Постанова

від 12.12.2017 по справі 924/656/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 924/656/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 1996 від 29.01.2016 р. );

від відповідача 1 - ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 14.06.2017 р.);

від відповідача 2 - ОСОБА_3 ( довіреність № 7-2017 від 31.12.2017 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-1 ТзДВ "Хмельницька трикотажна фабрика" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.09.17 р. у справі № 924/656/16

за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика"

до Спільного малого підприємства "Юпітер"

про стягнення збитків у розмірі 367 484 грн. 84 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.09.2017 р. у справі № 924/656/16 (головуючий суддя Муха М.Є., суддя Заверуха С.В., суддя Танасюк О.Є.) позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика" задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика" на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області - 367484,84 грн. збитків та 5512,28 грн. судового збору. В позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до спільного малого підприємства "Юпітер" про стягнення збитків в розмірі 367484,84 грн. відмолено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обгрунтування скарги зазначає, що об'єкти незавершеного будівництва, за втрату яких з відповідача-1 стягуються збитки, не являються державною власністю, оскільки будувались після приватизації цілісного майнового комплексу і не могли бути включеними до акту оцінки. Також судом безпідставно застосовані норми матеріального права, а саме - ст. 18 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" та ч. 3 ст. 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які не підлягали застосуванню, та порушені норми ст. 1166 ЦК України в частині відсутності протиправної поведінки з боку відповідача-1. Відзначає, що об'єкти недобудованої котельні та частини огорожі, вартість яких стягнуто з відповідача-1, на даний час є в наявності та знаходяться на земельній ділянці СМП "Юпітер". Вказане підтверджується висновком Відділу містобудування та архітектури Хмельницької ОДА від 16.06.2017 р. № 01-15/306. Поряд з цим звертає увагу, що судом першої інстанції неправильно визначено початок перебігу строку позовної давності та відповідно не застосовано позовну давність до спірних правовідносин.

В додаткових поясненнях до скарги апелянт відзначає, що місцевим господарським судом не було виконано вказівки ВГСУ щодо перевірки факту чи є майно, правао власності на яке зареєстровано за СМП "Юпітер", тим же самим майном, за втрату якого з відповідача-1 стягуються збитки. Також відзначає, що позивач неправомірно включив до складу збитків суму ПДВ, оскільки одержання потерпілим (платником ПДВ) грошової компенсації за втрачене майно не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

В судових засіданнях представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що підтвердженням належності майна до державного є довідка ЗАТ "Хмельницька трикотажна фабрика" від 01.12.1998 р. № 349, в якій зазначено суму державних коштів, витрачених на будівництво спірного об'єкту. Відзначає, що оскільки приватизація об'єкта незавершеного будівництва "Модуль № 2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі" не відбулась, майно залишається у ТДВ "Хмельницька трикотажна фабрика" на балансі - як державне, тому позбавити відповідальності балансоутримувача за збереження такого державного майна є неправомірним. Обставини відсутності майна за його місцезнаходженням підтверджені висновком по перевірці наявності державного майна, який наданий по завершенню роботи комісії та підписаний начальником Відділу містобудування та архітектури Хмельницької обдержадміністрації. Вважає, що судом першої інстанції підставно враховано початок перебігу строку позовної давності з 2014 року, після підтвердження факту відсутності майна прокуратурою міста Хмельницького. Доводи в частині неправомірного нарахування ПДВ вважає необгрунтованими, оскільки розрахунок збитків здійснювався відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 р. № 1891, Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затверджених Постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, Порядку визначення розиіру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116.

В судових засіданнях представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення та просить відмовити в задоволенні скарги.

Відповідач-2 у наданих суду письмових поясненнях вказує, що погоджується з доводами апелянта про неправомірне включення позивачем до переліку об'єктів, які підлягають приватизації та прийняття рішення про їх приватизацію незавершеного будівництва Модуля № 2, котельної та частини огорожі, оскільки відповідно до Акту перевірки такими об'єктами визначено - огорожу довжиною 244 м., будівлю прохідної площею 26 кв.м. та модульну будівлю № 1 складу загальною площею 892,8 кв.м. Разом з цим заперечує доводи апелянта про те, що земельна ділянка площею 0,16 га по вул. Трудова, 25, яка залишилась у постійному користуванні ЗАТ "Хмельницька трикотажна фабрика" являється частиною земельної ділянки площею 0,129 га по вул. Трудова, 27, яка передана в оренду СМП "Юпітер". Вказує, що за відсутності кадастрового номеру та чітких меж і відомостей про місцезнаходження земельної ділянки площею 0,16 га, яка нібито рахується за відповідачем-1, доводи в цій частині є безпідставними. Не погоджується також з твердженням апелянта про те, що належна на праві власності СМП "Юпітер" капітальна споруда - "ангар" являється спірним модулем № 2, оскільки дані об'єкти мають різні технічні характеристики. При цьому відзначає, що право власності на "ангар" набуто СМП "Юпітер" правомірно та на законних підставах.

