Рішення

від 28.12.2017 по справі 226/2327/17

ДИМИТРОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 226/2327/17

Провадження № 2/226/933/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2017 Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Трифонової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Мирноградвугілля , третя особа Мирноградське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги таким.

З 09.06.2011 по т.ч. він працює у ВП Шахта Димитрова ДП Мирноградвугілля прохідником п'ятого розряду.

21.12.2015 з ним під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав закритий косо-поздовжний внутрішньосуглобовий перелом дистального епиметафизу стегнової кістки зі зміщенням, гемартроз лівого колінного суглобу, забій, садна обох гомілок, забій грудної клітини.

12.04.2017 з ним під час виконання трудових обов'язків стався другий нещасний випадок, внаслідок якого йому заподіяно закритий косо-поперечний перелом н/3 лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Загальна втрата його працездатності за наслідками нещасних випадків склала 40% - 10% за травмою, отриманою 21.12.2015, і 30% за травмою від 12.04.2017. Ступень втрати професійної працездатності встановлено йому 23.11.2017 висновком МСЕК, він є інвалідом третьої групи, і ці обставини спричинили йому моральну шкоду, яку має відшкодувати відповідач. Така шкода полягає у відчутті ним сильного фізичного болю, втраті можливості працювати фізично у працездатному віці, він не впевнений у своєму майбутньому, що викликає негативні емоції і порушує звичний перебіг життя. Він потребує реабілітаційних заходів, має пересуватися із палицею, змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 40000,00 гривень, виходячи при цьому з принципу розумності та справедливості, тривалості моральних страждань і невиліковності наслідків травм. Просить стягнути вказану суму з відповідача на його користь.

У відзиві, спрямованому судові ДП Мирноградвугілля , відповідач позовні вимоги не визнав та вказав, що комісією з розслідування нещасних випадків з позивачем встановлено основну причину обох нещасних випадків - особисту необережність ОСОБА_1За наслідками цього комісією з охорони праці 12.10.2016 та 30.11.2017 зменшено на 5% розмір його одноразової допомоги за кожним випадком. З позивачем були проведені всі види інструктажів. Зауважено, що він працював не тільки у відповідача, а і в інших місцях, вісім разів змінював місце роботи. Доказів про спричинення йому моральної шкоди ОСОБА_1 не надано. Після травми у 2015 році позивач продовжував працювати, МСЕК не встановлювала йому протипоказань з цього приводу. Наразі після травми у 2017 році втрата працездатності встановлена на один рік, інвалідність також не є безстроковою. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши докази у справі окремо та у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює у відповідача на ВП Шахта Димитрова з 09.06.2011 по т.ч. прохідником підземним, відомості встановлені за даними трудової книжки позивача (а.с.8).

Під час трудової діяльності, як зазначив позивач, з ним сталося два нещасних випадки - 21.12.2015 та 12.04.2017, які мали наслідками його травмування.

Такі твердження позивача базуються на епікризах історії хвороби (а.с.37,38), якими підтверджені наявність у позивача закритого косо-поздовжного внутрішньосуглобового перелому дистального епиметафизу стегнової кістки зі зміщенням, гемартрозу лівого колінного суглобу, забою, саден обох гомілок, забою грудної клітини за травмою від 21.12.2015 та закритого косо-поперечного перелому н/3 лівої стегнової кістки зі зміщенням за травмою від 12.04.2017.

Нещасний випадок від 21.12.2015 відповідно до п. 6 Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-5 від 25.12.2015, є пов'язаним з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві і по ньому необхідно скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (а.с.15-21).

25.12.2015 був складений Акт №3 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 щодо ОСОБА_1 (а.с.9-14). За відомостями акту, останній є потерпілим від нещасного випадку, що відбувся 21.12.2015 у ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля . Причинами нещасного випадку відповідно акту стали особиста необережність потерпілого, порушення трудової і виробничої дисципліни в частині невиконання посадових обов'язків, недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки. Зазначеним актом, серед іншого, встановлене порушення позивачем правил безпеки у вугільних шахтах, інструкції з охорони праці прохідника підземного ВП Шахта Димитрова , а також порушення норм щодо охорони праці з боку гірничого майстра дільниці щодо відсутності контролю за виконанням робіт.

Нещасний випадок від 12.04.2017 відповідно до п. 6 Акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався, за формою Н-5 від 28.04.2017, є пов'язаним з виробництвом, підлягає обліку на підприємстві і по ньому необхідно скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (а.с.27-32).

