Рішення

від 14.12.2017 по справі 309/1953/17

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/1953/17

Провадження № 2/309/1302/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2017 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Волощук О. Я.

при секретарі Бринзей Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Мега Груп Компані про визнання правочинів недійсними та застосування реституції, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ Мега Груп Компані про визнання правочинів недійсними та застосування реституції.

Позовні вимоги позивачкою вмотивовано тим, що 27 лютого 2017 року між нею та ТзОВ Мега Груп Компані , в особі директора Матюшенко А.О., було укладено Договір № 006377 з Додатками № 1 та № 2.

За умовами п. 1.1. Договору № 006377 від 27.02.2017 року товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми Мега Кредіт , надалі за текстом - Програма, що містяться в Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно ст. 1 п. 1.3 Додатку № 2 послуги, які є предметом Договору, надаються шляхом реєстрації учасників у Програмі Мега Кредіт , метою якої є надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору метою укладення оспорюваного Договору є придбання позики на суму 140000,00 грн.

З метою отримання позики в розмірі 140000,00 грн., ОСОБА_1 здійснила оплату на загальну суму 41300,00 грн, що підтверджується квитанціями.

В позові позивачка ОСОБА_1 зазначила, що укладений 27 лютого 2017 року Договір № 006377 з Додатками № 1 та № 2 був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики. Вона отримала не чітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваного Договору, дії відповідача є забороненими та порушують ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. При умові належного роз'яснення усіх умов та наслідків даного Договору, позивачка не погодилася б на його укладення.

Позивачка вважає, що укладений між нею та відповідачем Договір № 006377 від 27.02.2017 року є таким, що не відповідає чинному законодавству України, грубо порушує її права як споживача послуг та як громадянки України. Договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та не відповідає внутрішній волі позивача на момент укладення Договору та на даний час, а тому підлягає визнанню недійсним, а сплачені кошти позивачкою підлягають стягненню з відповідача.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася. Від представника позивачки ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач - представник ТОВ Мега Груп Компані , в судове засідання не з'явився повторно, про місце і час розгляду справи належним чином був повідомлений, шляхом розміщення відповідного оголошення в газеті Урядовий Кур'єр , причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності, неявки відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27 лютого 2017 року між ОСОБА_1 та ТзОВ Мега Груп Компані , в собі директора Матюшенко А. О., було укладено договір № 006377 (а.с. 15-19), відповідно до умов якого товариство за згодою учасника зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності Програми Мега Кредіт , надалі за текстом - Програма, що містяться в додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі: організовувати та проводити розподіл Фонду Учасників; здійснити надання безвідсоткової позики на користь Учасника за рахунок Фонду Учасників; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього.

Згідно ч. 1.2 вказаного договору, безвідсоткова позика та строки розрахунків по даному договору зазначаються у відповідних Додатках до нього, які є невідємними частинами даного договору.

Відповідно до ч. 2.1. Договору, у відповідності до положень даного договору та додатків до нього учасник зобов'язується: своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати платіж до Фонду Учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику за Програмою Мега Кредит ; після отримання Рішення про надання безвідсоткової позики підписати Додаток № 3 до цього договору, в якому зазначені всі платежі, внесені учасником на розрахункові рахунки товариства згідно з умовами цього договору зі всіма змінами і доповненнями до нього, та укласти з товариством відповідний договір безвідсоткової позики; отримати безвідсоткову позику у порядку та на умовах цього договору та додатків до нього.

Товариство зобов'язується: суворо дотримуватись усіх умов цього договору та його додатків; за зверненням учасника надавати необхідну інформацію, що стосується виконання умов даного договору в порядку, визначеному договором та інше (п. 2.4. договору).

Частиною 3.1 договору визначено, що за порушення, невиконання або неналежне виконання взятих по договору зобов'язань сторони несуть відповідальність одна перед однією згідно з умовами даного договору, додатків до нього, а також у відповідності до чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що в Додатку № 1 до договору, сума позики не вказана, а лише зазначенний платіж до Фонду Учасників ……………………... Однак, згідно Додатку № 2 сума безвідсоткової позики, яку учасник має намір отримати на умовах Програми, зазначена у Додатку №1 до даного Договору.

В додатку № 2 до Договору № 006377 від 27.02.2017 року зазначаються Умови Програми Мега Кредит (а.с. 16-19).

Товариство надає безвідсоткову позику у безготівковій формі на розрахунковий рахунок, наданий Учасником, який отримав Рішення про надання безвідсоткової позики, протягом 30 банківських днів після того, як Учасником будуть виконані вимоги цієї статті (п. 5.1. ст. 5 Умови Програми Мега Кредит ).

Так, для отримання безвідсоткової позики Учасник зобов'язується:

- сплатити запропоновані платежі до Фонду Учасників (Пропозиції) в строк, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання Рішення про надання безвідсоткової позики;

- підписати Додаток № 3 до Договору та Договір безвідсоткової позики на умовах, визначених товариством;

- укласти з товариством у порядку та на умовах, визначених останнім, відповідний Договір забезпечення виконання зобов'язань Учасника за Договором безвідсоткової позики, укладеним між ним та товариством та інше (п. 5.2. ст. 5 Умови Програми Мега Кредит ).