В судових засіданнях представник відповідача-2 підтримав наведені пояснення та просив врахувати останні при вирішенні спору.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з обставин справи, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 21.06.1999р. №1164 „Про перелік об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації" до переліку об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній власності та підлягали приватизації, було включено Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі (державна частка власності) по вул. Трудова, 25 м. Хмельницький, що належить ЗАТ "Хмельницька трикотажна фабрика .

Згідно наказу Фонду державного майна України (Регіональне відділення по Хмельницькій області) від 16.10.2006р. №528 було вирішено приватизувати об'єкт незавершеного будівництва - „Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі - державна частка, м. Хмельницький, вул. Трудова, 25, який перебуває на балансі ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" шляхом продажу на аукціоні (п.1 Наказу). Здійснити інвентаризацію придбаних для об'єкта незавершеного будівництв матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва та придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування. Призначити дату оцінки вартості об'єкта незавершеного будівництва станом на 31.10.2006р. (п. 2,3 Наказу №528).

12.01.2011р. Фонд держмайна України звернувся до ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" із листом за вих.№11-05-00119, відповідно до якого просив у зв'язку із виготовленням технічної документації із землеустрою, на якій розміщено об'єкт незавершеного будівництва „Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі", надати копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку під об'єктом та дозвіл на виконання будівельних робіт.

Натомість, 07.04.2011р. ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика" листом №24 надала відповідь про те, що документація на будівництво обєкта „Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі" втрачено.

Листами від 08.05.2012р. №11-05-01150, від 17.09.2012р. №11-05-02278, від 05.11.2012р. №11-05-02780, від 12.12.2012р. №11-05-03170 Регіональне відділення ФДМ по Хмельницькій області звернулось до балансоутримувача із вимогою підтвердити наявність майна, в якому присутня частка державної власності, та про надання документів, необхідних для приватизації обєкта.

18.08.2011р. регіональне відділення ФДМ по Хмельницькій області звернулось до прокуратури м. Хмельницького із листом за вих.№10-05-01925, повідомивши про те, що при виїзді представників регіонального відділення на місце розташування об'єкта приватизації по вул. Трудовій, 25, фактичної наявності об'єкта не виявлено.

Із листом від 14.01.2013р. за вих.№10-05-00112 аналогічного змісту Регіональне відділення ФДМ по Хмельницькій області звернулось до прокуратури міста Хмельницького.

Регіональне відділення ФДМ по Хмельницькій області звернулось до прокуратури Хмельницької області (лист від 29.01.2014 №10-05-0232) щодо перевірки можливої втрати державного майна, оскільки при виїзді на місце розташування об'єкта представниками регіонального відділення фактичної наявності останнього не виявлено.

За дорученням прокуратури, Хмельницьким міським відділом УМВС України у Хмельницькій області проведено перевірку, в ході якої встановлено, що на балансі ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика перебуває даний об'єкт, балансова вартість якого 18,4 тис. грн., проте документи у товариства відсутні та місце розташування не встановлено (лист від 04.02.2014. № 1567 вих-14).

21.07.2015р. Регіональне відділення звернулось листом за №11-05-02138 до Хмельницького бюро технічної інвентаризації щодо виготовлення технічної документації.

У відповідь (лист від 23.09.2015р. №4347/01-18) Хмельницьке БТІ зазначило, що виготовити паспорт на даний об'єкт не має можливості, оскільки у балансоутримувача - ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика відсутня проектна документація, тому неможливо визначити відсоток готовності.

08.04.2015р. згідно наказу регіонального відділення ФДМ у Хмельницькій області №202 вирішено створити комісію по визначенню розмірів збитків що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі регіонального відділення, а саме: фактична відсутність державного майна - об'єкта незавершеного будівництва „Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі", комісії здійснити стандартизовану оцінку збитків станом на 01.04.2015р.

