Ухвала

від 12.12.2017 по справі 910/20915/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.12.2017Справа № 910/20915/16

За скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА"

на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Логістичний консалтинг центр-3"

про стягнення 2 525 209,38 грн.

за участю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від скаржника (позивача) - Бонтлаб В.В. за дов.

від відповідача - не з'явився

від Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Маціборук В.О. - представник за довір.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається скарга товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 18.01.2017 року №910/20915/16 у виконавчому провадженні № 54157229.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року вищевказану скаргу у справі № 910/20915/16 призначено до розгляду.

Подана скарга мотивована тим, що державним виконавцем не вчинено всіх заходів, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема не вживались заходи щодо визначення залишку на рахунках боржника, не накладено арешт на грошові кошти, що перебувають в касі боржника, не вчинено заходів щодо вилучення готівки та майна, які належать боржнику, не здійснено вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника, перевірку майнового стану боржника, в зв'язку з чим просив суд визнати незаконною бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/20915/16 від 18 січня 2017 р., зобов'язати, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, виконати наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/20915/16 від 18 січня 2017 р., зобов'язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві виконати визначені у скарзі виконавчі дії.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року у справі № 910/20915/16 позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видані накази № 910/20915/16 від 18.01.2017 року.

16.06.2017 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54157229.

16.06.2017р. державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника.

20.06.2017 року державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №54157229 державним виконавцем здійснено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, платіжна вимога №54157229/33 від 20.06.2017р. повернуто ПАТ Укрсиббанк без виконання.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст.26 ЗУ Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема наказу, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого накладає арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, тощо.

Відповідно до ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно ч. 8 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, цінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються в зберігання установам Національного банку України, які зобов'язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Частиною 8 ст.48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів проведення перевірок у порядку встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Відповідно до ст.54 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Наразі, в матеріалах справи, відсутні докази вчинення державним виконавцем всіх необхідних дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження , які були б спрямовані на здійснення примусового виконання наказу господарського суду м. Києва виданого 18.01.2017 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року у справі №910/20915/16.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У Рішенні від 26.06.2013 по справі №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії Харківобленерго щодо офіційного тлумачення положень п.2 ч.2 ст.17, п.8 ч.1 ст.26, ч.1 ст.50 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що Конституційний Суд України, розглядаючи цю справу, брав до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із Рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 зі справи Совтрансавто-Холдинг проти України" визначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (згадується в п.4 Інформаційного листа №01-8/1427 від 18.11.2003 Вищого господарського суду України Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні ).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, а також виходячи з того, що державним виконавцем не були в повному обсязі вчинено виконавчі дії з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва виданого 18.01.2017 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 року у справі №910/20915/16 доводи викладені стягувачем у скарзі визнаються судом обґрунтованими.

Виходячи з того, що виконавчі дії вчиняє саме державний виконавець, суд може зобов'язати його належним чином здійснити передбачені законом виконавчі дії.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОНТЕКС УКРАЇНА" на бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві - задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/20915/16 від 18 січня 2017 р.

3. Зобов'язати Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснити виконавчі дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/20915/16 від 18 січня 2017 р.

Суддя Л.М. Шкурдова