З квитанцій, наданих позивачкою суд вбачає, що ОСОБА_1 27.02.2017р., 01.03.2017, 07.03.2017р., 09.03.2017р., 14.03.2017р., 30.03.2017р. та 31.03.2017р., було сплачено на рахунок відповідача на загальну суму 41300,00 грн. (а.с. 22-24).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Суд вважає, що зміст спірного договору суперечить чинному законодавству України, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1, ч.3, ч.5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільству, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Кожна із цих вимог є самостійною підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 6 листопада 2009 року, відповідно до частини першої статті 215 ЦКпідставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Пунктом 1 вищевказаної Постанови визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Стаття 1-1 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Частиною першою ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Забороняються як такі, що вводять в оману, зокрема, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції (п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів ).

Згідно ч. 6 ст. 19 вищезазначеного Закону, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.

Таким чином, Законом України Про захист прав споживачів закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття пірамідальної схеми не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність субєкта підприємництва до пірамідальної схеми .

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів дає підстави для висновку, що поняття пірамідальна схема у розумінні цієї норми має такі обовязкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації пірамідальної схеми необхідна наявність усіх зазначених ознак. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року по справі № 6-40 цс 13.

Так, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Додатку № 2 до Договору № 006377 (а.с. 17), для отримання безвідсоткової позики Учасник зобовязується, зокрема, сплатити запропоновані платежі до Фонду Учасників (Пропозиції) в строк, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання Рішення про надання безвідсоткової позики.

Програма Мега Кредит - це програма, метою якої є надання безвідсоткової позики на термін, у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього, є програмою самофінансування, заснованою на використанні власних ресурсів для забезпечення задоволення потреб Учасників в отриманні безвідсоткової позики, за умовами якої заборонено отримання вигоди Товариством або Учасниками за рахунок інших учасників. Програма запроваджена Товариством з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства (Додаток №2 до Договору).

Статтею 4 Додатку № 2 до Договору № 006377 визначено, що у відповідності до статі 1 Договору, товариство організовує Захід з розподілу Фонду Учасників, коли Фонд Учасників є достатнім. Захід проводиться не рідше одного разу на два місяці. Рішення про надання безвідсоткової позики надається у кількості, встановленій товариством, із врахуванням Фонду Учасників, сформованого не пізніше 3 днів до дати проведення Заходу. З метою виконання умов програми Мага Кредит , товариство формує окремі фонди за рахунок коштів, внесених до Фонду Учасників, в залежності від строку графіків погашення сум безвідсоткової позики.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що кошти, які мала отримати позивачка мали бути виділені не ТОВ Мега Груп Компані , а з Фонду Учасників. Тобто відповідач не надає власні кошти для позик, а лише організовує захід з розподілу коштів Фонду Учасників.

За таких обставин суд вважає, що діяльність ТОВ Мега Груп Компані , за Договором № 006377 є "пірамідальною схемою", що відповідає змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки в діях відповідача присутні всі головні ознаки "пірамідальної схеми". А саме, безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки отримання безвідсоткової позики здійснюється за рахунок обєднання внесків кожного з Учасників Фонду, а не відповідача. Різниця між споживачами учасниками схеми є тільки в часі одержання позики кожним із них, за умови виконання своїх зобовязань.

Таким чином, спірний договір містить одночасно всі вище вказані ознаки утворення, експлуатації та сприяння розвитку пірамідальної схеми, тому в силу вимог Закону він є недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Так, ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових полуг фінансовою вважається послуга щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Тобто послуга надана відповідачем є фінансовою.

Відповідно до вимог ст. 7 вищевказаного Закону, юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Статтею 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових полуг визначено, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами:

1) страхової діяльності;

2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення;

3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України.

Суд звертає увагу, що відповідач - ТОВ Мега Груп Компані не зареєстроване як фінансова установа і не має ліцензії на надання вище зазначених послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Отже, виходячи з вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним договору № 006377 від 27 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Мега Груп Компані , в особі директора Матюшенко А. О.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними №9 від 06.11.2009 року визначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦКзастосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Оскільки спірний договір визнано недійсним, тому слід застосувати наслідки недійсності договору № 006377 від 27 лютого 2017 року, стягнувши з ТОВ Мега Груп Компані на користь ОСОБА_1 41300 грн. 00 коп., які були нею сплачені на виконання умов вказаного договору.

Частиною першою статті 60 ЦПК Українивстановлено, щокожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ТОВ Мега Груп Компані про визнання правочинів недійсними та застосування реституції знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв'язку із бездіяльність відповідача.

Відповідно до ст. 23 ЦК України при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань позивачки, ступінь вини відповідача, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості і приходить до висновку, що з ТОВ Мега Груп Компані слід стягнути на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ N 4 від 31.03.95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 1280,00 грн. судового збору, оскільки позивачка була звільнена від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-1, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 4, 7, 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових полуг , ст.ст. 15, 16, 23, 202, 203, 207, 215, 216, 227, 628, 629, 638, 639 ЦК України, п.п. 1, 8, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 6 листопада 2009 року, ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 197, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір № 006377 від 27.02.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Мега Груп Компані .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Груп Компані , 03115 м. Київ, пр.-т Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 40962776, на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 41300,00 грн. , як незаконно отримані за наслідками укладення Договору № 006377 від 27.02.2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Груп Компані , 03115 м. Київ, пр.-т Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 40962776, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 ( п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мега Груп Компані , 03115 м. Київ, пр.-т Перемоги, 87, код ЄДРПОУ 40962776, в дохід держави судовий збір в сумі 12800 грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії до Хустського районного суду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Волощук О.Я.

З ориігналом вірно

Суддя Хустського

районного суду: Волощук О.Я.