Рішення

від 19.12.2017 по справі 908/2328/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/109/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 Справа № 908/2328/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Лінчук А.В.

За участю представників:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність № 59 від 06.02.2017;

представник відповідача - ОСОБА_2, керівник відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2328/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)

до відповідача: Запорізької обласної профспілки «Солідарність» (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3)

про стягнення 3185,13 грн.

СУТЬ СПОРУ:

22.11.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Запорізької обласної профспілки «Солідарність» про стягнення 3185,13 грн за договором про постачання електричної енергії № 8397 від 05.04.2005.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2017 справу № 908/2328/17 передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2017 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., порушено провадження у справі № 908/2328/17, якій присвоєно номер провадження 22/109/17, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 19.12.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язань щодо оплати поставленої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії № 8397 від 05.04.2005, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 3185,13 грн, з яких 2494,69 грн - основна заборгованість за період з 01.12.2015 по 21.04.2016, 459,99 грн - пеня за період з 16.03.2017 по 30.11.2017, 53,32 грн - 3 % річних за період з 16.03.2017 по 30.11.2017 та 177,13 грн - інфляційні втрати за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року.

В обґрунтування вимог позивач посилається на ст. ст. 1, 2, 4, 36 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 15, 16, 625, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

13.12.2017 від відповідача надійшов відзив, в якому він позов визнав частково, а саме борг за грудень 2015 року в розмірі 169,72 грн, за січень 2016 року в сумі 43, 87 грн, за лютий 2016 року в сумі 41,96 грн, за березень 2016 року в сумі 79, 68 грн з відповідними нарахуваннями пені та інфляційних.

У судовому засіданні 19.12.2017 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи (судочинство) у судовому засіданні 19.12.2017 здійснювався за правилами Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України від 03.10.2017 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , про що сторони були повідомлені у судовому засіданні 19.12.2017.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 19.12.2017 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд 19.12.2017 відкрив підготовче засідання та з'ясував питання відповідно до вимог ст. 182 ПК України.

Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти позову не заперечив та визнав його у повному обсязі.

В судовому засіданні 19.12.2017 від представників сторін надійшли письмові заяви про розгляд даної справи по суті.

Згідно з ч. 6 ст. 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.2005 між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та Запорізькою обласною організацією федерації солідарних профспілок України був укладений договір про постачання електричної енергії № 8397. Згідно з додатком № 5 до договору найменування та адреса об'єкта, за яким здійснюється постачання - офіс, вул. 40 років Радянської України, буд. 3.

28.02.2008 Запорізьку обласну організацію федерації солідарних профспілок України було перейменовано у Запорізьку обласну профспілку «Солідарність» , що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та додаткової угоди від 27.11.2008 про внесення змін до договору № 8397 від 05.04.2005.

Відповідно до п. 1 договору в редакції додаткової угоди від 29.12.2005 постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 Обсяги постачання електричної енергії споживачу , а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.2.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 4 Порядок розрахунків та № 5 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

В пункті 2.5 договору сторони погодили, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 7 діб до дня зміни власника (користувача) приміщення і в цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника (користувача) приміщення включно, підготувати електроустановки до відключення, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.

Відповідно до п. 3.1.1 договору постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інша платежі, обумовлені цим договором.

Пунктом 4.2.1 договору закріплено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка № 4 Порядок розрахунків ), споживач сплачує постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Додатком № 4 до договору визначено порядок розрахунків за активну електричну енергію.

Так, відповідно до п. 4 додатку № 4 споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:

- Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за формою додатка № 51;

- Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії з тарифами, диференційованими за періодами часу за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

- Акта результатів замірів електричної потужності за формою Додатка № 5.4.

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно з п. 6 додатку № 4 за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електроенергії, згідно даних наданого споживачем Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Пунктом 10 додатку № 4 встановлено, що споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.

В пункті 11 додатку № 4 сторони погодили, що якщо споживач не надав Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 3 додатку № 5 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання актів, в якому фіксується покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Згідно з п. 9.7 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

Судом встановлено, що в період дії договору позивачем на користь відповідача поставлено електроенергію на суму у розмірі 2494,69 грн.

Так, у грудні 2015 року відповідачем позивачу надано акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію на суму 169,72 грн, у січні 2016 року надано акт на суму 43,87 грн.

У лютому 2016 року відповідачем не було надано вказаний акт, у зв'язку з чим відповідно до умов договору позивачем був здійснений розрахунок за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії з урахуванням попереднього періоду на суму 41,96 грн.

За періоди з 01.03.2016 по 21.04.2016 відповідачем також не були надані акти про спожиту електроенергію, у зв'язку з чим позивачем здійснений розрахунок за величиною дозволеною потужності, що також передбачено п. 11 додатку № 4 до договору. Позивачем нараховано суми 1392,31 грн за березень та 846,83 грн за період з 01.04.2016 по 21.04.2016.

