Постанова

від 14.12.2017 по справі 814/2465/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року                                                                       Справа № 814/2465/17

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Фірма «Себо», пр-т Миру, 17, м. Миколаїв, 54056

про: стягнення заборгованості в сумі 229,74 грн.,

Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – позивач або Управління) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Фірма «Себо»(надалі – відповідач) заборгованості в сумі 229,74 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі 24.11.2017 яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання» (ар. с. 25-31). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Позивача просить суд про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар. с. 5).

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради в якості юридичної особи 16.07.1997, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ар. с. 11-12). В Управлінні відповідач був зареєстрований як платник єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем (ар. с. 7) у відповідача рахується заборгованість по фінансових санкціях та пені на загальну суму 862,69 грн. Суму 632,95 грн. позивачем було стягнуто, тому стягненню підлягає 229,74 грн.

          Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до статті 106 Закону № 1058, позивачем була виставлена вимога № Ю-969 від 03.10.2011, яка була повернута до органів Пенсійного фонду без вручення (ар. с. 9) та залишилась непогашеною.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 229,74 грн.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Фірма «Себо», пр. Миру, 17, м. Миколаїв, 54044 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 24787186) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 41250638) заборгованість в сумі 229,74 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                       В.В. Птичкіна