Постанова

від 21.12.2017 по справі 820/3875/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 р. № 820/3875/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Колонтаївський", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сектора державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області , в якому просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- номер запису : 8347718 від 07.01.2015 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку з кадастровий номер 6323583700:02:001:0247, на підставі договору оренди землі від 10.11.2015 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_3, орендар - ПСП Фацелія ;

- номер запису : 10439050 від 11.07.2015 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на 1/6 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на підставі договору оренди землі від 20.05.2015 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_4, орендар - ПСП Фацелія ;

- номер запису : 10437467 від 11.07.2015 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на 1/6 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на підставі договору оренди землі від 20.05.2015 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_5, орендар - ПСП Фацелія ;

- номер запису : 10436286 від 11.07.2015 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на 2/3 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на підставі договору оренди землі від 20.05.2015 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_6, орендар - ПСП Фацелія ;

- номер запису : 7414219 від 21.10.2014 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку з кадастровим номером 6323583700:04:000:0002, на підставі договору оренди землі від 16.10.2014 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_7, орендар - ПСП Фацелія .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок за приватним сільськогосподарським підприємством «Фацелія» є такими, що підлягають скасуванню, оскільки вказані земельні ділянки належать позивачу на підставі договорів оренди, укладеними між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Вказані договори є чинними, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №8347718 від 07.01.2015 р. щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку з кадастровий номер 6323583700:02:001:0247, на підставі договору оренди землі від 10.11.2015 р., укладеного між сторонами : орендодавець - ОСОБА_3, орендар - ПСП Фацелія

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, приватного сільськогосподарського підприємства «Фацелія» , в судове засідання прибув, проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача, сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та третьої особи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_9 (Орендодавець) та СВК "Колонтаївський" (Орендар) укладено договір оренди землі від 28 березня 2012 року.

Згідно умов вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 7,0651 га, у тому числі 7,0651 га риллі, № 6323583700:04:000:0002, яка знаходиться на території Колонтаївської сільської ради. Договір укладено на вісім років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Також між ОСОБА_10 (Орендодавець) та СВК "Колонтаївський" (Орендар) укладено договір оренди землі від 28 березня 2012 року.

Згідно умов вказаного договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,6803 га, у тому числі 6,6803 га риллі, № 6323583700:04:000:0103, яка знаходиться на території Колонтаївської сільської ради. Договір укладено на вісім років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).

Відповідно до п. 41 вищезазначених договорів, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особо-орендаря, не є підставою для змін умов договору або його розірвання. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря переходить до спадкоємців або осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Не зважаючи на такі умови, після смерті власників земельних ділянок, їхніми спадкоємцями на вищезазначені земельні ділянки були укладені договори оренди з іншою юридичною особою - ПСП Фацелія .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором Краснокутського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_11 було внесено оскаржувані записи про інше речове право щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6323583700:04:000:0103 та 6323583700:04:000:0002, за приватним сільськогосподарським підприємством «Фацелія» .

Позивач, не погоджуючись з вказаними діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір суд відзначає, що відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України від 01.07.2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8 1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Пунктом 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 року № 868 передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, згідно з ч.1 ст. 24 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6)заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Тобто чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 868, відповідальність за достовірність відомостей, які містяться у документах, поданих для проведення державної реєстрації прав несе заявник.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, державним реєстратором було встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта за договором оренди землі, вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: речові права, похідні від права власності: зокрема право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

В державному реєстрі відсутня інформація про оренду Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колонтаївський" земельних ділянок за кадастровими номерами, 6323583700:04:000:0103 та 6323583700:04:000:0002 .

Крім того, договори оренди землі від 16.10.2014 року між ОСОБА_12 та приватним сільськогосподарським підприємством «Фацелія» та від 20.05.2015 р. між ОСОБА_4 та приватним сільськогосподарським підприємством «Фацелія» на підставі яких були прийняті рішення про державну реєстрацію зареєстровано іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на 1/6 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на 1/6 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на 2/3 земельної ділянки з кадастровим номером 6323583700:04:000:0103, на земельну ділянку з кадастровим номером 6323583700:04:000:0002 на момент реєстрації були чинними.

В матеріалах справи є в наявності рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 09.02.2017 року, яким було визнано недійсним договір оренди землі, укладений 16.10.2014 року між ОСОБА_12 та приватним сільськогосподарським підприємством «Фацелія» , об'єктом якого є земельна ділянка площею 7,0651 га, кадастровий номер 6323583700:04:000:0002. Рішення набрало законної сили 24.03.2017 року.

Тобто вказані договори оренди судовими рішеннями були визнані недійсними вже після прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що оскаржувані записи: № 10439050 від 11.07.2015 р. № 10437467 від 11.07.2015 р. № 10436286 від 11.07.2015 р. № 7414219 від 21.10.2014 р.відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

А згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" до Сектору державної реєстрації Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: відділ Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області, приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" про скасування рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2017 року.

Суддя О.М. Тітов