КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2017 року Справа № П/811/2085/17
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді -Сагуна А.В., суддів - Пасічника Ю.П., Черниш О.А. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Амітіст" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Амітіст" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №232599/40078507 Державної фіскальної служби України від 18 жовтня 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Амітіст відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 03 жовтня 2017 року № 1;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкову накладну від 03 жовтня 2017 року № 1.
Відповідач правом подання письмових заперечень не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 142).
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.144).
Відповідно до ч. 9 ст. 202 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
02.10.2017 між позивачем та Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України укладено договір поставки № КИР0106-С. Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах (а.с. 39-41).
03.10.2017 позивачем складено податкову накладну № 1 та направлено 09.10.2017 засобами електронного зв'язку для реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 8-9).
Підставою для складення податкової накладної стала поставка на користь ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України кукурудзи, що підтверджується додатковою угодою до договору (а.с. 42), договором оренди автотранспорту (а.с. 43), актом приймання-передачі (а.с. 44), видатковою накладною (а.с. 88).
Також, позивач надав документи на підтвердження наявності можливостей для вирощування та зберігання кукурудзи, а саме: договори позики сільськогосподарської техніки, акти приймання-передачі, додатки до договору поставки, договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, протоколи погодження розцінок, договори поставки, договори купівлі-продажу, специфікацію, договір оренди транспортних засобів, договір складського зберігання зерна, договір на відпуск ПММ, акти здачі-приймання робіт , акти звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, виписки з банку, акти витрат насіння і садивного матеріалу (а.с. 45-87, 90-137).
Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно з підпунктами «а» , «б» пункту 185.1. статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).
У відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Аналогічні норми містяться і у підпункті 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як вбачається зі змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.10.2017 контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567. (а.с. 9).
Водночас, у вищевказаній Квитанції фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.
Разом з тим, фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України, не вказано у зазначеній Квитанції конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.
Так, наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі Наказ № 567) містить у собі пункт 4 наступного змісту: «Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки» .
Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу № 567 містить пункт 4 наступного змісту: «Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , « ;Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою» .
У свою чергу, у відповідності до підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.
На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України позивачем було направлено на адресу ДФС України:
- повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена;
- первинні документи (а.с. 10,13-15)
Також, позивачем на адресу відповідача було направлено таблицю даних платника податку, яка не прийнята та не врахована без зазначення причин неврахування (неприйняття) (а.с. 11).
Разом з тим, Комісією Державної фіскальної служби України, незважаючи на вищевказані повідомлення позивача та додані до них документи, прийнято рішення № 232599/40078507 від 18 жовтня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 03.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування (а.с.16).
Проте, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
У свою чергу, абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування» , або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування» .
Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача при винесенні рішення, а також саме рішення є протиправним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні/розрахунки коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність у позивача, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України та на те, що такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкового накладної №1 від 03.10.2017.
Аналогічну правову позицію висловив і Вищий адміністративний суд України у постанові від 15.07.2015 (справа № К/800/62702/14) та в ухвалі від 16.03.2016 (справа № К/800/63884/14).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення № 232599/40078507 від 18 жовтня 2017 року і задоволення позовних вимог у цій частині.
Стосовно позовної вимоги в якій позивач просить зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1, суд зазначає наступне.
Приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.
Водночас, у даному випадку, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Представник позивача не зазначає дату, якою просить зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1, а тому суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод, позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, та зобов'язати останнього зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1, з дня зупинення - 09.10.2017.
Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 3200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення №232599/40078507 Державної фіскальної служби України від 18 жовтня 2017 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю Амітіст відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 03 жовтня 2017 року № 1.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Амітіст від 03 жовтня 2017 року №1, з дня зупинення - 09.10.2017.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Амітіст" (код ЄДРПОУ - 40078507) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України у розмірі 3200 грн. (три тисячі двісті грн.).
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амітіст", код ЄДРПОУ - 40078507, вул. Леніна, буд. 10, с. Велика Северинка, Кіровоградський район, Кіровоградська область, 27613.
Державна фіскальна служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053.
Головуючий суддя А.В. Сагун
судді Ю.П. Пасічник
ОСОБА_1
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2017 |
Оприлюднено | 29.12.2017 |
Номер документу | 71328922 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. Сагун
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні