Рішення

від 29.12.2017 по справі 815/3011/17     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3011/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, що виразилася у ненаданні інформації по суті на заяви від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року, зобов'язання надати письмові відповіді по суті на вказані заяви, стягнення моральної шкоди в розмірі 78000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у січні-березні 2017 року він звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з приводу чисельних порушень законів України та Конституції України у комунальних медичних закладах м. Одеси. З Міністерства охорони здоров'я України, як вказав позивач, його звернення пересилалися до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації. Позивач зазначив, що відповідач досі не надав відповіді по суті на його звернення від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року, чим порушив ст.20 Закону України Про звернення громадян , що завдало останньому моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування його особистості на Конституційних засадах.

Ухвалою суду від 06.06.2017 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки позивачем в порушення ч.3 ст.106 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року) не надано для відповідача копій звернень від 03.02.2017 року (15:28 год.), від 23.02.2017 року (16:18 год.) та від 23.02.2017 року (15:33 год.), а також всупереч вимог ч.2 ст.106 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року) не надано всіх доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги та не зазначено про неможливість самостійно отримати такі докази. Крім того, надана до суду копія позову для відповідача не ідентична оригіналу, оскільки в ній відсутнє клопотання про звільнення від сплати судового збору та перелік додатків до позову.

Позивачу було надано п'ятиденний строк для виправлення вищевказаних недоліків позову.

Копія ухвали від 06.06.2017 року доставлена на електронну скриньку позивача 07.06.2017 року, що підтверджується повідомленням про надходження листа на електронну скриньку та підтвердженням позивача про отримання вказаної ухвали, а тому, виходячи зі змісту ст.38 КАС України (в редакції від 06.07.2005 року), позивач отримав копію ухвали від 06.06.2017 року 07.06.2017 року.

Ухвалою суду від 16.06.2017 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року про повернення позовної заяви - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 02.10.2017 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позову, викладених в ухвалі від 06.06.2017 року - до 17.10.2017 року, оскільки надіслані позивачем згідно наданої ним копії фіскального чеку від 08.06.2017 року документи на виконання ухвали суду від 06.06.2017 року, до суду не надходили.

Ухвалою від 21.11.2017 року було відкрито провадження по вищезазначеній справі з призначенням її до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2017 року.

Одночасно ухвалою від 21.11.2017 року суд витребував у позивача докази по справі.

Ухвалою від 06.12.2017 року суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про закриття провадження у справі.

06.12.2017 року за клопотанням позивача оголошено перерву у справі до 14.12.2017 року - 10.30 год. для надання позивачем доказів.

14.12.2017 року за заявою позивача від 12.12.2017 року (вхід. №ЕП/5066/17 від 13.12.2017 року) перенесено судове засідання на 19.12.2017 року - 11.00 год.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII.

Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції від 15.12.2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на зазначене, протокольною ухвалою від 19.12.2017 року продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання, призначене на 19 грудня 2017 року на 11:00 годину, позивач не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Відповідно до письмових заперечень, поданих через канцелярію суду 19.12.2017 року, відповідач заперечує проти позову в обсязі заявлених позовних вимог та вважає їх необґрунтованими. Відповідач зазначив, що відповідно до розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.2017 року №47/А-2017 "Про заходи щодо упорядкування структури Одеської обласної державної адміністрації", ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації припинено шляхом ліквідації. Як вказав відповідач, утворені юридичні особи публічного права: ОСОБА_2 соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, на який покладено повноваження та функції щодо реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення та ОСОБА_2 охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації, на який покладено повноваження та функції з реалізації держаної політики у сфері охорони здоров'я. Новоутворені ОСОБА_2 не мають функцій правонаступників ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації. ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації на даний час знаходиться на етапі ліквідації юридичної особи. Також відповідач зазначив, що медичні заклади: КУ "Міська поліклініка №6", КУ "Жіноча консультація №1" підпорядковуються органам місцевого самоврядування, Одеській міській раді, і не підпорядковуються ОСОБА_2 охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, 19.12.2017 року суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

19.01.2017 року о 09:35:58 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, відповідно до якого вимагав привести роботу Одеської міської поліклініки №6 у відповідність Конституції України та законам України, а винних у порушенні прав українців, у зазначеній установі, притягнути до відповідальності, з огляду на відмову головного лікаря Одеської міської поліклініки №6 прийняти його заяву, а також зважаючи на вимагання грошей вищезазначеної посадової особи від громадян (а.с. 81).

19.01.2017 року о 10:40:30 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, відповідно до якого вимагав привести роботу Одеської дитячої поліклініки №4 у відповідність Конституції України та законам України, а порушників законів України притягнути до відповідальності, з огляду на відмову головного лікаря Одеської дитячої поліклініки №4 прийняти його заяву, а також зважаючи на твердження вищезазначеної посадової особи ніби він має отримати "від на житєльство в Одесі" (а.с. 80).

19.01.2017 року о 17:30:12 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, відповідно до якого просив оприлюднити розпорядок роботи Жіночої консультації №1, з огляду на відсутність працівника реєстратури Жіночої консультації №1 (м. Одеса) 18.01.2017 року з 17:50 до 18:20 на робочому місці, та зважаючи на відсутність розпорядку роботи Жіночої консультації №1 (а.с. 79).

03.02.2017 року о 15:28:43 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому вказав, що на протязі дня - 02.02.2017 року, в Жіночій консультації №1 (м. Одеса) працювала лише одна вбиральня, інші були зачинені та мали табличку "только для пєрсонала". Також, як зазначив в зверненні заявник, в туалеті відсутній туалетний папір та мило. З огляду на вищенаведене, просив підтвердити, що саме такий розподіл вбиралень на "пєрсональні" та інші передбачений Міністерством охорони здоров'я, а також підтвердити, що Жіночу консультацію №1 (м. Одеса) не забезпечують витратними матеріалами (як то мило для рук у вбиральні та туалетний папір) (а.с. 109).

03.02.2017 року о 15:33:07 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому вказав, що з огляду на систематичні вимагання витратних матеріалів (спирт, вата, рукавички) у Жіночій консультації №1, і вимагання грошей (30 грн. за аналіз крові) у вищезазначеній комунальній установі, та зважаючи на бездіяльність ОСОБА_2 охорони здоров'я Одеської міської ради, просив провести всебічне дослідження діяльності вищезазначених установ на предмет розкрадання державних коштів, та з метою висвітлення діяльності злочинного угрупування, яким є, як вказав позивач, вищезазначений департамент (а.с. 108).

03.02.2017 року о 15:38:47 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому вказав, що 02.02.2017 року медичний працівник Жіночої консультації №1 (м. Одеса) зажадала від його вагітної дружини спирт, вату та рукавички для збору крові на аналіз. Як вказав у зверненні ОСОБА_1, після відмови його дружини надати перераховані витратні матеріали, в неї було витребувано 30 грн., на що його дружина також відповіла відмовою. За тим, медичний працівник взяла аналіз крові, але при цьому використовувала нестерильні рукавички. Заявник вважав виявлені факти грубим порушенням законів України та Конституції України, а також злочином проти життя та здоров'я його вагітної дружини, і вимагав провести розслідування з неодмінним покаранням винних (а.с. 110).

22.02.2017 року о 09:55:18 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду на відмову працівниці реєстратури КУ "Міська поліклініка №6" (м. Одеса) вносити дані про пацієнта державної мовою, та зважаючи на її твердження "Програма не приймає державною мовою", просив пояснити, чому в українському місті програмне забезпечення державної установи "не приймає" державну мову, або підтвердити, що держслужбовці Міністерства охорони здоров'я саботують українську мову та готуються до приходу москалів (а.с. 111).

22.02.2017 року о 12:27:24 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду на вимагання лікарями КУ "Міська поліклініка №6" (вул. Маршала Говорова, 26а) від пацієнтів придбати та надіти бахіли, та зважаючи на вимагання грошей (70 грн. за аналіз крові) у вищезазначеному державному закладі охорони здоров'я, просив провести всебічне дослідження діяльності вищезазначеної установи на предмет порушення прав громадян на безкоштовну медичну допомогу (а.с. 112).

22.02.2017 року о 12:30:05 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду на відмову лікаря-хірурга КУ "Міська поліклініка №6" (вул. Маршала Говорова, 26а) 21.02.2017 року прийняти його дружину без бахіл в його кабінеті, просив підтвердити, що така відмова є законною (а.с. 113).

22.02.2017 року о 17:24:13 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду на твердження головного лікаря КУ "Міська поліклініка №6" п. Антипової "Я постараюсь всьо сделать, чтоби с Вами поступілі согласно Констітуції …. і викінулі із Одеси", просив підтвердити правомірність погрози вищезазначеної посадової особи (а.с. 114).

23.02.2017 року о 15:33:04 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду на твердження працівників КУ "Міська поліклініка №6", 23.02.207 року біля кабінету №101 "Я руская і пісать на украінском нє буду", а також зважаючи на те, що його прізвище у квитанції на оплату аналізу крові вона писала москальською мовою, просив вказати директору ОСОБА_2 охорони здоров'я про неприпустимість сепаратизму у медичних закладах комунальної власності міста Одеси (а.с. 115).

23.02.2017 року о 16:18:58 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду вимагання грошей та зошиту у його дружини працівницею КУ "Міська поліклініка №6" п. І.В. Кепчинською 22.02.2017 року, та зважаючи на відмову зазначеної особи надати його дружині медичні послуги, просив вказати директору ОСОБА_2 охорони здоров'я про неприпустимість порушення чинного законодавства України у медичних закладах комунальної власності міста Одеси (а.с. 116).

01.03.2017 року о 14:57:06 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства охорони здоров'я України з електронним зверненням, в якому зазначив, що з огляду вимагання грошей (у розмірі 15 грн. готівкою) у його дружини працівницею КУ "Міська поліклініка №6" (кабінет електрокардіограми) 28.02.2017 року, та зважаючи на неодноразові випадки вимагання грошей у зазначеній установі, просив провести розслідування діяльності ОСОБА_2 охорони здоров'я Одеської міської ради на предмет порушення вимог чинного законодавства України (а.с. 117).

Судом встановлено, що зазначені звернення позивача до Міністерства охорони здоров'я України були надіслані останнім за належністю до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації на електронну пошту ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту Одеської обласної державної адміністрації - uoz@odessa.gov.ua, що підтверджується наданими позивачем роздруківками повідомлень МОЗ України на його електронну поштову скриньку.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2017 року, ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 40026037) перебуває у стані припинення, запису припинення юридичної особи до Витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. Таким чином, з огляду на суть позовних вимог позивача ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації може відповідати за вказаним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст.3 Закону України "Про звернення громадян", під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ст.20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

При цьому, під час судового розгляду справи, відповідачем не було надано жодних доказів надання позивачу відповідей на його звернення, та не було зазначено причин ненадання відповідей на звернення позивача від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року, що перелічені вище.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправне порушення ст.20 Закону України "Про звернення громадян", не надавши позивачу відповідей на його звернення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності, що виразилася у ненаданні інформації по суті на заяви від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року, зобов'язання надати письмові відповіді по суті на вказані заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст.1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995р. №4, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, сам факт заподіяння моральної шкоди має довести суду позивач.

В адміністративному позові позивач зазначає, що відповідач, не надавши відповіді по суті на його звернення від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року, порушив Закон України "Про звернення громадян", що завдало позивачу моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування його особистості на конституційних засадах.

Однак судом не встановлено факту заподіяння моральної шкоди позивачу діями відповідача, будь-яких доказів заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань позивач суду не надав.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 78000 грн. у якості компенсації моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (65049, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40026037) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, що виразилася у ненаданні інформації по суті на заяви ОСОБА_1 від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 охорони здоров'я та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації надати письмові відповіді по суті на заяви ОСОБА_1 від 19.01.2017 року, 03.02.2017 року, 22.02.2017 року, 23.02.2017 року, 01.03.2017 року.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Андрухів

.