Рішення

від 20.12.2017 по справі 510/1966/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1966/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2017 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

-за участю секретаря Фурсовой А.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у відсутності його представника.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, прийнятого Законом України 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія заяви ОСОБА_1 до нотаріальної контори про прийняття спадщини від 30.12.2016р.; копія свідоцтва про народження позивача; копія заповіту від 10.12.2012р., оформленого на ім'я ОСОБА_1; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 - помер 06.11.2016р.; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.06.2006р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно; копія технічного паспорту на житловий будинок №19 по вул. Тітова в с. Орлівка Ренійського району; копія державного акту серії ЯК № 592745 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія державного акту серії ОД № 097405 від 20.10.2004р. на право власності на земельну ділянку площею 2,21 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копія державного акту серії ЯК № 592746 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, оформленого на ім'я ОСОБА_2; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки від 10.07.2017р.; копії кадастрових планів земельних ділянок; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості спадкового майна від 23.11.2017р.; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.11.2017 р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином нині померлого ОСОБА_2 За життя ОСОБА_2 належали:

- житловий будинок із надвірними спорудами (окрім самочинно побудованих), розташований по вул. Тітова, № 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області;

- земельна ділянка площею 0,25 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0146, розташована по вул. Тітова, 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯК №592745 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку;

- земельні ділянки загальною площею 2,21 га (площею 1,69 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0018, площею 0,52 із кадастровим номером 5124183600:01:005:0015), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД № 097405 від 20.10.2004р. на право власності на земельну ділянку;

- земельна ділянка площею 0,05 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0117, розташована по вул. Тітова, 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділена для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯК № 592746 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку.

На випадок смерті ОСОБА_2 розпорядився належним йому майном, 10.12.2012р. склав заповіт на ім'я позивача, 06.11.2016 р. - помер. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. Про це свідчить його заява, подана до Ренійської районної держнотконтори в установлений законом строк.

Останні роки перед смертю ОСОБА_2 позивач мешкав разом із ним, доглядав за ним, як за батьком. Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує, щоб її оформив позивач.

Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказані земельні ділянки та нерухомість, про що 25.11.2017р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_2 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та житловий будинок, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину за заповітом в порядку ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_2 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ст. 1269 ЦК України). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини за заповітом. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкові земельні ділянки та нерухомість. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса з причини відсутності правовстановлюючих документів.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання правовстановлюючих документів на земельні ділянки та нерухомість, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки прийняв спадщину за заповітом, своєчасно подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки та житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1226, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами (окрім самочинно побудованих), розташований по вул. Тітова, № 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 0,25 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0146, розташовану по вул. Тітова, 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯК №592745 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку;

- земельні ділянки загальною площею 2,21 га (площею 1,69 га із кадастровим номером 5124183600:01:001:0018, площею 0,52 із кадастровим номером 5124183600:01:005:0015), розташовані на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ОД № 097405 від 20.10.2004р. на право власності на земельну ділянку;

- земельну ділянку площею 0,05 га із кадастровим номером 5124183600:02:002:0117, розташовану по вул. Тітова, 19 в с. Орлівка Ренійського району Одеської області, виділену для ведення особистого селянського господарства згідно державного акту серії ЯК № 592746 від 05.05.2010р. на право власності на земельну ділянку,

- що належали ОСОБА_2, померлому 06.11.2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник