Рішення

від 19.12.2017 по справі 510/1520/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1520/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2017 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Олімпіади Дмитрівни про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідачки про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки, після смерті батька ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк не звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак на момент відкриття спадщини постійно проживала із батьком. Інший спадкоємець першої черги ОСОБА_3 спадщину не прийняла, оскільки проживала окремо та не зверталась із заявою про прийняття спадщини. Пізніше, 26.09.2017 р., позивачка звернулась до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивачка у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка по справі, у підготовче судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2, помер - 22.01.2009 р.; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, прізвище дружини після укладення шлюбу - Куку ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5, батько - ОСОБА_2, мати - ОСОБА_3; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,95 га ріллі, розташовану на території Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ВАТ Придкнайський , згідно якої грошова оцінка становить 75 427,10 грн., також з довідки вбачається, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, станом на 31.12.2012 р. зареєстровано та видано державний акт серії IV ОД № 087536 на право власності на землю ОСОБА_2; протокол допиту ОСОБА_4 за його згодою, відповідно до ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 22.01.2009 року помер ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,95 га, яка розташована на території Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV ОД № 087536 (кадастровий номер 5124110100:01:003:0001).

Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишив, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є донька - ОСОБА_1, яка є позивачкою по справі, та ОСОБА_3, дружина спадкодавця, яка є відповідачкою по справі.

У встановлений законодавством строк позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживала разом із спадкодавцем, оскільки він потребував постійного догляду, у зв'язку з чим позивачка забрала батька до себе та доглядала за ним. Інший спадкоємець першої черги спадщину не прийняла, оскільки проживала окремо від спадкодавця та не зверталась із заявою про прийняття спадщини.

26.09.2017 р. ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що спадкодавець за життя втратив державний акт на земельну ділянку. Ця обставина змусила позивачку звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину, що залишилася після смерті батька, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інший спадкоємець першої черги ОСОБА_3 спадщину не прийняла.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляла. Інший спадкоємець спадщину не прийняв.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляла про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за неї права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,95 га, яка розташована на території Ренійської міської ради Ренійського району Одеської області, цільове призначення якої - ведення сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV ОД № 087536 від 21.12.2003 р., кадастровий номер земельної ділянки - 5124110100:01:003:0001, в порядку спадкування з законом.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін