Рішення

від 18.12.2017 по справі 449/607/17

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/607/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2017 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Гуняк О.Я.,

з участю секретаря судових засідань: Кісіль С.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно ,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до Свірзької сільської ради Перемишлянського району, уточнивши позовні вимоги (а.с. 65) та просила: визнати за ОСОБА_2 право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СТЗОВ "Свір", що знаходиться за адресою: Львівська область Перемишлянський район, с. Свірж в розмірі 5 514 гривень або 0.4519% пайового фонду підприємства, в порядку спадкування за законом, по смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року - ОСОБА_3.

Покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер її батько - ОСОБА_3. Вона являється спадкоємцею майна померлого, що стверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 30.07.2009року. Зазначила, що успадковане за заповітом майно складається з житлового будинку із всіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Звертає увагу суду на те, що з метою оформлення спадкових прав, вона звернулася в січні 2017 року до шостої Львівської державної нотаріальної контори, але з'ясувалося, що за життя батько належним чином не оформив свої спадкові права на майно за своїм дядьком - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року Покликається на те, що рідних дітей ОСОБА_4 не мав, її батько утримувався та виховувався в його родині як син, оскільки його батьки померли, а ОСОБА_4 був рідним братом його матері - ОСОБА_5. Покликається на те, що з моменту переселення - 1945 року з Польщі до України й до смерті ОСОБА_4, він та її батько проживали разом та вели спільне господарство, а після смерті дядька її батько прийняв спадщину по ньому, що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого 13.07.2000 року Перемишлянською держнотконторою, а також фактично прийняв у спадщину неохоплене заповітом майно померлого, що стверджується довідкою Свірзької сільської ради Перемишлянського району.

В судове засідання позивача не з'явилася, однак надіслала заяву згідно якої просила дану цивільну справу розглядати за її відсутності (а.с.71).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду. Надійшов лист з проханням про розгляд справи у їх відсутності .

Тому суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з таких мотивів.

Районним судом встановлено:

ОСОБА_3, згідно свідоцтва про смерть, Серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, про що свідчить зроблений відповідний актовий запис №15 (а.с.5).

ОСОБА_4, згідно свідоцтва про смерть, Серії НОМЕР_2 від 15.02.1999 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_7.

Його спадкоємцем, на підставі заповіту посвідченого Шостою Львівською державною нотаріальною конторою 18.03.2005 року належного йому на праві приватної власності будинку АДРЕСА_2 є його донька ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.07.2009 року спадкоємцем в цілому зазначеного спадкового майна ОСОБА_3, є його донька ОСОБА_2. Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається: житлового будинку, зі всіма господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

Як вбачається із довідок виконавчого комітету Свірзької сільської ради від 12.04.2017 №460, №461 в погосподарських книгах виконавчого комітету Свірської сільської ради за 1948 рік в с. Копаль Перемишлянського району за номером господарства 330 були зареєстровані: ОСОБА_4, 1915р.н.- голова двору; ОСОБА_6, 1904р.н. - дружина; ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1; - вихованець (син сестри - ОСОБА_4). ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року постійно проживав в с. Копань Перемишлянського району. На день його смерті разом з ним проживав та вів спільне господарство ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, але спадщину належним чином не оформив. (а.с. 16,17,19).

За положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини. Як ч. 2 ст. 1220 ЦК України, так і ст. 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною п'ятою Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, за змістом указаних норм відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, зазначену в постанові від 18 грудня 2013 року, справа № 6-138цс13.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини. У разі коли спадщина відкрилась до набуття чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкодавцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Враховуючи, що відкриття спадщини відбулось у 1999 році до спірних правовідносин слід застосовувати норми ЦК 1963 року.

Відповідно до ст.524 ЦК 1963 р. спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до статей 529-532 ЦК 1963 р., спадкоємцями за законом є діти ( в т.ч. усиновлені), дружина і батьки ( усиновителі), онуки і правнуки померлого (перша черга), а також брати і сестри, дід та баба померлого ( друга черга). До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті.

Встановлено, що позивач - ОСОБА_2 та її батько ОСОБА_3, який є племінником померлого спадкодавця ОСОБА_7, не перебував на утриманні померлого, тому відповідно до вимог ЦК 1963 р. не належить до кола осіб, які є спадкоємцями ОСОБА_7 за законом, і з цих підстав вони не мають права на спадкування.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

В задоволення позову ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 до Свірзької сільської ради Перемишлянського району Львівської області що знаходиться за адресою: с. Свірж Перемишлянського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. Я. Гуняк