Як вбачається з журналів вихідної кореспонденції позивача представник відповідача отримав рахунки на оплату, а саме рахунок від 30.12.2015 № 8397/12а на суму в розмірі 169,72 грн та від 03.02.2016 № 8397/1а на суму в розмірі 43,87 грн. Вказані рахунки відповідачем підписані та засвідчені печаткою, але залишились неоплаченими, доказів оплати не надано.

21.04.2016 електричні установки відповідача відключено від мереж живлення, про що складено Акт про відключення електроустаткування підприємства за несплату боргу за спожиту електроенергію № 41191.

28.09.2016 нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою вул. Незалежної України, буд. 3 було передано орендарем Запорізькою обласною профспілкою Солідарність та прийнято орендодавцем департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та балансоутримувачем комунальним підприємством Наше місто Запорізької міської ради відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.09.2016.

Заборгованість перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» за договором постачання електричної енергії №8397 від 05.04.2005 відповідач на час розгляду справи не сплатив, доказів оплати суду не надав.

15.02.2017 ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі міських електронних мереж відповідно до реєстру рекомендованих листів направило на адресу відповідача супровідний лист з вимогою погашення суми заборгованості у розмірі 2494,69 грн за період з 01.12.2015 по 21.04.2016 та платіжну вимогу-доручення № 8397 від 15.12.2017 на суму 2494,69 грн.

Заборгованість у розмірі 2494,69 грн відповідач не сплатив, у зв'язку з чим ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі міських електронних мереж звернулось до суду з позовом. На прострочену заборгованість позивачем нараховані пеня за період з 16.03.2017 по 30.11.2017 у розмірі 459,99 грн, 3 % річних за період з 16.03.2017 по 30.11.2017 у розмірі 53,31 грн та інфляційні втрати за період з квітня 2017 року по жовтень 2017 року у розмірі 177,13 грн.

Предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення з Запорізької обласної профспілки Солідарність заборгованості за договором постачання електричної енергії № 8397 від 05.04.2005 у загальному розмірі 3185,13 грн, з яких 2494,69 грн - основна заборгованість, 459,99 грн - пеня, 53,32 грн - 3 % річних та 177,13 грн - інфляційні втрати.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

В порушення умов пунктів 6, 10, 11 Додатку № 4 до договору споживач за період з 01.12.2015 по 21.04.2016 не оплатив вартість відпущеної електроенергії не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, за період з 01.02.2016 по 21.04.2016 відповідачем також не надавались акти про спожиту електроенергію, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 2494,69 грн. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 8397 від 05.04.2005 в розмірі 2494,69 грн є законною та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 459,99 грн за період з 16.03.2017 по 30.11.2017, 3% річних у розмірі 53,32 грн за період з 16.03.2017 по 30.11.2017 та інфляційні втрати у розмірі 177,13 грн за період квітень - жовтень 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.2.1 договору закріплено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 7 додатка № 4 Порядок розрахунків ), споживач сплачує постачальникові електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Пунктом 10 додатку № 4 встановлено, що споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити оплату.

15.02.2017 ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі міських електронних мереж відповідно до реєстру рекомендованих листів направило на адресу відповідача супровідний лист з вимогою погашення суми заборгованості у розмірі 2494,69 грн за період з 01.12.2015 по 21.04.2016 та платіжну вимогу-доручення № 8397 від 15.12.2017 на суму 2494,69 грн. У зв'язку з цим саме з дати звернення з останньою вимогою позивач рахує прострочку заборгованості.

Суд перевірив розрахунок пені, зроблений позивачем, в якому допущені помилки щодо визначення ставки Нацбанку України. За розрахунком суду стягненню підлягає пеня у розмірі 457,86 грн. В задоволенні 2,13 грн пені суд відмовляє. Суд звертає увагу, що позивач вірно обмежив стягнення пені подвійною обліковою ставкою Нацбанку України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних заявлено позивачем обґрунтовано. За розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає сума 3 % річних у розмірі 53,31 грн. В задоволенні 0,01 грн суд відмовляє.

Враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню підлягають також інфляційні втрати у розмірі, що заявлений позивачем - 177,13 грн.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1598,93 грн.

Керуючись ст.ст. 42, 129, 165, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до Запорізької обласної профспілки «Солідарність» задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької обласної профспілки «Солідарність» (69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3, код ЄДРПОУ 25820394) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926) основну заборгованість у розмірі 2494 (дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн 69 коп., пеню у розмірі 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн 86 коп., 3 % річних у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн 13 коп. та 1598 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто вісім) грн 93 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 29 грудня 2017.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.