Постанова

від 27.12.2017 по справі 386/58/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 386/58/17

№ провадження 22-ц/781/2113/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Гут Ю. О.

Доповідач Авраменко Т. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.12.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів: Кіселика С.А., Суровицької Л.В.,

секретар Бодопрост М.М.

за участю представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року у справі за позовом Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року Агрофірма Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - агрофірма) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Зазначала, що 02 серпня 2008 року між Агрофірмою Зоря та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,40 га, яка розташована на території Грузької сільської ради, терміном на 5 років. Державну реєстрацію договору оренди проведено Голованівським реєстраційним офісом КРФ ДП Центр ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 червня 2009 року за № 04:09:368:00432.

12 серпня 2011 року між Агрофірмою Зоря та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 02 серпня 2008 року, п.1.1 якої строк дії договору подовжено до 31 серпня 2016 року. Державну реєстрацію додаткової угоди було проведено ВДКЗ в Голованівському районі 20 серпня 2012 року за № 352148084002254.

24 грудня 2013 року проведено припинення юридичної особи Агрофірма Зоря , правонаступником всього її майна, прав і зобов'язань є позивач.

Відповідно до договору оренди позивач взяв на себе зобов'язання по своєчасній виплаті орендної плати в строки та в розмірі, передбачені умовами договору.

Маючи намір продовжити договірні відносини з відповідачем позивач листом-повідомленням за вих. № 2010 від 12 липня 2016 року звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки, до якого було долучено додаткову угоду з пропозицією збільшення орендної плати до рівня 7% від нормативної грошової оцінки землі, та визначити строк дії договору до 31 грудня 2026 року.

Позивач, сподіваючись на поновлення договору оренди, в 2016 році здійснив обробіток земельної ділянки відповідача та посів зерновими культурами, зібрав врожай, тобто продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди.

На час звернення до суду відповідач відповіді на лист-повідомлення позивача не надав, також не надав будь-яких заперечень, пропозицій, вимог щодо перегляду умов договору.

Позивач просив визнати поновленим договір оренди землі від 02 серпня 2008 року, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 02 серпня 2008 року, стягнути судові витрати.

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено. Суд дійшов висновку, що відповідач у письмовій формі повідомив позивача про відсутність наміру на поновлення договору оренди землі на новий строк, ОСОБА_2 звернулась із заявою до Грузької сільської ради на реєстрацію одноосібником, земельна ділянка виділена в натурі і після закінчення строку дії договору оренди після збору врожаю в 2016 році позивачем не використовувалась, в оренду іншій особі не передавалася.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що позивачем до суду надано докази належного виконання обов'язку по нарахуванню та виплаті орендної плати. В матеріалах справи відсутні документи стосовно наявності протягом строку дії договору оренди зауважень з цього приводу з боку відповідача. Відповідачем порушено переважне право позивача на поновлення договору оренди, внаслідок чого він був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, зазначив, що після закінчення строку дії договору оренди позивач належною відповідачу земельною ділянкою не користувався, межі земельної ділянки відповідача визначені межовими знаками, в оренду земля не передана.

Відповідач та її представник про час та місце розгляду справи повідомлені під розписку (а.с.184-185,188, 197,199,200-201), в засідання апеляційного суду не прибули повторно.

В письмовому запереченні на апеляційну скаргу представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу позивача, оскільки ОСОБА_2 договору оренди з іншим орендарем не укладала, земельну ділянку обробляє сама, одноосібно, тому відсутнє у позивача переважне право на поновлення договору оренди (а.с.178-181).

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктами 11, 13 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 3,40 га, яка розташована на території Грузької сільської ради Голованівського району (а.с.18).

Між сторонами в установленому законом порядку укладено та зареєстровано договір оренди зазначеної земельної ділянки, додаткову угоду до договору оренди, за умовами яких строк дії договору визначено до 31 серпня 2016 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2008 року становить 32507 грн. (а.с.7-9,10).

Судом також встановлено та не оспорюється сторонами, що після закінчення строку дії договору позивач земельною ділянкою відповідача не користувався. Зазначені обставини підтверджуються також довідкою Грузької сільської ради (а.с.126).

Відповідач письмово повідомила позивача, що після закінчення строку дії договору 31 серпня 2016 року договір оренди поновлюватися не буде, заява зареєстрована позивачем в журналі вхідної кореспонденції за вхд.№147 (а.с.100,145).

Довідкою Грузької сільської ради підтверджується, що ОСОБА_2 подала заяву з відповідними документами про реєстрацію її одноосібником на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,40 га (а.с.127).

Таким чином, судом з достовірністю встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди позивач земельною ділянкою не користувався, відповідач використовує цю земельну ділянку самостійно та іншій особі в оренду її не передав.

Переважне право - це встановлене законом або договором право учасника цивільних відносин на переважне перед іншими особами вчинення дій (правочинів), спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто переважне право на поновлення договору оренди виникає лише в разі подальшого перебування земельної ділянки в оренді та при наявності інших осіб, які претендують на оренду цієї ж земельної ділянки.

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

За положеннями статті 33 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у абз.4 п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (в редакції постанови Верховного Суду №2 від 19 березня 2010 року), в разі закінчення зазначеного в договорі строку оренди переважне право орендарів на поновлення договору оренди, передбачене статтею 33 Закону від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV Про оренду землі , поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

В постановах Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року (справа № 6-10цс15), від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15), від 10 червня 2015 року (справа №6-70 цс 15) зазначено, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованого висновку, що переважне право позивача, яке підлягало б захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, виникло б при укладенні договору оренди з іншим орендарем, але оскільки власник земельної ділянки після закінчення договору оренди використуває її самостійно і не передає нікому в оренду, то відповідно до ст.33 Закону переважне право позивача на укладення договору оренди землі є припиненим. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В межах доводів апеляційної скарги підстав для його скасування або зміни не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.381,382,384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Агрофірми Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 29 грудня 2017 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

Л.В.Суровицька