Рішення

від 18.12.2017 по справі 804/5505/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 р. Справа № 804/5505/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69; код ЄДРПОУ 37988899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" (51040, Дніпропетровська область, с. Могилів, вул. Шишканя, 29А; код ЄДРПОУ 20302482) про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69; код ЄДРПОУ 37988899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" (51040, Дніпропетровська область, с. Могилів, вул. Шишканя, 29А; код ЄДРПОУ 20302482), в якому позивач просить тимчасово зупинити виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється використання джерел викидів та джерел утворення викидів за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітня, а саме: лінія виготовлення соняшникової олії (бункер №1, трубопровід, ширетовка, бункер №2, плющілка, піч №№ 1, 2, 3, прес, фільтр, бак для зберігання олії, транпортер); 4 відстійники для олії, 2 мельниці, 1 зварювальний апарат ТОВ «АГРОС» , юридична адреса: вул. Шишканя, 29А, с. Могилів, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51040, про що видати виконавчий лист та направити його на адресу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

У обґрунтування позову зазначено, що в період з 14.08.2017 року по 18.08.2017 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.08.2017 року № 763-П та направлення на перевірку від 09.08.2017 року № 4-5954-9-3, повідомлення від 25.07.2017 року № 4-5156-8-3 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Агрос», у зв'язку із чим, було виявлено порушення природоохоронного законодавства, які на думку позивача являються грубим порушенням норм закону.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача надав письмові пояснення, в яких проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень зазначив, що ТОВ «Агрос» не здійснює діяльності на протязі одинадцяти років. На момент перевірки екологічною інспекцією товариство ніяких видів діяльності не проводило, тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 14.08.2017 року по 18.08.2017 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.08.2017 року № 763-П та направлення на перевірку від 09.08.2017 року № 4-5954-9-3, повідомлення від 25.07.2017 року № 4-5156-8-3 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.11-13).

У ході перевірки встановлено, що на підприємстві експлуатуються такі джерела викидів та джерела утворення викидів: лінія виготовлення соняшникової олії (бункер №1, трубопровід, ширетовка, бункер №2, плющілка, піч №№ 1, 2, 3, прес, фільтр, бак для зберігання олії, транспортер), 4 відстійники для олії, 2 мельниці ,1 зварювальний апарат. Інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітня відсутня, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітня також відсутній, у зв'язку із чим,ТОВ «Агрос» порушуються вимоги ст.ст.10. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Однак, відповідачем порушень природоохоронного законодавства зазначених в акті, на день подання позову не усунуто, тому позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року №1264-XII (надалі - Закон № 1264) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 34 Закону № 1264 завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

На підставі положень ст. 35 Закону №1264 державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, відповідно до якого Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року №429, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.11 року за № 1347/20085, затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до п.1 якого Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується (надалі - Положення).

Пунктом 4.2 Положення до завдань Держекоінспекції віднесено, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про здійснення заходів із запобігання забрудненню (засміченню) земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; законодавства про поводження з відходами щодо: дотримання вимог виданих дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; дотримання вимог виданих лімітів на утворення та розміщення відходів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.п.7,8 ст. 7 Закону України № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, аналіз названих правових актів дає змогу дійти висновку, що до повноважень адміністративного суду відноситься вирішення питань про повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Разом з тим, вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 4 Закону № 877, виключно законами встановлюється вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Так, у відповідності до вимог п. «в» ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року №2707-XII (далі - Закон №2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність, яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до статті 11 Закону №2707-XII:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 12 Закону №2707-XII господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що в період з 14.08.2017 року по 18.08.2017 року на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 09.08.2017 року №763-П та направлення на перевірку від 09.08.2017 року № 4-5954-9-3, повідомлення від 25.07.2017 року № 4-5156-8-3 було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос».

Під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було виявлено порушення ТОВ «Агрос» природоохоронного законодавства, а саме порушуються вимоги ст.ст.10. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Однак, як зазначає відповідач у своїх письмових поясненнях та вказане підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Агрос», в період проведення перевірки, а саме з 14.08.2017 року по 18.08.2017 року, фактично не здійснювало жодних видів господарської діяльності, що підтверджується актом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 19001/04-36-14-18-05/120302482 від 30.10.2017 року (а.с. 29, 53-62).

Так, згідно акту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №19001/04-36-14-18-05/120302482 від 30.10.2017 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрос», податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2014 року по 16.10.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 16.10.2017 року проводилася перевірка ТОВ «Агрос» за період з 17.10.2017 року по 23.10.2017 року.

В ході перевірки ТОВ «Агрос» було встановлено, що з 01.07.2014 року по 16.10.2017 року ТОВ «Агрос» не було платником податку на додану вартість (а.с. 53, 57).

За період, що перевірявся, згідно АІС «Податковий блок», ТОВ «Агрос» не перебувало у фінансово-господарських відностнах з іншими суб'єктами господарювання (а.с.55).

Також, у перевіряємому періоді втановлено, що підприємство фінансово-господарською діяльністю не займалось (а.с.56).

ТОВ «Агрос» за перевіряємий період діяльність не здійснювало, податок на доходи фізичних осіб не нараховувало. Чисельність працівників у ТОВ «Агрос» відсутня.

Фонд оплати праці за перевіряємий період склав 0,00 тис. гривень (а.с.57).

Перевіркою питань використання у діяльності праці найманих осіб встановлено, що ТОВ «Агрос» не використовує працю найманих працівників, діяльність не здійснювалася (а.с. 58).

Також, перевіркою правильності нарахувань, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язковне державне соціальнеи страхування порушень не встановлено (а.с.58).

Крім того, в ході перевірки товариства дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01.07.2017 року по 16.10.2017 року, було встановлено, що ТОВ «Агрос» не здійснювало зовнішньоекономічну діяльність (а.с.59).

Відтак, на підставі акту №19001/04-36-14-18-05/120302482 від 30.10.2017 року слід дійти висновку, про те, що ТОВ «Агрос» в період проведення Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області перевірки, а саме з 14.08.2017 року по 18.08.2017 року, фактично не здійснювало жодних видів господарської діяльності, тому в товариства відсутні відходи від виробництва та господарської діяльності.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, Державною екологічною інспекцією не було доведено у встановленому законом порядку, а також не підтверджено належними та допустимими доказами порушення ТОВ «Агрос» природоохоронного законодавства, а саме ст. 24 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" про застосування заходів реагування, задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у зв'язку із чим вони є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69; код ЄДРПОУ 37988899) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос" (51040, Дніпропетровська область, с. Могилів, вул. Шишканя, 29А; код ЄДРПОУ 20302482) про застосування заходів реагування -– відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Суддя

В.В Ільков