28.04.2017 був складений Акт №2 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 щодо ОСОБА_1 (а.с.22-26). За відомостями акту, останній є потерпілим від нещасного випадку, що відбувся 12.04.2017 у ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля . Причиною нещасного випадку відповідно акту стала особиста необережність потерпілого. Актом встановлене порушення позивачем правил безпеки у вугільних шахтах, інструкції з охорони праці прохідника підземного ВП Шахта Димитрова .

Протоколом №2 від 12.10.2016 засідання комісії з охорони праці ВП Шахта Димитрова ДП Красноармійськвугілля та №2 від 30.11.2017 засідання комісії з охорони праці ВП Шахта 5/6 ДП Мирноградвугілля ОСОБА_1 за порушення вимог законодавство про охорону праці, що було причиною його травмування 21.12.2015 та 12.04.2017, зменшено на 5% розмір одноразової допомоги за кожним нещасним випадком (а.с.53,54).

23.11.2017 ОСОБА_1 за наслідками огляду медико-соціальною комісією встановлено сукупно 40% втрати працездатності за трудовим каліцтвом (10% за травмою 21.12.2015 та 30% за травмою 12.04.2017), ІІІ група інвалідності до 01.12.2018 з подальшим переоглядом 23.11.2018, рекомендоване медикаментозне, оперативне лікування, палиця, реабілітаційні заходи, протипоказана важка фізична праця, тривала хода та підземні умови праці (а.с.33), позивачеві розроблено індивідуальну програму реабілітації інваліда (а.с.34-36).

Відповідно до ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

На всіх підприємствах, в установах, організаціях згідно з положеннями ст.153 КЗпП України повинні створюватися безпечні і нешкідливі умови праці. При цьому забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається виключно на власника або уповноважений ним орган. Ця норма закону корелюється з нормою, викладеною у ст.13 Закону України Про охорону праці , відповідно до якої роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. При цьому частина 2 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода відшкодовується, зокрема, незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Статтею ст.38 Гірничого Закону України до обов'язків гірничого підприємства віднесене й відшкодування шкоди, завданої фізичній особі.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.237 1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що позивачеві дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок нещасних випадків він зазнав фізичного болю, проходив лікування з подальшою тривалою реабілітацією, втратив 40% своєї працездатності, набув інвалідність, що суттєво змінило звичний уклад його життя.

Отже, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди є правомірними та підлягають задоволенню. Щодо визначення розміру відшкодування, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 40000,00 гривень має бути задоволена частково.

За роз'ясненнями п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини підприємства, що завдало моральну шкоду, істотність вимушених змін у способі життя позивача та інші обставини, які мають вагоме значення, в тому числі, наслідки втрати працездатності позивачем, стан його здоров'я на теперішній час та медичні рекомендації, додержання яких тягне за собою внесення коректив у звичайний спосіб життя позивача. Так само суд враховує, що обидва нещасні випадки сталися в тому числі з вини позивача, який порушив вимоги законодавства про охорону праці, про що прямо вказано в актах про нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, відомості про оскарження яких ОСОБА_1 суду не надавалися. Крім того, судом береться до уваги, що інвалідність позивача не є такою, що встановлена безстроково.

Доводи відповідача у відзиві щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту і глибини моральних страждань є необґрунтованими, оскільки сам факт трудового каліцтва вже свідчить про заподіяння моральної шкоди позивачеві. Суд вбачає доведеними доводи останнього про те, що з отриманням травм на виробництві та подальшим встановленням інвалідності він зазнав душевних страждань та змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з викладеного вище та керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає, що на користь позивача має бути стягнено 18000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи у відповідності до ст.141 ЦПК України питання щодо судових витрат у справі, суд зазначає, що судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно до задоволених судом позовних вимог в сумі 288,00 гривень і мають бути стягнені у дохід держави.

На підставі ст.ст.153, 237 1 КЗпП України, ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.38 Гірничого Закону України, керуючись ст.ст.10,12,13,81,141,263-265,274 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, М. Мирноград, вул. Горького, 27/1) до державного підприємства Мирноградвугілля (ЄДРПОУ 32087941, місце знаходження: м. Мирноград, вул. Соборна, 1), третя особа Мирноградське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41422269, м. Мирноград, вул. Центральна, 9а), про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Мирноградвугілля на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 18000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з державного підприємства Мирноградвугілля в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених судом позовних вимог в сумі 288,00 (двісті вісімдесят вісім) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: