Постанова

від 21.12.2017 по справі 308/1341/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1341/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 грудня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,

секретарі: Терпай С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Ужгородської районної ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 липня 2017 року у справі №308/1341/16-ц (головуючий Лемак О.В.) та апеляційними скаргами Ужгородської районної ради та відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації на додаткове рішення цього ж суду від 09 жовтня 2017 року у справі №308/1341/16-ц,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації, Ужгородської районної ради Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, мотивуючи тим, що наказом начальника ВОЗ Ужгородської РДА №698-К від 20 жовтня 2015 року його було призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні з 20 жовтня 2015 року. З огляду на його багаторічний досвід, в т.ч. на управлінських посадах, враховуючи те, що він повністю відповідав кваліфікаційним вимогам МОЗ України, за погодженням з постійною комісією Ужгородської районної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту, в справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та учасників бойових дій (протокол від 19 жовтня 2015 року) його було призначено головним лікарем Ужгородської ЦРЛ та внесено запис до трудової книжки під №31 про прийом на роботу. Зазначає, що в подальшому, без будь якого повідомлення, пояснення чи попередження наказом начальника ВОЗ ОСОБА_2 №164 від 28 грудня 2015 року наказ від 20 жовтня 2015 року №698-К про призначене його головним лікарем Ужгородської ЦРЛ визнано таким, що втратив чинність. Із даним наказом був ознайомлений 12.01.2016 року.

Вважає оскаржуваний наказ незаконним, необґрунтованим та таким, що грубо порушує його права. За загальним правилом будь-яке звільнення особи має бути обґрунтованим, тобто, мати чітко вказану підставу для звільнення, передбачену КЗпП України. Трудовим законодавством передбачено підстави припиненні трудового договору ст. 36 КЗпП України, зокрема розірвання такого з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, ст.ст. 40, 41 КЗпП України.

Позивач також зазначає, що йому невідомо з якої причини його звільнено, по якій статті КЗпП України, адже втрата чинності наказу про прийняття на роботу не є передбаченою трудовим законодавством підставою для звільнення. Всі перераховані в ст.ст. 40, 41 КЗпП України випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в даному випадку відсутні, а відтак наказ від 28 грудня 2015 року є незаконним.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.2 Статуту КЗ Ужгородська ЦРЛ, що був затверджений рішенням сесії Ужгородської районної ради №624 від 16 жовтня 2015 року головний лікар призначається і звільняється начальником ВОЗ Ужгородської РДА за погодженням з профільною депутатською постійною комісією Ужгородської райради. Однак начальник ВОЗ перед виданням оскаржуваного наказу погодження від профільної комісії не отримав.

Під час розгляду справи, в порядку ст. 31 ЦПК України, позивач збільшив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської РДА №164 від 28 грудня 2015 року, поновити на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 28 грудня 2015 року, стягнути з відділу охорони здоров'я Ужгородської РДА на свою користь заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської ЦРЛ з 20 жовтня 2015 року по 28 грудня 2015 року, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2015 року по день постановлення рішення.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 липня 2017 року зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації №164 від 28 грудня 2015 року Про визнання таким, що втратив чинність наказ від 20 жовтня 2015 року №698-К

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 28 грудня 2015 року.

Стягнуто з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної держаної адміністрації в дохід держави 551,20 грн. судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення у даній справі в частині задоволення його зменшених позовних вимог і поновлення на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 28.12.2015 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації на свою користь заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської ЦРЛ з 20.10.2015 року по 28.12.2015 року, стягнути з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2015 року по день винесення рішення по даній справі та поновити на посаді головного лікаря комунального закладу Ужгородська районна лікарня (код ЄДРПОУ 40835473) утвореного згідно з рішенням Ужгородської районної ради Закарпатської області від 04.03.2016 року №81, а в решті рішення суду залишити без змін. Позивач зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив факт незаконного звільнення з посади головного лікаря Ужгородської ЦРЛ, у зв'язку з чим визнав протиправним та скасував наказ начальника відділу РДА від 28.12.2015 року №164 Про визнання таким, що втратив чинність наказ від 20 жовтня 2015 року №698-К і в цій частині рішення суду є правомірним. Проте, вирішуючи питання поновлення на посаді, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, що унеможливлює фактичний захист і відновлення його порушених трудових прав. Із урахуванням приписів ч. 1 ст. 104 ЦК України, ч. 4 ст. 36 КЗпП України були уточнені представником позивача позовні вимоги у судовому засіданні та просив поновити на посаді головного лікаря комунального закладу Ужгородська районна лікарня та стягнути заробітну плату та середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки факт зменшення його представником позовних вимог не відповідає дійсності, що стверджується технічним записом судового засідання і відсутності в матеріалах справи відповідної письмової заяви.

Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Ужгородська районна рада подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи без об'єктивного розгляду справи, з наданням явної переваги позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року цивільну справу повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення щодо позовної вимоги про стягнення з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської ЦРЛ з 20.10.2015 року по 28.12.2015 року, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2015 року по день винесення рішення по справі.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09 жовтня 2017 року стягнуто з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи на посаді головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні з 20.10.2015 року по 28.12.2015 року в розмірі 11 833,58 грн.

Стягнуто з відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2015 року по 04 липня 2017 року в розмірі 133 319,09 грн.

На додаткове рішення суду подані апеляційні скарги Ужгородською районною радою та відділом охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації в яких ставиться питання про скасування його, як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав, передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які підтримали доводи викладені ними в апеляційній скарзі в частині оскаржуваного рішення, а апеляційні скарги Ужгородської районної ради та відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації залишити без задоволення, представника Ужгородської районної ради ОСОБА_5 та представника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державно адміністрації ОСОБА_6, які підтримали доводи, викладені ними в їх апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Наказом №698-К від 20 жовтня 2015 року відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації ОСОБА_1 призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні з 20 жовтня 2015 року. Оплату ппаці здійснювати з дати утворення закладу.

Підставою для прийняття вказаного наказу є заява ОСОБА_1 від 19 жовтня 2015 року, протокол засідання постійної комісії Ужгородської районної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту, у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та учасників бойових дій від 19 жовтня 2015 року.

Частина четверта статті 87 ЦК України передбачає, що юридична особа вважається створеною з моменту її державної реєстрації.

Згідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мета установи, а також інші відомості встановлені законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст . 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного реєстру запису про припинення.

Із матеріалів справи вбачається, що станом на дату видачі наказу від 20.10.2015 року №698-К була діюча юридична особа - Державний заклад Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород ДТГО Львівська залізниця (код ЄДРПОУ 05391330) і державну реєстрацію якої припинено 05.01.2016 року у зв'язку з перетворенням в комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 05391330) який в свою чергу завершив процедуру реорганізації і його правонаступником було зареєстровано Комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня .

Ужгородська районна рада рішенням від 05.01.2016 року №16 затвердила Статут Комунального закладу Ужгородська центральна районна лікарня .

Ужгородська районна рада рішенням від 04.03.2016 року №80 внесла зімни до рішення від 16.10.2015 року №624, де п. 2 визнала таким, що втратили чинність п. 3, 4, 5 даного рішення, щодо п. 3 реорганізовано шляхом злиття комунальних закладів Ужгородська центральна районна лікарня і Ужгородська районна лікарня №1 м. Чоп та утворено комунальний заклад - Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня . Пунктом 4 затверджено Статут КЗ Ужгородської районної ради Ужгородська центральна районна лікарня є правонаступником прав, обов'язків комунальних закладів Ужгородська центральна районна лікарня та Ужгородська районна лікарня №1 м. Чоп .

Рішенням від 04.03.2016 року №81 Ужгородська районна рада реорганізувала шляхом злиття - Комунальний заклад Ужгородська центральна районна лікарня , Ужгородська районна лікарня №1 м. Чоп і Середнянську районну лікарню №2 та утворено комунальний заклад Ужгородська районна лікарня , яка є правонаступником вищезазначених закладів.

Таким чином, ОСОБА_1 призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні, яка незареєстрована у державному реєстрі та незареєстрована як юридична особа в якості медичного закладу і така не була створена рішенням засновника - Ужгородською районною радою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №642 Про затвердження Порядку укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я та Типової форми контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров'я - укладення контракту є підставою для видання наказу (розпорядження) про призначення керівника державного, комунального закладу охорони здоров'я на посаду з дня зазначеного у контракті.

Такий контракт із ОСОБА_1 не укладався.

Із часу видачі наказу про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні - ОСОБА_1 з 20.10.2015 року заробітна плата не виплачувалася та не відраховувалися соціальні внески по державному соціальному страхуванню.

ОСОБА_1І власноручно надав письмову заяву від 02.11.2015 року про надання йому на руки трудової книжки до моменту реєстрації закладу - Ужгородська центральна районна лікарня (а.с. 46).

При видачі наказу №698-К від 20 жовтня 2015 року Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні ОСОБА_1 призначено головним лікарем Ужгородської центральної районної лікарні начальник відділу охорони здоров'я констатує факт, що установа не утворена.

Даний наказ видано без відповідного рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на її пленарному засіданні.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що наказ начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації №164 від 28 грудня 2015 року щодо визнання таким, що втратив чинність наказ начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації від 20.10.2015 року №698-К Про призначення головного лікаря Ужгородської центральної районної лікарні є законним та обґрунтованим, оскільки в наказі про призначення зазначено найменування закладу, який не створювався засновником (Ужгородською районною радою), статут такої юридичної особи не був зареєстрований відповідно до вимог законодавства і Ужгородська центральна районна лікарня не набула статус юридичної особи.

Згідно до наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду, був протокол Постійної комісії Ужгородської районної ради з питань охорони здоров'я, соціального захисту у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та учасників бойових дій , який має рекомендаційний характер і не виносився на пленарне засідання районної ради.

Запис у трудовій книзі та наказу про призначення на посаду до неіснуючої установи, не може свідчити про виникнення трудових правовідносин між сторонами і запис у трудовій книзі проведено не засновником закладу - Ужгородською районною радою чи уповноваженою особою, або комісією по реорганізації закладів, створеною чи затвердженою засновником, а посадовою особою іншого самостійного закладу - інспектором з кадрів Ужгородської районної лікарні №1 м. Чоп, яка перевищила свої повноваження та суперечить вимогам ст. 48 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 р. №58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за №110.

При постановлені рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на вищезазначене і дійшов до помилкового висновку, що ОСОБА_1 було звільнено без дотримання підстав та процедури, передбаченої Кодексом Законів про працю України та наказ №164 від 28 грудня 2015 року є протиправним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції та додаткове рішення цього ж суду підлягає скасуванню та з ухваленням нового рішення у відповідності до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Ужгородської районної ради, відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 липня 2017 року та додаткове рішення цього ж суду від 09 жовтня 2017 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.12.2017 року.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_7