22.10.2015р. регіональне відділення ФДМ у Хмельницькій області направлено претензію №11-08-03288 до ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика" із вимогою відшкодувати завдані державі збитки в сумі 333283,76 грн. станом на 16.10.2015р.

У відповіді на претензію від 27.11.2015р. №24 ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика" повідомила, що дана вимога не може бути задоволена.

15.04.2016р. ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика звернулась до прокуратури Хмельницької області із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення щодо захисту прав держави та заявника.

19.04.2016 р. прокуратура Хмельницької області своїм листом повідомила, що матеріали звернення ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика направлено до Хмельницької місцевої прокуратури для проведення перевірки та за наявності підстав слід вжити заходів прокурорського реагування.

22.04.2016 року Хмельницька місцева прокуратура своїм листом поінформувала, про те, що матеріали звернення ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика направлено до Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області для проведення досудового розслідування.

04.05.2016 року Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомив, що матеріали звернення ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика" направлено до Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України для проведення досудового розслідування.

29.07.2016 року ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика направило на адресу слідчого відділу Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області листа з проханням повідомити про відкриття кримінального провадження на підставі поданого товариством повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

11.07.2016р. наказом регіонального відділення ФДМ по Хмельницькій області було затверджено розмір збитків обєкта незавершеного будівництва за актом оцінки нерухомого майна станом на 01.06.2016р. у розмірі 367 484,84 грн.

У зв'язку із відмовою ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика відшкодувати завдані збитки, Регіональне відділення ФДМ по Хмельницькій області звернулось із позовом про стягнення із відповідача 367484,84 грн. збитків за порушення законодавства про приватизацію об"єктів державної власності.

Вирішуючи зазначений спір колегія суддів приймає до уваги слідуюче.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи, як визначено статтею 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Приписами частини 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна виступає суб'єктом управління об'єктами державної власності, аналогічне положення міститься у статті 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".

Пунктом 2 статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" встановлено, що регіональні відділення та представництва Фонду державного майна Україна є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного герба і своїм найменуванням.

Фонд, відповідно до основних завдань, здійснює контроль у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством. Фонд здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення, що становлять єдину систему державних органів приватизації.

Згідно Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року №908/68, управління об'єктами, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, здійснює Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Відповідно до підпунктів 1.3, 1.4 пункту 1 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року №908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів:

- забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю;

- сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів;

- наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі;

- пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.

Матеріалами справи встановлено, що у 1993 році була здійснена приватизація орендного підприємства Хмельницька трикотажна фабрика.

Відповідно до акту перевірки достовірності розрахунків та поступлення коштів до бюджету за приватизоване орендне підприємство Відповідача 1, у 1997 році Контрольно-ревізійним управлінням у Хмельницькій області встановлено, що частина об'єктів та обладнання не включено до балансу Відповідача 1, матеріалів інвентаризації, акту оцінки цілісного майнового комплексу, в тому числі майно, що знаходилось на території старого аеродрому (об'єкт незавершеного будівництва), за адресою: вул. Трудова, 25, м. Хмельницький.

Характеристики об'єкту незавершеного будівництва за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 25 наведені у звіті про експертну оцінку вартості майна на виробничій базі ЗАТ Хмельницька трикотажна фабрика , складеного експертом ОСОБА_4 в грудні 1997 року на замовлення фабрики. (а.с. 87-111, т. 1).

Зокрема, на вказаній виробничій базі знаходяться наступні об'єкти:

- огорожа території бази (50% довжини);

- будівля прохідної;

- модульна будівля № 1;

- модульна будівля № 2;

- незавершене будівництво адмінбудинку;

- незавершене будівництво котельної.

З наведених у вказаному звіті даних вбачається, що вказані об'єкти будувались протягом 1990-1994 років.

При цьому експертом надано два висновки щодо вартості об'єкта оцінки, а саме:

- Вартість майна на виробничій базі (огорожа, прохідна, модульна будівля № 1-склад) становить 89365 грн.

- Вартість майна на виробничій базі становить 339909 грн.

Судом апеляційної інстанції відзначається, що відповідачі посилаючись на встановлені Актом перевірки КРУ та вказаним звітом данні, стверджують, що державним майном являється саме огорожа, прохідна та модульна будівля № 1, оскільки це майно будувалось до приватизації фабрики та за державний кошт, а також визначена актом відновна вартість державного майна становить 89365 грн. Відтак вимоги Фонду про відшкодування вартості втраченого майна - модульної будівлі № 2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі є безпідставими.

З даного приводу судом відзначається, що за наслідками виявлених актом перевірки КРУ недоліків, між ЗАТ Хмельницька трикотажна фабрика та Регіональним відділенням ФДМУ по Хмельницькій області здійснювалась переписка стосовно узгодження розподілу об'єкту незавершеного будівництва - виробничої бази по вул. Трудовій, 25 в м. Хмельницькому на державну частку та частку, що належить товариству. Вказане стверджується листами № 128 від 11.05.1999 р., № 11/04-42-731/99 від 14.05.1999 р. , № 137 від 27.05.1999 р. (а.с. 36-38 т. 3).

В результаті вказаних дій сторони узгодили поділ об'єкту по вул. Трудовій, 25 на дві частини з наданням права ФДМУ реалізувати на аукціоні модуль № 2 з котельнею та частиною прилеглої території, як державну частку, з умовою повернення товариству 21% від суми продажу.

В свою чергу, ЗАТ Хмельницька трикотажна фабрика реалізувала незавершене будівництво виробничої бази (модуль з металоконструкцій № 1, будівлю прохідної, бетонні плити 250 погонних метрів, якими огороджена дана база) за договором купівлі-продажу від 27.04.2000 р. товариству з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанія Тон-Арт . (а.с. 4-6 т. 2).

Таким чином, враховуючи узгоджений між сторонами поділ об'єкту незавершеного будівництва, суд вважає безпідставними доводи апелянта та відповідача-2 стосовно того, що спірні об'єкти не є державною власністю.

Як стверджується матеріалами справи, відповідно до наказу позивача від 21 червня 1999 року № 1164 "Про перелік об'єктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації" до переліку об'єктів незавершеного будівництва державної власності, що підлягають приватизації включено Модуль 2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі" - державна частка ЗАТ "Хмельницька трикотажна фабрика".

Згідно наказу позивача від 16 жовтня 2006 року №528 було вирішено приватизувати об'єкт незавершеного будівництва - „Модуль №2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі - державна частка та призначено дату оцінки вартості об'єкта незавершеного будівництва станом на 31 жовтня 2006 року.

В зв'язку з тим, що балансоутримувачем не була надана необхідна документація для підготовки об'єкта до приватизації з посиланням на її втрату, позивачем вживались дії щодо встановлення фактичної наявності об'єктів та необхідних документів, як самостійно так і шляхом звернення до правоохоронних органів.

Матеріали справи свідчать, що після неодноразових звернень Фонду до органів прокуратури та УМВС в останньому листі від 04 лютого 2014 року №1567-14 орган прокуратури повідомив, що у зв'язку із відсутністю у ТзДВ "Хмельницька трикотажна фабрика" документів щодо даної споруди місце розташування приміщень не встановлено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи із змісту ст.22 ЦК України та ст.225 ГК України збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх нанесення винною особою.

Приписами статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної чи юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі собою, яка її завдала.

Згідно статті 18 Закону України „Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва від 14 вересня 2000 року №1953-ІІІ передбачено, що до набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт незавершеного будівництва відповідальність за його збереження несе в установленому порядку керівник підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває цей об'єкт приватизації.

В силу дії частини 3 статті 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) від 06 березня 1992 року №2171-XII передбачено аналогічну норму про відповідальність за збереження обєкта незавершеного будівництва, а саме: до набуття покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за збереження зазначеного майна у встановленому порядку несе керівник підприємства, що приватизується, або підприємства (установи, організації), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.

Судом першої інстанції в даному випадку правомірно зазначено, що вказані норми чинного законодавства в сукупності вказують на те, що відповідальність балансоутримувача розпочинається з моменту отримання майна на баланс і аж до моменту передачі даного державного майна новому власнику (що придбаває це майно у держави Україна) за актом приймання-передачі.

В розрізі даної справи, усе вищезазначене вказує на те, що за втрату майна держави (в даному випадку об'єкта незавершеного будівництва) несе відповідальність Відповідач 1 (оскільки дане незавершене будівництво державної форми власності перебувало на його балансі) та його керівник.

Посилання апелянта на те, що за вимогами наведених норм юридична відповідальність керівника підприємства не може бути ототожнена з цивільною (майновою) відповідальністю юридичної особи судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України Про приватизацію державного майна передбачаються різні види відповідальності за порушення законодавства про приватизацію. Зокрема, збитки, заподіяні порушенням законодавства про приватизацію, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб в порядку, передбаченому законодавством України. В даному випадку відшкодування збитків (шкоди) завданих внаслідок дій (бездіяльності) керівника юридичної особи здійснюється з урахуванням положень ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання трудових (службових) обов'язків.

Стосовно посилань апелянта на відсутность вини керівника у заподіянні збитків судом відзначається, що вина полягає у відсутності дій щодо збереження державного майна які призвели до його втрати.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що позивач правомірно звернувся з позовом про відшкодування завданих збитків саме до юридичної особи ТДВ Хмельницька трикотажна фабрика .

З приводу визначення розміру частки державного майна (та визначення розміру збитків), судом враховується наступне.

Як зазначалось вище, в процесі узгодженого поділу об'єкта незавершеного будівництва, сторони домовились, що розмір державної частки в спірному майні (Модуль 2 з котельнею та частиною прилеглої огорожі) становить 79%, а частка товариства 21%. Відтак, розрахунок збитків в сумі 367484,84 грн. є таким, що не узгоджується з наявними у справі доказами. Окрім цього, суд визнає обгрунтованими доводи апелянта в частині безпідставного включення до суми збитків податку на додану вартість, оскільки грошова компенсація за втрачене майно не є об'єктом такого оподаткування.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування збитків правомірно заявлено до відповідача-1 ТДВ Хмельницька трикотажна фабрика , однак нарахована сума збитків підлягає коригуванню.

Разом з цим, досліджуючи матеріали справи відносно розгляду поданої відповідачем заяви від 28.10.2016р. про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Положенням ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 29.10.2014р. по справі №6-152цс14 щодо застосування строку позовної давності, суд зазначив, що за змістом статті 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Норма частини 1 статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача. Оскільки позивач, як юридична особа, набуває та здійснює свої права і обов'язки через свої органи, то його обізнаність про порушення його прав або можливість такої обізнаності слід розглядати через призму обізнаності його органів

Із матеріалів справи вбачається, що про обставини, які стали підставою для звернення до суду із даним позовом (про відсутність майна за місцем його знаходження), позивач довідався у 2011 році, а не в 2014р., про що він зазначає у письмовому поясненні.

Про це свідчить зміст листа, направленого позивачем до прокуратури міста Хмельницькою (вих.№10-05-01925 від 18.08.2011р.), у якому Регіональне відділення ФДМУ вказувало про наступні обставини: „майно перебуває на балансі ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика, документація на майно ЗАТ „Хмельницька трикотажна фабрика втрачена; фактичної наявності майна за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 25, представниками відділення не виявлено.

На вказані обставини також посилається прокуратура міста Хмельницького в листі від 04.02.2014 року, інформуючи заявника (позивача) про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування. Таким чином, про відсутність майна за місцем його перебування, відтак і про порушення прав держави як власника цього майна, Регіональне відділення ФДМУ дізналось ще у 2011 році.

Судом також приймається до уваги, що в листі прокуратури міста Хмельницького від 04.02.2014р, на який посилається позивач як доказ про відсутність пропущеного ним строку давності, зазначена інформація про те, що наведені вище обставини (відсутність майна) були предметом перевірки, проведеної СДСБЕЗ Хмельницького МВ УМВС України в Хмельницькій області у 2012 році.

Із матеріалів справи слідує, що про результати такої перевірки Регіональне відділення ФДМУ було поінформовано, про що свідчить лист начальника Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області від 02.03.2012р., який знаходиться в матеріалах справи. У цьому ж листі зазначається про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.191 КК України(привласнення, розтрата майна або зловживанням ним шляхом зловживання службовим становищем) щодо посадових осіб ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика, СМП „ЮПІТЕР, ТОВ „Агроводбуд та КМП „Хмельницькгазпроект .

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За приписами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно із ч.1 ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що перебіг трирічного строку позовної давності за зобов'язанням щодо відшкодування ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика , збитків, завданих регіональному відділенню ФДМУ, почався 18.08.2011р. року та сплив, відповідно, 18.08.2014 року.

Відтак, Регіональне відділення ФДМУ звернулось із даним позовом про захист свого порушеного права шляхом стягнення із ТДВ „Хмельницька трикотажна фабрика завданих збитків поза межами строку давності, що є підставою для відмови в позові.

За наведених обставин в позові ФДМУ до ТДВ "Хмельницької трикотажної фабрики" про стягнення збитків судова колегія відмовляє.

