ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення заяви про порушення справи про банкрутство 28.12.2017Справа № 910/23317/17 Суддя Чеберяк П.П., розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агфт Строй» (ідентифікаційний код 38027558) про банкрутство ВСТАНОВИВ: Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агфт Строй» (ідентифікаційний код 38027558), у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість в розмірі 10 496 214 грн. 37 коп. Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Абзацами другим та третім пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Таким чином, виходячи з приписів статті 95 Податкового кодексу України, частини третьої статті 10, частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України. Водночас, перебіг трьохмісячного строку, визначеного частиною 3 статті 10 Закону, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Як вбачається з поданої заяви, в підтвердження безспірності заявлених вимог ініціюючим кредитором подано суду копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2016 у справі № 826/15513/16, якою стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агфт Строй» податкову заборгованість в розмірі 8 441 975 грн. 07 коп. на корить Державного бюджету України, а також інкасових доручень (розпоряджень) № 33/26-52-17-31 від 16.01.2017, № 34/26-52-17-31 від 16.01.2017, № 32/26-52-17-31 від 16.01.2017, № 42/26-52-17-31 від 07.02.2017 з відмітками банківських установ про отримання вказаних інкасових доручень (розпоряджень) 17.01.2017 та 09.02.2017. Як зазначено у п. 12 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у інформаційному листі від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 15 Закону визначено підстави для повернення та відкликання заяви про порушення справи про банкрутство. Як одну з підстав повернення заяви передбачено неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження, а невиконання податкового зобов'язання - з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання цих коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження". Одночасно частиною 7 статті 11 Закону про банкрутство передбачено, що до заяви кредитора – органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку. Враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження", доказами безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 920/629/14, яка відповідно до ст. 11128 ГПК України повинна враховуватись усіма судами загальної юрисдикції. Згідно п. 95.22. ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків. Отже, спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків. При цьому передбачений законодавством широкий арсенал відповідних заходів надає органу доходів і зборів, наряду з заставними кредиторами, пріоритет в отриманні задоволення своїх грошових вимог перед іншими кредиторами боржника. У зв'язку з чим тільки вжиття всіх вищенаведених заходів у сукупності, якщо вони не призвели до погашення податкового боргу, може бути передумовою для ініціювання органом доходів і зборів справи про банкрутство боржника на загальних підставах. Однак, ініціюючим кредитором не подано суду належних доказів вжиття заходів погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення) зокрема, опису майна в податкову заставу, вжиття заходів щодо примусової реалізації майна боржника, яке перебуває у податковій заставі; доказів звернення ініціюючого кредитора до суду з позовом про стягнення з боржника сум дебіторської заборгованості у рахунок погашення податкового боргу. Таким чином, з огляду на викладені обставини, у суду відсутні правові підстави вважати заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агфт Строй» такою, що відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Господарський суд м. Києва – УХВАЛИВ: Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду. Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Суддя П.П. Чеберяк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2017 |
Оприлюднено | 03.01.2018 |
Номер документу | 71344750 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чеберяк П.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні