р., оформленого на ім'я ОСОБА_1; копія державного акту серії ЯА № 274752 від 10.11.2005р. на право власності на земельні ділянки загальною площею 3,05 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 27.11.2017р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копія державного акту серії ЯИ № 386353 від 04.12.2009р. на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості спадкового майна від 30.11.2017р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.12.2017 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є невісткою нині померлої ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належали:

- земельна ділянка площею 0,25 га із кадастровим номером 5124182400:02:002:0102, розташована по вул. Маяковського, 3 в с. Нагірне Ренійського району Одеської області, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯИ №386353 від 04.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

- земельні ділянки загальною площею 3,05 га (площею 2,55 га із кадастровим номером 5124182400:01:002:0067, площею 0,34 га із кадастровим номером 5124182400:01:004:0321, площею 0,16 га із кадастровим номером 5124182400:01:003:0578,), розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА № 274752 від 10.11.2005р. на право власності на земельну ділянку.

На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном, 27.04.2011р. склала заповіт на ім'я позивачки, 02.04.2012 р. - померла. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Про це свідчить її заява, подана до Ренійської районної держнотконтори в установлений законом строк.

Останні роки перед смертю ОСОБА_2 позивачка мешкала разом із нею, доглядала за нею, як за свекрухою. Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує, щоб її оформила позивачка.

Пізніше, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказані земельні ділянки, про що 02.12.2017р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом в порядку ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ст. 1269 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини за заповітом. Як зазначила позивачка, після смерті свекрухи у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса з причини відсутності правовстановлюючих документів.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки прийняла спадщину за заповітом, своєчасно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- земельну ділянку площею 0,25 га із кадастровим номером 5124182400:02:002:0102, розташовану по вул. Маяковського, 3 в с. Нагірне Ренійського району Одеської області, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯИ №386353 від 04.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

- земельні ділянки загальною площею 3,05 га (площею 2,55 га із кадастровим номером 5124182400:01:002:0067, площею 0,34 га із кадастровим номером 5124182400:01:004:0321, площею 0,16 га із кадастровим номером 5124182400:01:003:0578,), розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯА № 274752 від 10.11.2005р. на право власності на земельну ділянку,

- що належали ОСОБА_2, померлій 02.04.2012 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник