Рішення

від 21.12.2017 по справі 823/1959/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2017 року справа № 823/1959/17

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участі: секретаря судового засідання – Роя О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (далі – позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» за період з 01.10.2017 до 30.11.2017 на загальну суму 16 107,97 грн. (шістнадцять тисяч сто сім гривень 97 коп.) на користь управління Пенсійного фонду в Черкаському районі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що підтверджується витягом з картки особового розрахунку платника та розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б» – «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2). Відповідно до п.п. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач зобов'язаний внести зазначену у повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В порушення вказаного обов'язку відповідач не сплатив позивачеві заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» – «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список №2) на загальну суму 16 107,97грн., у тому числі за жовтень 2017 року – 7996,40 грн., та за листопад 2017 року – 8111,57 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, згідно якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заяв про поважність неявки представника відповідача або про причини такої неявки до суду не надходило.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк», ідентифікаційний код 03793283, зареєстроване як юридична особа 16.02.1991.

Позивач відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Список № 2), згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, визначив розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій особам, що працювали на підприємстві відповідача і отримали право на пенсію на пільгових умовах за жовтень-листопад 2017 року на загальну суму 16 107 грн. 97 коп.

Зазначені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачеві, проте станом на 21.12.2017 року відповідач вказану суму заборгованості не сплатив.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема п.п. «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пп. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV було передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, встановленого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (ст. 27 та ст.. 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладене вище, вбачається, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства, відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 1 ст. 1 та абз. 4 п. 1 ст. 2 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачу були направлені та вручені повідомлення про розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» – «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (Список №2) за жовтень – листопад 2017 року на загальну суму 16 107 грн. 97 коп. Станом на 21.12.2017 року відповідач вказану суму заборгованості не сплатив.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у зазначеному розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Статтями 14, 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Статтею 64 цього Закону України передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Підпунктом 9 п. 4 зазначеного Положення передбачено, що управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк» (19601, Черкаська область, Черкаський район, с. Геронимівка, вул. Вернигори, 25, ідентифікаційний код 03793283) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 21366780) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 16 107 (шістнадцять тисяч сто сім) грн. 97 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складено у повному обсязі 29.12.2017.