Постанова

від 26.12.2017 по справі 813/1849/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/4796/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання - Богдан А.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ротен» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року (Головуючий суддя: Ланкевич А.З., - 10 год. 00 хв. в м. Львові, 27.03.2017р. складено повний текст рішення) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВСЬКІ ЛАНИ» до Управлінням державної реєстрації Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Управління Держгеокадастру у Дрогобицькому районі, Приватне підприємство «Ротен» , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТзОВ «МИКОЛАЇВСЬКІ ЛАНИ» звернулося з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 28.11.2012 року Управлінням Держкомзему в Дрогобицькому районі проведено державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених між позивачем - ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКІ ЛАНИ» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49. Згідно з цими договорами, орендодавці (фізичні особи) передали позивачу в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинені відповідні записи. Строк дії цих договорів спливає у 2017 році. Однак, як стало відомо позивачу з інформаційних довідок від 01.06.2016 року з ЄДР, у 2015році Радехівським районним управлінням юстиції Львівської області, незважаючи на діючі договори оренди землі, укладені між ТОВ «МИКОЛАЇВСЬКІ ЛАНИ» та третіми особами, проведено державну реєстрацію права оренди цих же земельних ділянок за іншою юридичною особою - ПП «Ротен» , про що Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області було прийнято відповідні рішення. Дані рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки, на думку позивача є протиправними, оскільки право оренди спірних земельних ділянок вже було зареєстроване до 01.01.2013 року і на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій договори оренди землі між позивачем та вищевказаними власниками земельних ділянок були чинними, тому реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем була неможлива. Проте, як зазначив позивач, відповідач у порушення вимог законодавства належним чином не перевірив попередню реєстрацію права оренди на згадані земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію. З огляду на викладене вважає, що такими рішеннями порушено його права та інтереси, що і зумовило звернутися до суду за їх захистом.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПП «Ротен» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а провадження по справі закриттю, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що спір між сторонами виник у зв'язку з вчиненням реєстраційної дії щодо земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб та щодо яких укладено договори оренди земельних ділянок.

Відповідно до підп. 2 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року за №1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічна норма міститься в ст.18 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року за №161-XIV (в редакції, що діяла на момент укладення позивачем договору оренди земельної ділянки), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відтак, оскільки спір виник у зв'язку з вчиненням реєстраційних дій щодо земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних осіб, апеляційний суд вважає, що в даному випадку виникає спір про цивільне право, а тому і захищати свої права та інтереси позивач повинен у способи, визначені у статтях 152 ЗК та 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» . У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу існування «суду» , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках суд дійшов висновку про те, що не може вважатися «встановленим законом» , відсутність предметної юрисдикції суду розглядати певні справи лише керуючись встановленою практикою, яка не врегульована національним законодавством.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування усіх обставин по справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень - доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є - змагальність сторін.

Застосування вищенаведених правових норм у зазначений спосіб відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові від 31.01.2017року по справі №817/3053/14.

Принагідно слід зазначити і те, що дослідження судом законності вчинення реєстраційних дій державного реєстратора ґрунтується на юридичних фактах стосовно яких існує спір про припинене чи набуте право на земельні ділянки і до вирішення якого та поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права оренди на землю.

Відтак, враховуючи те, що позовні вимоги стосуються виключно свободи вибору і реалізації своїх прав з боку власників земельних ділянок та прав на оренду таких з боку сторін по справі, колегія суддів прийшла до беззаперечного переконання про те, що провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Таким чином, з врахуванням вимог ч.1 ст.239 КАС України, апеляційний адміністративний суд констатує і те, що компетентним судом у вищевказаних правовідносинах є місцевий суд загальної юрисдикції.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 319 КАС України, постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку, а позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав передбачених ст.ст. 238 і 240 цього Кодексу.

Крім цього, оскільки Ухвалою судді-доповідача від 11.05.2017 року було відстрочено ПП «Ротен» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року у справі №813/1849/16 до дня ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по цій справі, відтак з ПП «Ротен» слід стягнути судовий збір в розмірі 69 726 гривень 80 копійок.

Керуючись п.1. ч.1 ст. 238, ст. 308, ст. 310, п.3 ч.1 ст. 315, ч. 1 ст. 319, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ротен» - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі №813/1849/16 - скасувати, а провадження у справі - закрити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ротен» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 69 726 грн. 80 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) 825014, рахунок отримувача 31219206781004, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_50 судді ОСОБА_51 ОСОБА_52 Повне судове рішення складено 29.12.2017 року