Рішення

від 27.12.2017 по справі 817/1992/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

        РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я і м е н е м   У к р а ї н и 27 грудня 2017 року м. Рівне               №817/1992/17 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області      до Сільськогосподарського  виробничого кооперативу "Чаква"      про стягнення боргу по пільговим пенсіям, В С Т А Н О В И В: Володимирецьке  об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області  звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Чаква"  про стягнення боргу по пільгових пенсіях, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за жовтень - грудень  2017 року у загальній сумі 46293,06 грн. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Відповідно до частин 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 КАС України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Повно та всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз. 1). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абз. 1-3 пп. 1). Закон України №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР. Згідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (абзац 4 пункту 1). Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР визначено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 100 % від об'єкта оподаткування. Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, встановлено, що: розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підпунктом 6.7 пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Судом встановлено, що позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення",  з жовтня 2017 року, з листопада 2017 року, якими визначено місячні розміри фактичних витрат (а. с. 7-12, 13). Матеріалами справи підтверджується, що зазначеним в розрахунках працівникам відповідача призначено пенсію за віком на пільгових умовах, як жінкам, які працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей. При цьому, відповідач не є платником, віднесеним до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (а.с.26-46). Згідно п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. За змістом Постанови Кабінету Міністрів України "Про призначення пенсії на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" від 16.05.1992 року №244, жінки, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті І цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподарському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства. Абзацом 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах                     (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року -                           за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII покриваються підприємствами та організаціями, за винятком лише покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Висновки аналогічного характеру наведені у постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року по справі №2а/0370/1328/11. Отже, працівники відповідача мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка відшкодовується за рахунок коштів роботодавця. Як зазначає позивач, відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень - грудень 2017 року в загальній сумі46293,06 грн. З цього приводу суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 08.12.2017 року, а внести до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2017 року необхідно до 25.12.2017 року,  у відповідності до вимог підпункту 6.7 пункту 6 Інструкції. Тобто, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за грудень 2017 року раніше ніж в нього виникло право на таке звернення, а вирішення спорів на майбутнє Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає. А тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості за грудень 2017 року  в сумі 15604,59грн. - до задоволення не підлягають. Натомість, відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень-листопад 2017 року в сумі 30688,47 грн. Станом на час розгляду справи, доказів сплати Сільськогосподарським виробничим  кооперативом "Чаква"  заборгованості за жовтень-листопад 2017 року в сумі 30688,47  грн. - суду не надано. Згідно з пп. 6, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, що затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, Управління Фонду здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів та стягують у передбаченому законодавством порядку їх своєчасно не нараховані та/або не сплачені суми. Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень-листопад 2017 року 30688,47грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За наведених обставин, позовні вимоги частково підтверджені належними та допустимими доказами, а тому поданий позов необхідно задовольнити частково. Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні. Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд В И Р І Ш И В : Позов задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого  кооперативу "Чаква" (код ЄДРПОУ 00855629, місцезнаходження: Рівненська область, Володимирецький район, с.Чаква) на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (код ЄДРПОУ 40377142, місцезнаходження: вул. Соборна, 28, смт. Володимирець, Рівненська область, 34300) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з жовтня 2017 року по листопад 2017 року в розмірі 30 688(тридцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 47 коп. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                  Борискін С.А.