Рішення

від 26.12.2017 по справі 817/2067/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2017 року м. Рівне №817/2067/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Левченко Т.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

до Виробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія"

про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій,

В С Т А Н О В И В:

Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду з позовом до Виробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія" про стягнення заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за вересень-грудень 2017 року в сумі 1994,20грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Враховуючи викладене, відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. В редакції до 17.02.2000 вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

За даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua) станом на 26.12.2017 Виробничий кооператив "Острозька фабрика Вілія" є платником єдиного податку третьої групи (а.с.20).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, відповідач повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Абзацом 1-3-підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд дійшов висновку, що Виробничий кооператив "Острозька фабрика Вілія", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію на пільгових умовах, згідно з пунктами "б" – "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (а.с.8,9), зобов'язані сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах.

Дотримуючись вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (а.с.6), який у встановленому порядку відповідачем не оскаржений.

Вказаний розрахунок складений з урахуванням вимог пункту 6.2 Інструкції, яка передбачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003. Відповідно до розрахунку позивача за період з вересня 2017 року по листопад 2017 року відповідач повинен покрити витрати на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, в сумі 1495,65грн.

Відповідно до п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Всупереч викладеному відповідачем не внесено до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень-листопад 2017 року, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком фактичних витрат (а.с.5, 7).

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 5 червня (№ 21-167а12) та 25 вересня 2012 року (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (№№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (№ 21-471а13).

          Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень-листопад 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2017 року в сумі 498,55грн. суд зазначає наступне.

          З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 13.12.2017, а внести до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2017 року необхідно до 25.12.2017. Тобто, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за грудень 2017 року раніше ніж в нього виникло право на таке звернення, а вирішення спорів на майбутнє Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає. А тому, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

          Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.          

          Судові витрати по справі згідно з ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

          Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія" (код ЄДРПОУ 02971558; 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Сагайдачного, буд.47А) на користь Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (р/р 25602307995640 в ВАТ Ощадбанку, МФО 333368, код ЄДРПОУ 40375260; 34700, м. Корець, вул. Старомонастирська, 8) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за вересень-листопад 2017 року в сумі 1495,65грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень 65коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя                               Жуковська Л.А.