Постанова

від 28.12.2017 по справі 805/4819/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 р. Справа №805/4819/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення: 15 год. 30 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., за результатами проведеного судового засідання, в присутності секретаря судового засідання Притули С.С. в адміністративній справі за позовом Виконавчого комітету Слов`янської міської ради до Слов`янської міської партійної організації Всеукраїнського об`єднання Свобода , керівник ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача 6-й Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Донецькій області, Головне управління національної поліції в Донецькій області Слов`янський відділ поліції ГУНП в Донецькій області про обмеження шляхом заборони під час проведення Слов`янською міською організацією Всеукраїнського об`єднання Свобода 01.01.2018 року у місті Слов`янську Донецької області о 17-00 годині на Соборній площі та по вулиці ОСОБА_2 до пам`ятника ОСОБА_2 використання факелів (смолоскипів) та вогненебезпечних засобів,-

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність від 04.12.17 № 01.01-12/1821

від відповідача- Лілеєв С.В., паспорт

від третьої особи 1- ОСОБА_4, довіреність від 20.11.17 № 4292

від третьої особи 2- не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Слов`янської міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов`янської міської партійної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода", керівник ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача 6-й Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Донецькій області, Головне управління національної поліції в Донецькій області Слов`янський відділ поліції ГУНП в Донецькій області про обмеження шляхом заборони під час проведення Слов`янською міською організацією Всеукраїнського об`єднання "Свобода" 01.01.2018 року у місті Слов`янську Донецької області о 17-00 годині на Соборній площі та по вулиці ОСОБА_2 до пам`ятника ОСОБА_2 використання факелів (смолоскипів) та вогненебезпечних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 грудня 2017 року до виконавчого комітету Слов'янської міської ради звернулася Слов'янська міська партійна організація ВО Свобода з повідомленням про те, що 01.01.2018 року о 17 год. 00 хв. проводитиме ходу з використанням прапорів, банерів, смолоскипів. Вказана хода розпочнеться від Соборної площі і пройде вулицею ОСОБА_2 до пам'ятника ОСОБА_2. Орієнтована кількість присутніх 200 осіб, відповідальні за порядок під час проведення ходи ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Як вказує позивач, із вказаного повідомлення виконавчому комітету стало відомо, що під час ходи будуть використовуватися факели, буде проведено так званий смолоскипний марш на честь ОСОБА_6, дана інформація міститься на офіційних сторінках ВО ОСОБА_6 . При цьому, позивач зазначає, що застосування вогню (факелів) під час проведення даних заходів суперечить нормам Наказу МВС України від 30.12.2014 року № 1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні , нормам Кодексу цивільного захисту України, застосування вогню створює загрозу життю та здоров'ю населення, мешканцям будинків повз яких планується проведення ходи, оскільки відстань до будинків буде меншою ніж 30 метрів, згідно до норм наказу МВС України від 30.12.2014 року № 1417.

Разом з цим, позивач наголошує, що у м. Слов`янську під час проведення факельної ходи 29.01.2017 року прогримів вибух, у зв'язку з тим що невідомі особи кинули вибуховий пакет у дворі центральної лікарні та вибуховою хвилею було вибито вікна в будівлі на вулиці ОСОБА_2, постраждалих не було.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/4819/17-а та призначено підготовче засідання на 28.12.2017 року о 09 год. 30 хв.

В підготовче засідання з`явилися повноважні представники позивача, відповідача та третьої особи - 1. Повноважний представник третьої особи- 2 в підготовче засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

В підготовчому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що право громадян України на мирні збори гарантується ч. 1 ст. 39 Конституції України, згідно з якою вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно повідомляються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування .

В Україні масові заходи громадян розділені на такі категорії: зібрання, мітинг, демонстрація, вулична хода та пікетування. 01.01.2018 року відбудеться саме хода, яка має назву "Смолоскипний марш на честь ОСОБА_7". Повідомлення про проведення заходу подано у місцевий орган влади згідно з вимогами чинного законодавства України. Також у вказаному листі - повідомленні вказано категорію масового заходу, а саме хода "Смолоскипний марш на честь ОСОБА_7".

При цьому, відповідач зазначає, що в містах України регулярно проводяться масові заходи з використанням смолоскипів. Разом з цим, жодного випадку заборони таких маршів не було. Крім того, 1 січня традиційно у багатьох містах країни проходить Смолоскипний Марш , який приурочений на честь Провідника Української ОСОБА_8 ОСОБА_7 . Зокрема Донецька обласна організація ВО Свобода разом з ротою Особливого призначення МВС Січ буде проводити дану ходу в прифронтовій Авдіївці.

У Слов'янську Смолоскипний марш на честь Провідника Української ОСОБА_8 ОСОБА_7 проводиться третій рік поспіль, також було організовано смолоскипні марші до ОСОБА_9 Крут у 2015, 2016 та 2017 роках. Також в ОСОБА_10 України 22 січня 2017 року. Жодних нарікань до Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода", як організатора заходів, від органів місцевої влади, МВС, МНС та СБУ не надходило.

В підготовчому засіданні, представником третьої особи - 1 надані пояснення, в яких зазначено, що в пунктом 1.18 глави 1 розділу III діючих Правил пожежної безпеки в Україні встановлено заборону: розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати не загашене вугілля забороняється. В окремих випадках для приготування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вогню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум'я.

Від третьої особи - 2 письмових пояснень щодо адміністративного позову позивача до суду не надано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2017 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом Виконавчого комітету Слов`янської міської ради та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 28 грудня 2017 року о 10:30 год.

У судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

У судовому засіданні повноважний представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні повноважний представник третьої особи-1 надав суду пояснення, в яких зазначив про можливі порушення приписів Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 року №1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні .

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи - 1, розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Слов'янська міська партійна організація Всеукраїнського об'єднання Свобода (Слов'янська МПО ВО Свобода ) (ідентифікаційний код 37011306, 84116, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Каховська, будинок 24) зареєстрована в якості політичної партії виконавчим комітетом 21.04.2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис 1 277 102 0000 001945.

19 грудня 2017 року голова Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода ОСОБА_1 листом б/н від 19.12.2017 року надіслав повідомлення до заступника міського голови м. Слов'янська ОСОБА_11 про те, що 01.01.2018 року о 17 год. 00 хв. буде проведено хід з використанням прапорів, банерів та смолоскипів від площі Соборної по вулиці ОСОБА_2 до пам'ятника ОСОБА_2, орієнтовна кількість присутніх 200 осіб. Відповідальні особи - ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Вказаний лист отримано 19.12.2017 року Виконавчим комітетом Слов`янської міської ради вх. № 01.01-05г/4110 (а.с. 9).

З повідомлень прес-служби Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода вбачається, що Смолоскипна хода , приурочена на честь Провідника Української ОСОБА_8 ОСОБА_7.

26.12.2017 року Виконавчий комітет Слов'янської міської ради звернувся з листами № 01.01-05г/4110 до начальника Слов'янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 та начальника Слов'янського районного управління головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Донецькій області ОСОБА_13 щодо надання інформації чи був встановлений факт порушення громадського порядку під час проведення 29.01.2017 року акції Слов'янською міською організацією ВО Свобода у м. Слов`янську та чи відкривалося кримінальне провадження по даному факту та які були його наслідки (а.с. 13-14).

27.12.2017 року Слов'янський відділ поліції ГУНП в Донецькій області надав відповідь на лист від 26.12.2017 року, в якому повідомив Виконавчий комітет Слов'янської міської ради про те, що при проведенні 29.01.2017 року ходи Слов'янською міською організацією ВО Свобода пролунав вибух. Так, 29.01.2017 року о 17 год. 20 хв. до чергової частини Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що невідома особа знаходячись поблизу будівлі за адресою: м. Слов'янськ, вул. Т. Шевченка, б. 40, із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинила хуліганські дії. 29.01.2017 року вказаний факт зареєстрований до ЖЄО Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області за № 2870, та внесений до ЄРДР за №12017050510000293 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, досудове розслідування вказаного кримінального провадження доручено СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області. У даному кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила вказане правопорушення, у зв'язку з чим на теперішній час оперативні підрозділи виконують доручення в порядку ст. 40 КПК України. Також, за даним фактом виконуються вказівки Слов'янської місцевої прокуратури (а.с. 15).

Вказані повідомлення стали підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Частиною 9 цієї ж статті передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження.

Якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов'язаний його застосувати.

В свою чергу, реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Частиною першою статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (надалі - Конвенція), гарантовано кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання.

Частиною другою статті 11 Конвенції встановлено, що здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до статті 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII, передбачено право на мирні збори. Крім цього, зазначена стаття визначає, що користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Право громадян України на мирні зібрання гарантується також Конституцією України, згідно з частиною першою статті 39 якої, вони мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 280 КАС України, суд має право прийняти рішення не лише про заборону проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій, але й про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо).

Тобто, у разі прийняття адміністративним судом обмежувального рішення зібрання не забороняється у цілому, проте щодо нього запроваджуються певні обмеження.

Так, суд зазначає, що обмеження можуть стосуватись питань часу, місця, форми, способу проведення зібрання, висловлювань лозунгів що їх мають намір використовувати. При цьому, перелік можливих обмежень не є закритим, а відтак, судом можуть запроваджуватись й інші обмеження, що відповідають обставинам конкретного зібрання.

Разом з цим, суд відмічає, що прийняття судом обмежувального рішення, як і рішення про повну заборону зібрання має узгоджуватися з положеннями частини 2 статті 39 Конституції України, з якої випливає, що будь-яке обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань може бути застосовано судом лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Тобто, обмежувальне рішення адміністративного суду буде правомірним лише у тому випадку, якщо воно приймається:

1) з метою захисту (охорони) щонайменше рівнозначного права на свободу мирних зібрань правового блага (права, свободи, законного інтересу);

2) за обов'язковим дотриманням принципу співмірності втручання;

3) як реакція на реально існуючу небезпеку для відповідного правового блага.

Враховуючи викладене вище, для правильного вирішення справи необхідно виходити з того, що встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань можливе тільки у разі створення дійсної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

В розумінні статті 1 Закону України Про основи національної безпеки України (далі - Закон № 964-IV) національна безпека визначається як - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.

При цьому, об'єктами національної безпеки згідно з статті 3 Закону № 964-IV є: людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи; суспільство - його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

В свою чергу, громадський порядок можна визначити як сукупність усіх правил, що регламентують суспільні процеси і відносини між його окремими частинами; у вузькому - інститути і норми, що обумовлюють статус людини і громадянина та соціальних груп у суспільстві тою мірою, якою це зумовлено їх інтересами та закономірностями розвитку самого суспільства, а також науково обґрунтовані відносини між членами суспільства та його структурними елементами.

Сіракузькі принципи тлумачення обмежень і відступів від положень Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, схвалених економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних ОСОБА_8 у 1985 році містять тлумачення понять "національна безпека", "громадський порядок", "громадська безпека" та інших, що стосуються окремих положень щодо обмеження прав.

Так, "громадський порядок" визначається як сукупність норм, які забезпечують життєдіяльність суспільства або як низку основоположних принципів, на яких побудовано суспільство. Повага до прав людини є частиною громадського порядку. Громадський порядок необхідно тлумачити в контексті задач конкретного права, яке обмежено з цієї підстави. Громадська безпека означає захист від загрози безпеці людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

В свою чергу, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) здійснення повноважень щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян під час проведення мирних зібрань покладено на органи місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини першої статті 38 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю є одними з провідних функцій місцевої державної адміністрації на виконання її повноважень у галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян.

Отже, виконавчі комітети місцевих рад здійснюють повноваження щодо організації та контролю за забезпеченням охорони громадської безпеки, громадського порядку під час проведення мирних зібрань, а органи міліції безпосередньо забезпечують громадський порядок, безпеку дорожнього руху, безпеку громадян тощо на таких заходах.

В обґрунтування необхідності обмеження під час проведення Слов'янською міською організацією Всеукраїнського об'єднання Свобода 01 січня 2018 року у місті Слов'янську Донецької області о 17 год. 00 хв. на Соборній площі та по вулиці ОСОБА_2 до пам'ятника ОСОБА_2 шляхом заборони використання факелів (смолоскипів) та вогненебезпечних засобів, як вважає позивач, передбачаються заворушення чи вчинення кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з письмового повідомлення Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання Свобода вбачається, що, останні повідомляють про те, що 01 грудня 2018 року о 17 год. 00 хв. буде проводитись хода з використанням прапорів, банерів та смолоскипів з орієнтованою кількістю присутніх 200 осіб, приурочену до дня народження Провідника Української ОСОБА_8ОСОБА_7.

При цьому, представником 6-ого Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області в судовому засіданні надані пояснення в яких, останній зазначив, що під час проведення попередніх Смолоскипних маршів не було зафіксовано порушень правил протипожарної безпеки.

А тому, з урахуванням викладеного вище, суд критично ставиться до посилання позивача в своїй позовній вимозі щодо обмеження шляхом заборони використання факелів (смолоскипів) та вогненебезпечних засобів під час ходи 01.01.2018 року, оскільки позивачем не надано суду доказів про наявність реальної загрози для безпеки людей, їхньому життю або фізичному здоров'ю, а також серйозних збитків їхньому майну.

Натомість, представник відповідача в судовому засіданні заперечив наявність будь-яких агресивних намірів або вчинків які б провокували суспільство на вчинення заворушень. Пояснив, що відповідальними особами за проведення мирного зібрання проводиться інструктаж для учасників акції з метою забезпечення безпеки учасників акції та громадського порядку.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що акція проводиться не вперше та випадків загоряння через використання смолоскипів під час проведення попередніх акцій не було. Вказані обставини підтвердив повноважний представник третьої особи- 1 - 6-ого Державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС у Донецькій області у судовому засіданні.

Окрім того, судом встановлено, що позивач повідомлений про проведення вказаних мирних заходів - 19.12.2017 року, що дає можливість органу місцевого самоврядування виконати законодавчо покладений на них обов'язок згідно статті 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та забезпечити дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань громадян 01.01.2018 року.

Стосовно посилання позивача та представника третьої особи-1 в адміністративному позові та письмових поясненнях про порушення відповідачем прав інших громадян, які не є учасниками мітингу, з посиланням на п.1.18 Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 року №1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, яким заборонено розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, суд вважає за доцільне застосувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні ОСОБА_14 проти Росії від 23.10.2008 року (заява № 10877/04, п.44), згідно з яким будь-яка демонстрація в громадському місці неминуче, до певної міри порушує загальний перебіг життя, включаючи перешкоди для руху людей".

Крім того, в цьому контексті доцільно застосувати висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні ЄСПЛ BARRACOc. FRANCE від 05.06.2009 року, (заява 31684/05), згідно з яким будь-яка подія в громадському місці викликає певною мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючого порушення руху (транспорту) і за відсутності насильства з боку демонстрантів важливо, щоб влада продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода зібрань не була позбавлена своє суті і змісту .

Крім того, Європейський суд у своєму рішенні DJAVIT AN v TURKEY від 20.02.2003 року, (заява № 20652/03) вказав: Держави повинні не лише охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування необгрунтованих непрямих обмежень цього права... Хоча основним об'єктом статті 11 є захист особистості від свавільного втручання з боку публічної влади у здійснення захищених прав, але крім того, можуть бути позитивні зобов'язання щодо забезпечення ефективного здійснення цих прав .

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 280, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Виконавчого комітету Слов'янської міської ради (Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна,2) до Слов'янської міської партійної організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (37011306, 84116 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Каховська,24), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача 6-й Державний пожежно-рятувальний загін ГУ ДСНС у Донецькій області, Головне управління національної поліції в Донецькій області Слов`янський відділ поліції ГУНП в Донецькій області про обмеження шляхом заборони під час проведення Слов`янською міською організацією Всеукраїнського об`єднання Свобода 01.01.2018 року у місті Слов`янську Донецької області о 17-00 годині на Соборній площі та по вулиці ОСОБА_2 до пам`ятника ОСОБА_2 використання факелів (смолоскипів) та вогненебезпечних засобів- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення адміністративного суду про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань подається не пізніше дня, наступного за днем його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадженні або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.