Рішення

від 23.11.2017 по справі 910/16837/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2017Справа №910/16837/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю САН ПРОТЕКШН СІСТЕМ

Про стягнення 10325,19 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Спиридонов О.В. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС до товариства з обмеженою відповідальністю САН ПРОТЕКШН СІСТЕМ про стягнення 10099,58 грн., з яких: 9809,42 грн. боргу, 290,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачеві помилково перераховані позивачем кошти.

Суд своєю ухвалою від 02.10.2017 порушив провадження у справі № 910/16837/17, розгляд останньої призначив на 30.10.2017.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляду справи до 23.11.2017.

Позивач подав заяву про зміну підстав позову, зазначивши, що відповідач не поставив товар, оплачений позивачем.

Також позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 10325,19 грн., яких: 9809,42 грн. боргу, 515,77 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач відзиву на позов не надав, прибуття представника в судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Товариства з обмеженою відповідальністю САН ПРОТЕКШН СІСТЕМ (продавець) виставило товариству з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС (покупцю) рахунок-фактуру № СФ-0000739 від 21.03.2017 на суму 9809,42 грн. за поставку горизонтальних жалюзі.

Платіжним дорученням № 1249 від 24.03.2017 позивач перерахував відповідачу 9809,42 грн..

Виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідач товар не поставив.

Вимога позивача № 20 від 14.06.2017 про повернення попередньої оплати до 23.06.2017 залишена відповідачем без задоволення.

Право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк передбачено ч. 3 ст. 693 ЦК України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Станом на день розгляду справи товар на суму 9809,42 грн. відповідачем не поставлено, кошти не повернуто.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 9809,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 515,77 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Визначення розміру процентів позивачем здійснено виходячи з розміру облікової ставки НБУ, яка ним застосована на підставі аналогії закону (ч. 1 ст. 8 ЦК України) та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, що встановлює проценти за договором позики.

Водночас, правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої ст. 8 ЦК України.

Отже, оскільки розмір процентів не встановлено Договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, вимоги про стягнення 515,77 грн. процентів задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 9809,42 грн. боргу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю САН ПРОТЕКШН СІСТЕМ (проспект Перемоги, 16, офіс 73, м. Київ, 01135, код 40356735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТОДИСТРИБ'ЮШН КАРГО ПАРТС (вул. Закревського, 16, м. Київ, 02222, код 37141112) 9809,42 грн. боргу, 1520,08 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 27.12.2017.

Суддя С. А. Ковтун