Рішення

від 28.12.2017 по справі 815/6018/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6018/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Корой С.М., суддів Білостоцького О.В., Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2017 року № 236067/35992163 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.09.2017 року № 19,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 19.10.2017 року № 236067/35992163 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.09.2017 року № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс , зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 19 вересня 2017 року № 19.

Ухвалою суду від 23 листопада 2017 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.07.2017 року та 17.08.2017 року між ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТ ЛІЗІНГ укладено договіри купівлі-продажу паливно та газовороздавальних колонок. На виконання умов вказаних договорів на рахунок ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс перераховано кошти в сумі 341839, 60 грн. За результатами здійсненої господарської операції позивачем 19 вересня 2017 року виписано податкову накладну №19 на вказану суму, яку 10.10.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. 10.10.2017 року за допомогою програми електронного документообігу було отримано квитанцію, якою прийнято та зупинено реєстрацію зазначеної податкової накладної. В надісланій Державною фіскальною службою України квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в якості підстави для зупинення реєстрації відсутнє посилання на конкретний підпункт Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №567. Позивач вказує на те, що контролюючим органом, на думку позивача, порушено вимоги пп. 201.16.1 п. 201.16 ст .201 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що ним було надіслано усі документи на підтвердження реальності здійснення вищенаведеної операції по зупиненій податковій накладній, проте рішенням Комісії було відмовлено в реєстрації податкової накладної №19. Позивач вказує на те, що у спірному рішенні про зупинення реєстрації та відмову в реєстрації податкової накладної Державною фіскальною службою України не зазначено, які саме з наданих позивачем до контролюючого органу документів складено з порушенням законодавства, та в чому таке порушення полягає та/або яких документів було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому позивачем до ДФС України надано належним чином оформлені документи, які підтверджували реальність виконання укладених договорів та відповідно до яких комісія мала прийняти рішення щодо реєстрації податкової накладної. Рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної не містить жодної конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, позивач не погоджується із вищевказаним рішенням відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, вважає його необґрунтованим, оскільки платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною №19 від 28.09.2017 року.

Відповідач - Державна фіскальна служба України, подала до суду заперечення на позов, згідно яких, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необґрунтованими, наголошуючи на правомірності рішення, прийнятого Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Відповідач зазначає, що позивачу відмовлено в реєстрації податкової, оскільки останнім до контролюючого органу надано копії документів, які, зокрема, не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а отже відмова у реєстрації є правомірною.

У судове засідання 19.12.2017 р. сторони не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 205 КАС України, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

25.07.2017 року та 17.08.2017 року між ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс та Товариством з обмеженою відповідальністю ОПТ ЛІЗІНГ укладено договіри купівлі-продажу паливно та газовороздавальних колонок, а також відповідні специфікації (а.с. 18-27). На виконання умов вказаних договорів на рахунок ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс перераховано кошти в сумі 341839, 60 грн. За результатами здійсненої господарської операції позивачем 28 вересня 2017 року виписано податкову накладну №19 на вказану суму, яку 10.10.2017 року подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

10.10.2017 року Державною фіскальною службою України надіслано позивачу квитанцію (а.с. 15), в якій зазначено,що з урахуванням положень п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.21. У зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

10.10.2017 року позивачем на адресу ДФС України було направлено повідомлення № 12 (а.с. 41) щодо подачі документів на підтвердження здійснення операцій по податковій накладній.

19 жовтня 2017 року, відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято Рішення № 236067/35992163 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.09.2017 року № 19, оскільки платником податків надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (а.с. 16).

Рішення прийняте відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 29.03.2017р. №190.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням від 19.10.2017р., позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016року №1797- VIII до Податкового кодексу України внесено ряд суттєвих змін, та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

У зв'язку з чим статтю 201 Податкового кодексу України доповнено пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу .

Відповідно до п.74.2 ст.72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 (зі змінами та доповненнями) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №753/30621 (зі змінами та доповненнями) моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до положень п. 201.16.1. ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №754/30622 (зі змінами та доповненнями), котрим передбачено надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв платник податків надає: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів визначено Порядком роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим Наказ Міністерства фінансів України 13.06.2017р. №566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №752/30620 (зі змінами та доповненнями) згідно з пунктом 2 якого Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації визначено підстави для прийняття комісією рішень про реєстрацію або відмову у реєстрації податкових накладних.

Приписами пп. 201.16.3 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

В порушення вимог пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України, які вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію, у Квитанції №1 вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 201.16.1.- 201.16.2. ст.201 ПК України позивачем були надані необхідні документи, якими підтверджується реальність здійснення операцій по податковій накладній від 28.09.2017 року № 19. Перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 року № 567. Окрім того,

З урахуванням вищезазначеного, суд критично ставиться до доводів контролюючого органу, що надані позивачем документи на підтвердження господарської операції не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пунктів 4-9, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №566, документування діяльності Комісії здійснюється державною мовою. До складу Комісії включаються посадові особи ДФС. Комісія складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів. Голова Комісії та її персональний склад затверджується ДФС. Голова Комісії організовує її роботу і відповідає за виконання покладених на Комісію завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає коло питань, що підлягають розгляду. Голова Комісії визначає функціональні обов'язки кожного члена Комісії. У разі відсутності голови Комісії його обов'язки виконує заступник голови Комісії. У разі відсутності голови Комісії та його заступника обов'язки голови Комісії виконує один з членів Комісії, який обирається Комісією. Секретар Комісії забезпечує підготовку проведення засідань та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях Комісії, ведення протоколів засідань Комісії. Формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова. Засідання Комісії є правомочним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації. Комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо). Розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби);3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення. Особи, які не є членами Комісії, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів Комісії, внесенні пропозицій членами Комісії, обговоренні та голосуванні. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії, приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є ухвальним. Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу II Кодексу, протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. Номер рішення Комісії складається з порядкового номера реєстрації та коду платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, або податкового номера, або реєстраційного номера облікової картки платника податків, або серії та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). Комісія у день прийняття рішення вносить відповідний запис до Єдиного реєстру податкових накладних про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації. У разі відсутності секретаря Комісії його обов'язки виконує один із членів Комісії, який обирається Комісією.

При цьому, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було прийняте у визначений чинним законодавством спосіб, а саме, шляхом проведення засідання Комісії, складання протоколу Комісії, правомочності її складу при прийнятті рішення, розгляду поданих Товариством матеріалів, а також висновку контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної або про відмову у реєстрації.

В матеріалах справи відсутній протокол засідання Комісії з результатами голосування, - єдиний належний та допустимий доказ того, що ДФС України, приймаючи оскаржене рішення, діяла у спосіб, що передбачений чинним законодавством, та обґрунтовано відмовила у реєстрації податкових накладних на підставі висновку контролюючого органу, а також не надані матеріали, що розглядались на засіданні комісії.

Окрім того, суд вказує на те, що в оскаржуваному рішенні зазначено лише загальні підстави для відмови у реєстрації, визначені законодавством, правомірність якого оскаржується платником податку, а згідно ч.2 ст.71 КАС України обов'язок доведення таких рішень відповідності критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, покладається на відповідача - ДФС України.

Разом з тим, відповідачем цей процесуальний обов'язок не дотриманий.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку щодо неправомірності прийнятого комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оскаржуваного рішення від 19.10.2017 року № 236067/35992163.

Підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті ПК України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010р. №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Державною фіскальною службою України не доведена обґрунтованість оскаржуваного рішення та його прийняття на підставах та у спосіб, що передбачені законом.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне управління №6 підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України підлягає скасуванню як протиправне.

Враховуючи те, що судом встановлена неправомірність прийнятого Державною фіскальною службою України рішення від 19.10.2017 року № 236067/35992163, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 складену 28.09.2017 року, чим забезпечується повне відновлення порушених прав платника податків (позивача).

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.11.2017 року № 3924. Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2017 року № 236067/35992163 про відмову у реєстрації податкової накладної від від 28.09.2017 року № 19- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 19.10.2017 року № 236067/35992163 про відмову у реєстрації податкової накладної складеної 28.09.2017 року за № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від від 28.09.2017 року № 19 подану ТОВ Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс 10.10.2017 року (реєстраційний номер НОМЕР_1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Шайдт і Бахманн ТУБС Сервіс (ідентифікаційний код 35992163) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп).

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Корой С.М.

Суддя Білостоцький О.В.

Суддя Єфіменко К.С.

.