Поряд з цим, в частині перевірки обставин того, чи є наявним спірний об'єкт незавершеного будівництва; чи майно, яке за наявним записом в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано за спільним малим підприємством "Юпітер" за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, 27, є тим же самим майном, за втрату якого, за твердженням позивача, стягуються збитки з товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика" судом зазначається слідуюче.

Наказом РВ ФДМУ по Хмельницькій області від 15.06.17р. №368 створено комісію по перевірці наявності державного майна. За результатами перевірки складено висновок в якому вказано, що на час проведення перевірки земельна ділянка площею 1,0100 га фактично розподілена на 6 частин. Земельній ділянці площею 0,8400 га ТОВ "ТОН-АРТ" присвоєна адреса вул. Трудова, 25, чотири земельні ділянки площею 0,2492га, 0,148 га, 0,112 га та 0,129 га, використовуються за договором оренди СМП "Юпітер" вул. Трудова, 27, одна ділянка комунальної власності, площею 0,3 га без адреси. Взявши до уваги топографо-геодезичну зйомку М 1:2000, що виконана на основі аерофотознімання у 2004 році, також візуально встановлено, що металевий модуль № 1(завершене будівництво), 2-х поверхова будівля офісних приміщень, будівля прохідної і огорожа з бетонних плит знаходяться на земельній ділянці площею 0,8400 га ТОВ "ТОН-АРТ" по вул. Трудова, 25; металевий модуль № 2, незавершене будівництво котельні та огорожа із залізобетонних плит знаходяться на земельній ділянці СМП "Юпітер" вул. Трудова, 27, земельна ділянка комунальної власності вільна від забудови. Металевий модуль № 2 обшитий метало профілем та частково обкладений керамічною цеглою, дах метало профіль, прибудована одноповерхова цегляна будівля, будівля котельні недобудована, її стіни частково зруйновані, огорожі з залізобетонних плит в аварійному стані, поросла травою.

Наявними у справі доказами, а саме актом комплексної документальної ревізії фінансово - господарської діяльності Акціонерного товариства закритого типу Хмельницька трикотажна фабрика" встановлено, що в жовтні 1992 року товариством було придбано склади - модулі в кількості 2 шт., кожен вартістю 1 млн. 806 тис. 774,12 крб. Судом першої інстанції підставно вказано, що зважаючи на відсутність ідентифікуючих ознак, встановити тотожність між модулем за втрату якого, серед іншого, настає відповідальність відповідача 1, з модулями придбаними Хмельницькою трикотажною фабрикою у 1992 році та приміщенням ангару (літ.Б), площею 826,7 кв.м, яке розташоване за адресою м. Хмельницький, вул. Трудова, 27, що належить на праві власності СМП "Юпітер" не виявляється можливим.

При цьому як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції враховується, що технічні характеристики, порівняльні таблиці та письмові пояснення СМП "Юпітер" (від 07.07.2017р., 20.07.2017р., 08.08.2017р., 31.08.2017р.) також не дають можливості стверджувати, що ангар площею 826 кв.м, який належить відповідачу 2, є тим самим майном, за втрату якого стягуються збитки з відповідача 1.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

За наведених обставин місцевий господарський суд правомірно вказав, що позивачем не доведено порушення СМП "Юпітер" прав РВ ФДМУ у Хмельницькій області як суб'єкта управління об'єктами державної власності, не доведено протиправного набуття у власність майна, що підлягало приватизації, а тому у позові до відповідача 2 належить відмовити. Крім того СМП "Юпітер" не є тим суб'єктом з якого означені збитки можуть бути стягнуті.

Відтак, з огляду на вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини в частині дослідження початку перебігу строку позовної давності, внаслідок чого висновки суду не відповідають обставинам справи. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.09.2017 р. у справі № 924/565/16 в частині задоволення позову до ТДВ Хмельницької трикотажної фабрики підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд проводить новий розподіл судових витрат, відповідно до якого судові витрати за розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика" задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.09.2017 р. у справі № 924/565/16 в частині задоволення позову до ТДВ Хмельницької трикотажної фабрики про стягнення збитків у розмірі 367484,84 грн. скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

В позові відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (23013, м. Хмельницький, вул. Соборна, 75, код 02898152) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Хмельницька трикотажна фабрика" (29013, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 11, код 00307491) - 6063 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Господарському суду Хмельницької області на виконання постанови суду видати наказ.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Мамченко Ю.А.